вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" червня 2019 р. Справа№ 910/101/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Суліма В.В.
Дідиченко М.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 20.06.2019
розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк»
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 (повний текст складено 18.04.2019)
у справі №910/101/19 (суддя Паламар П.І. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргаз» Донецької області
до Акціонерного товариства «Сбербанк»
про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 725909,72 грн
1. Зміст позовних вимог та заперечень
1.1. Позивач звернувся до місцевого суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 725909,72 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зі спливом 18.12.2017 строку, встановленого укладеним між сторонами договором, позивачу було повернуто частину вкладу у розмірі 29759000 грн, а частину вкладу в розмірі 5241000 грн залишено на депозитному рахунку на умовах вкладу на вимогу. Залишок вкладу йому було повернуто 05.10.2018. Посилаючись на те, що проценти за користування протягом 18.12.2017-04.10.2018 коштами вкладу у розмірі 5241000 грн відповідач йому не сплатив, позивач на підставі ст.1058, 1060 Цивільного кодексу України просить стягнути з нього на свою користь 699350,42 грн процентів за вкладом, нараховані на ці суми інфляційні втрати 21846,30 грн та три проценти річних з простроченої суми 4713 грн, а також понесені ним по справі судові витрати.
1.3. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що у зв'язку з накладенням на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва №757/35547/17-к від 22.06.2017 арешту на грошові кошти, які містились на рахунку № НОМЕР_1 у позивача відсутні підстави для нарахування за період 18.12.2017-04.10.2018 процентів за вкладом.
2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами
2.1. 09.10.2015 між позивачем і відповідачем, як правонаступником Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк сбербанку Росії», укладено договір №3000934/24/164 про проведення вкладних операцій в рамках договору щодо банківського обслуговування, згідно з яким відповідач відкрив йому у своєму банку депозитний рахунок на визначений строк на умовах і в порядку передбаченому цим договором та положеннями Умов банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в АТ «Сбербанк Росії», затверджених наказом голови правління банку №316 від 04.04.2013.
2.2. 15.06.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір №3000934/24/164-375 про розміщення вкладу, згідно з яким позивач доручив відповідачу списати з його поточного рахунку № НОМЕР_2 кошти (вклад) у сумі 35000000 грн та зарахувати на депозитний рахунок № НОМЕР_1 . Процента ставка за користування вкладом встановлена в розмірі 16,75 % річних. Строк розміщення вкладу встановлений з 15 червня до 15 серпня 2017 року.
2.3. У подальшому договорами №3000934/24/164-375-1, 3000934/24/164-383 від 15.08.2017, №3000934/24/164-384 від 13.10.2017 про внесення змін до договору №3000934/24/164-375 від 15.06.2017 сторони змінили договір в частині процентної ставки за користування вкладом, строку повернення вкладу. Встановили кінцевий термін повернення вкладу 18 грудня 2017 року.
2.4. На підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва №757/35547/17-к від 22.06.2017 накладено арешт на грошові кошти позивача, зокрема, які містились на рахунку № НОМЕР_1 .
02.08.2017 Апеляційним судом м.Києва ухвала Печерського районного суду міста Києва №757/35547/17-к від 22.06.2017 скасована, накладено арешт на майно позивача на загальну суму 5241000 грн.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва 25.09.2019 скасовано арешт коштів позивача.
2.5. Позивач зазначає, що зі спливом 18.12.2017 встановленого договором строку йому було повернуто частину вкладу у розмірі 29759000 грн, а частину вкладу у розмірі 5241000 грн залишено на депозитному рахунку на умовах вкладу на вимогу. Залишок вкладу йому було повернуто 05.10.2018.
2.6. Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу проценти за користування протягом 18.12.2017-04.10.2018 коштами вкладу останнього у розмірі 5241000 грн.
3. Короткий зміст рішення місцевого суду
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у справі №910/101/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргаз» Донецької області задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Сбербанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргаз» 313383,42 грн боргу по процентах, 12374,85 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 0,71 грн процентів річних з простроченої суми, 4886,37 грн витрат по оплаті судового збору. У позові в іншій частині відмовлено.
3.2. Обґрунтовуючи рішення місцевий суд зазначив, що та обставина, що протягом спірного періоду 18.12.2017-04.10.2018 на грошові кошти, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 був накладений арешт не свідчить про те, що банк втратив можливість користуватися цими грошовими коштами, які з його установи не вибували.
Місцевим судом зазначено, що за своєю правовою природою арешт на грошові кошти на рахунку у банку стосується обмеження права особи-вкладника на розпорядження цими коштами та не обмежує права указаної особи володіти та користуватися цими коштами.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.1066 Цивільного кодексу України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Враховуючи наведене, місцевий суд дійшов висновку, що у зв'язку з вказаним вище арештом відповідач не позбавлявся можливості використовувати грошові кошти на рахунку позивача, за що повинен сплатити останньому проценти, визначені чинним законодавством.
При цьому, оскільки позивач при розрахунку розміру процентів за користування вкладом нарахованих за спірний період, застосував проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України, а з поданої відповідачем у матеріали справи довідки №124/06-2 від 05.03.2019 вбачається, що в Акціонерному товаристві «Сбербанк» у період з 18.12.2017-04.10.2018 діяла єдина ставка для вкладів на вимогу у гривні для юридичних осіб в розмірі 7,5 % річних (для суми вкладів від 10000 грн.), місцевий суд задовольнив позовні вимоги частково.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким залишити без задоволення позов ТОВ «Маргаз».
4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення було прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.
Так, апелянт вказує, що характерною ознакою нарахування та сплати процентів на користь особи, яка претендує на них, є ознака вільного користування коштами банком, що ними володіє, але оскільки ці кошти згідно рішення суду були арештовані, вони не могли бути використані банком, зокрема, розміщені на депозитах і іншому банку, надані в кредит тощо, у вільному обігу не знаходились.
Також відповідач зазначає, що будь-яких додаткових угод/договорів щодо продовження строків вкладу позивач та відповідач не укладали, автоматична пролонгація дії договору не відбулась, отже, зобов'язальних відносин між сторонами в період з 18.12.2017 по 05.10.2018, які б призвели до сплати процентів не існувало.
При цьому, відповідач вказує, що згідно «Умов банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в АТ «Сбербанк», зокрема п.6.11. Підрозділу 6. Відповідальність Сторін, банк звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за відповідним договором у тому випадку, якщо у відповідності з законодавством буде проведено примусове списання (стягнення) коштів з рахунку або накладений арешт на кошти, що розміщені на рахунку, в порядку передбаченому законодавством (редакція цих пунктів залишалась незмінною станом як на 18.12.2017, так і на 05.10.2018).
5. Заперечення на апеляційну скаргу
5.1. Позивач у поданому відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач зазначив, що станом на спірний період з 18.12.2017 по 04.10.2018 ухвала Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2017, якою накладено арешт на грошові кошти позивача, зокрема, які містились на рахунку № НОМЕР_1 , була скасована ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.08.2017, а ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.08.2017 накладено арешт на майно ТОВ «Маргаз» на загальну суму 5, 241 млн. грн у кримінальному провадженні №42014000000000375 до 07.05.2014, а не на кошти, що знаходились на депозитному рахунку № НОМЕР_1 .
Щодо доводів відповідача, що з урахуванням «Умов банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в АТ «Сбербанк» останній звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у відповідних випадках, позивач зазначив, що згідно вказаних вище Умов відповідач не звільняється від обов'язку виконання своїх зобов'язань за договором банківського вкладу.
6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом
6.1. 08.05.2019 відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 09.04.2019 у справі №910/101/19.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.06.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
6.3. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у зв'язку з перебуванням суддів Руденко М.А. та Пономаренка Є.Ю. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у справі №910/101/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г. судді: Сулім В.В., Дідиченко М.А.
6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у справі №910/101/19 до провадження визначеною автоматизованою системою колегією суддів.
6.5. У судове засідання 20.06.2019 з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача.
6.6. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення місцевого суду від 09.04.2019 у справі №910/101/19 скасувати.
6.7. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив рішення місцевого суду від 09.04.2019 у справі №910/101/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
7. Застосоване законодавство
7.1. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
7.2. Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
7.3. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
7.4. Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
7.5. Відповідно до ч.1 ст.1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
7.6. Згідно з ч.2 ст.1066 Цивільного кодексу України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
7.7. Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
7.8. Згідно з ч.4 ст.1060 Цивільного кодексу України якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
8. Позиція апеляційного суду
8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
8.2. З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2015 між позивачем і відповідачем, як правонаступником Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк сбербанку Росії», укладено договір №3000934/24/164 про проведення вкладних операцій в рамках договору щодо банківського обслуговування від 09.10.2015, згідно з умовами якого відповідач відкриває позивачу депозитний рахунок, а позивач розміщує на цьому рахунку кошти на визначений строк на умовах і в порядку передбаченому цим договором та положеннями Умов банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в АТ «Сбербанк Росії», затверджених наказом голови правління банку № 316 від 04.04.2013 (далі-Умови).
У рамках договору щодо банківського обслуговування 15.06.2017 між сторонами у справі було укладено договір №3000934/24/164-375 про розміщення вкладу до договору про проведення вкладних операцій №3000934/24/164 від 09.10.2015, згідно з яким позивач доручив відповідачу списати з його поточного рахунку № НОМЕР_2 кошти (вклад) у сумі 35000000 грн та зарахувати на депозитний рахунок № НОМЕР_1 .
Строк розміщення вкладу відповідно до умов п.2, 3 договору встановлений з 15 червня до 15 серпня 2017 року.
Відповідно до умов п.п. 4, 5 договору процента ставка за користування вкладом встановлена в розмірі 16,75 % річних. Нараховані проценти за користування вкладом в рамках договору перераховуються клієнту в кінці строку розміщення вкладу на його поточний рахунок в банку № НОМЕР_2 .
У подальшому договорами №3000934/24/164-375-1, 3000934/24/164-383 від 15.08.2017, №3000934/24/164-384 від 13.10.2017 про внесення змін до договору №3000934/24/164-375 від 15.06.2017 сторони вносили зміни в указаний договір в частині процентної ставки за користування вкладом, строку повернення вкладу. Встановили кінцевий термін повернення вкладу 18.12.2017.
8.3. Згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок з рахунку позивача від 18.12.2017 після повернення 18.12.2017 частини вкладу у розмірі 29759000 грн залишок грошових коштів на вкладному (депозитному) рахунку позивача № НОМЕР_2 у банку відповідача склав 5241000 грн.
8.4. Як вірно зазначено місцевим судом, з урахуванням положень ч.4 ст.1060 Цивільного кодексу України, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Доказів того, що позивач вимагав повернення залишку вкладу суду не надано. Отже, договір банківського вкладу між сторонами був продовжений на умовах вкладу на вимогу.
8.5. Поясненнями відповідача, банківською випискою з рахунку позивача від 05.10.2018 стверджується, що залишок вкладу у розмірі 5241000 грн був повернутий відповідачем позивачу 05.10.2018.
10.10.2018 позивач направив відповідачу вимогу №343 про сплату за користування вкладом процентів.
Доказів сплати належних за користування вкладом процентів суду не надано.
8.6. Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що та обставина, що протягом спірного періоду 18.12.2017-04.10.2018 на грошові кошти, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 був накладений арешт не свідчить про те, що банк втратив можливість користуватися цими грошовими коштами, які з його установи не вибували.
За своєю правовою природою арешт на грошові кошти на рахунку у банку стосується обмеження права особи-вкладника на розпорядження цими коштами та не обмежує права указаної особи володіти та користуватися цими коштами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1066 Цивільного кожексу України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
За вказаних обставин, у зв'язку з вказаним вище арештом відповідач не позбавлявся можливості використовувати грошові кошти на рахунку позивача, за що повинен сплатити тому визначені чинним законодавством проценти.
8.7. При цьому, судом встановлено, що згідно з розрахунком позивача розмір процентів за користування вкладом нарахованих за період з 18.12.2017 по 04.10.2018 становить 699350,42 грн. Позивач при розрахунку застосував проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проте, як вбачається з поданої відповідачем у матеріали справи довідки №124/06-2 від 05.03.2019 в Акціонерному товаристві «Сбербанк» у період з 18.12.2017 по 05.10.2018 діяла єдина ставка для вкладів на вимогу у гривні для юридичних осіб в розмірі 7,5 % річних (для суми вкладів від 10000 грн.).
Таким чином, місцевим судом обґрунтованого зазначено, що позивач набув права вимагати стягнення з відповідача процентів за вищевказаний період в розмірі 7,5 % річних, що становить 313383,42 грн (5241000х7,5%/365х291), а не у розмірі облікової ставки НБУ.
Враховуючи викладене, апеляційний суд, здійснивши відповідний перерахунок, погоджується з висновком місцевого суду, що позов підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 625, 1058 Цивільного кодексу України підлягає 313383,42 грн боргу по процентах, 12374,85 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення з урахуванням дійсної суми боргу.
Вимоги про стягнення процентів річних з простроченої суми також підлягають частковому задоволенню з урахуванням погодженого сторонами пунктом 6.21 Умов розміру процентів 0,0001%, а не 3% річних, з чого виходив позивач у своєму розрахунку.
За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог cт.625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 0,71 грн процентів річних з простроченої суми.
8.8. Щодо доводів відповідача, що згідно п.6.11. Підрозділу 6. Відповідальність Сторін зазначених вище Умов, банк звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за відповідним договором у тому випадку, якщо у відповідності з законодавством буде проведено примусове списання (стягнення) коштів з рахунку або накладений арешт на кошти, що розміщені на рахунку, в порядку передбаченому законодавством, апеляційний суд зазначає, що проценти річних та збитки внаслідок інфляції є складовою грошового зобов'язання відповідача, а не відповідальністю за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
9. Висновки апеляційного суду
9.1. За вказаних обставин, місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з відповідача на користь позивача 313383,42 грн боргу по процентах, 12374,85 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 0,71 грн процентів річних з простроченої суми, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно зі ст.277 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у справі №910/101/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у справі №910/101/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство «Сбербанк».
4 Матеріали справи №910/101/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 24.07.2019
Головуючий суддя Л.Г. Смірнова
Судді В.В. Сулім
М.А. Дідиченко