Справа № 640/11955/15-к
н/п 1-кп/640/36/19
"24" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №22014220000000283 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Орджонікідзе Карачаївського району Ставропольського краю Російської Федерації, громадянки України, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.110, ч.2 ст.28, ст.113, ч.5 ст.27, ч.2 ст.258, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.28, ч.1 ст.32, ч.1 ст.263 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває вищезазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.1 ст.110, ч.2 ст.28, ст.113, ч.5 ст.27, ч.2 ст.258, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.28, ч.1 ст.32, ч.1 ст.263 КК України.
Обвинуваченій ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначає, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчинені тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених проти основ національної безпеки України та злочинів, проти життя та здоров'я громадян. Також вказує, що злочинні дії ОСОБА_8 були спрямовані на дестабілізацію громадського порядку, шляхом залякування населення, порушення нормальної життєдіяльності міста, мали систематичний характер, викликали резонанс у м. Харкові та суспільстві загалом, заподіяли значну матеріальну шкоду юридичним особам та фізичним особам-підприємцям. Посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини з цього питання, просить продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави. Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_6 вважали, що клопотання прокурора є необґрунтованим і задоволенню не підлягає, так як прокурором не доведено наявність зазначених ризиків, тому враховуючи тривалий час знаходження ОСОБА_8 під вартою, просили змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, що передбачено ст.331 КПК України.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_8 суд враховує той факт, що ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні у складі терористичної організації особливо тяжких злочинів, пов'язаних із вчиненням терористичних актів, наслідками яких стали вибухи та обстріли об'єктів державної і приватної власності з спричиненням потерпілим тілесних ушкоджень, завданням майнової шкоди, зупинення нормального функціонування цих об'єктів, за вчинення яких, в тому числі, передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Судом враховуються доводи обвинуваченої та її захисника щодо тривалого строку тримання ОСОБА_8 під вартою, але приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення по справі «Харченко проти України», суд зазначає, що розумність строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливості конкретної справи.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.
Суд зазначає, що тримання особи під вартою є виправданим, якщо конкретні обставини дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень, можливість ухилитися від явки до суду та вчинити інший злочин.
При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про особу обвинуваченої.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Лабіта проти Італії» зазначається, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій вона переслідується.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинуваченої від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винуватою у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона обвинувачується; відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного місяця роботи, суд, приймаючи до увагипрактику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої, тому продовжує строк обраного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 вересня 2019 року без визначені розміру застави.
Заявлений прокурором ризик, передбаений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків є недоведеним і суд виключає його, оскільки під час судового розгляду станом на теперішній час не надано доказів можливості впливу обвинуваченої на свідків та потерпілих.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 21 вересня 2019 року.
Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Головуючий: суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3