Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа №607/1671/14-а
адміністративне провадження №К/9901/3241/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.11.2014р. (суддя - Процько Я.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2015р. (судді - Макарик В.Я., Большакова О.О., Шинкар Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області про визнання нечинною відмови щодо призначення пенсії на пільгових умовах та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнень позовних вимог):
визнати нечинною відмову ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо зарахування йому стажу роботи на посаді електрогазозварника до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», викладену у рішенні від 06.12.2013р. №1;
зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати стаж роботи на посаді газоелектрозварника з 21.07.1976р. по 12.05.1977р. у Теребовлянському РШРБУ, з 15.02.1980р. по 02.04.2001р. у колгоспі ім. Жданова (с. Підгайчики Теребовлянського району), у колгоспі «Шлях до комунізму» (с. Долина Теребовлянського району), у колгоспі «Україна» (с. Буданів Теребовлянського району) та Дубровському ліспромгоспі Кіровського ліспрому (Росія) до пільгового стажу роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі поданих документів;
визнати нечинною відмову Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, викладену у протоколі №18 від 20.12.2013р.;
зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області призначити йому пенсію на пільгових умовах на підставі поданих документів.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що після досягнення 55-річного віку та маючи стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці більше 12 років 6 місяців він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте у призначенні зазначеної йому пенсії відмовлено. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки підстави, які б перешкоджали призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку, відсутні.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.11.2014р. (з урахуванням виправлення описки ухвалою цього ж суду від 02.12.2014р.), яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2015р., позов задоволено частково.
Визнано нечинною відмову ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо зарахування позивачу стажу роботи на посаді електрогазозварника до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», викладену у рішенні №1 від 06.12.2013р.
Визнано нечинною відмову Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, викладену у протоколі №18 від 20.12.2013р.
Зарахувати до трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах наступні періоди роботи позивача на посаді електрогазозварника:
з 15.02.1980р. по 15.01.1981р. в колгоспі ім. «Жданова» с. Підгайчики Теребовлянського району;
з 08.02.1981р. по 30.07.1983р. в колгоспі «Шлях до комунізму» с. Долина Теребовлянського району;
з 05.05.1986р. по 02.04.2001р. в сільськогосподарському ТОВ «Україна» с. Буданів Теребовлянського району.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах у відповідності до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 29.10.2013р.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодився відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, у випадку відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження пільгового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій або їх правонаступників. В той же час записи про періоди роботи позивача не завірені підписом та печаткою керівника установи, відсутні дані про проведення атестації, а посада газоелектрозварника у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 не передбачена.
Крім того, посилається на те, що первинними документами за період роботи з 15.02.1980р. по 15.01.1981р. та з 08.02.1981р. по 02.04.2001р. не підтверджено, що позивач працював на посадах та роботах, що передбачені Списком №2, а також не підтверджено правонаступництво ліквідованих підприємств.
Також посилається на те, що відповідно до пільгових довідок від 19.08.2013р. №01-02/250 Теребовлянського райавтодору, від 29.10.2013р. №24 ДСП «Буданівський Бровар» та від 15.11.2013р. №404 ДНЗ «Буданівський професійний ліцей» пільговий стаж позивача за Списком №2 становить 3 роки 9 місяців 22 дні.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 55-річного віку та маючи пільговий стаж роботи, 29.10.2013р. звернувся до управління Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 06.12.2013р. №1, розглянувши заяву позивача про підтвердження стажу роботи «газоелектрозварника», що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, вирішено відмовити позивачу у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162, періоди роботи з 15.02.1980р. по 15.01.1981р. та з 08.02.1981р. по 02.04.2001р.
У рішенні відповідачем встановлено, що відповідно до записів трудової книжки (дата заповнення 1983 рік) позивач працював на посаді газоелектрозварника:
у період з 15.02.1980р. по 15.01.1981р. в колгоспі ім. Жданова, підстава - архівна довідка від 03.04.2013р. №Р-84, завірена печаткою колгоспу ім. Жданова);
у період з 08.02.1981р. по 02.04.2001р. в сільськогосподарському ТОВ «Україна», підстава - архівна довідка від 16.04.2013р. №Р-82.
Факт роботи позивача з 1980 по 1981 рік в колгоспі ім. Жданова, з 1981 по 1983 рік в колгоспі «Шлях до комунізму» та з 1986 по 2001 рік в колгоспі «Україна» підтверджено довідкою архівного відділу Теребовлянської ДА від 17.06.2013р. №03-10/419.
В той же час згідно записів трудової книжки (дата заповнення - 21.07.1976р.) позивач у періоди з 23.06.1983р. по 01.08.1983р., з 29.11.1983р. по 01.04.1984р., з 07.05.1984р. по 19.11.1984р., з 26.11.1984р. по 01.04.1985р., з 28.11.1985р. по 01.04.1986р., з 01.12.1986р. по 01.04.1987р. працював у інших господарствах.
У 1989 році колгосп ім. Жданова перетворено на Сільськогосподарське підприємство - колгосп «Нива»; у 1990 році колгосп «Шлях до комунізму» перетворено на колгосп «Поділля»; у 1990 році колгосп «Комсомолець» перейменовано на колгосп «Україна».
Крім того, перевіркою встановлено, що записи за періоди роботи позивача у 1980 - 2000 роках у колгоспі ім. Жданова та колгоспі «Україна» (в подальшому колгосп «Комсомолець») у витягах з книг обліку трудового стажу позивача не завірені підписом керівника та не скріплені печаткою установи.
У рішенні Комісією також вказано про те, що п'ятирічний період роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992р. може бути зараховано позивачу до його пільгового стажу за умови проведення атестації робочих місць, проте доказів проведення такої атестації у Комісії немає.
Комісія також виходила з того, що посада «газоелектрозварника» Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 11.03.1994р. №162 не передбачена, і первинними документами за період з 15.02.1980р. по 15.01.1981р. та з 08.02.1981р. по 02.04.2001р. не підтверджено, що позивач працював на посадах та виконував роботи, передбачені Списком №2 від 11.03.1994р. №162, чинного на час роботи позивача.
При цьому також не підтверджено, що ліквідовані СТВЗМП «Нива», ТВЗМП «Поділля» та ТзОВ «Україна» є відповідно правонаступниками колгоспів ім. Жданова, «Шлях до комунізму» та «Україна».
На засіданні Комісії Управління Пенсійного фонду в Теребовлянському районі Тернопільської області для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, відмовою в призначенні чи перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформлене протоколом №18 від 20.12.2013р. розглянуто заяву позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах та відмовлено у призначенні зазначеної пенсії.
При прийнятті рішення взято до уваги рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 06.12.2013р. №1, не підтвердження факту роботи позивача за Списком №2 у періоди з 15.02.1980р. по 15.01.1981р. та з 08.02.1981р. по 02.04.2001р., а також відсутності належних доказів правонаступництва колгоспів, на яких працював позивач.
Комісією встановлено, що відповідно до довідки філії «Теребовлянський райавтодор» від 19.08.2013р. №01-02/250, довідки ДСП «Буданівський Бровар» від 29.10.2013р. №24 та довідки ДНЗ «Буданівський професійний ліцей» від 15.11.2013р. №404 стаж позивача по Списку №2 становить 3 роки 9 місяців 22 дні.
Судами встановлено, що з 15.02.1980р. по 15.01.1981р. позивач працював газоелектрозварником в колгоспі ім. Жданова с. Підгайчики, що підтверджується записами №1 та №2 його трудової книжки.
Згідно архівної довідки від 27.06.2013р. №03-10/Р-419 позивач з 08.02.1981р. прийнятий на роботу газоелектрозварника у колгосп «Шлях до комунізму», що підтверджується відповідними протоколами про надання щорічних відпусток. При цьому суди дійшли висновку про те, що позивач у період з 08.02.1981р. по 30.07.1983р. (до моменту, коли згідно протоколу №10 засідання правління колгоспу «Шлях до комунізму» існують документальні відомості про місце роботи позивача) працював газоелектрозварником в колгоспі «Шлях до комунізму».
Судами також встановлено, що колгосп «Шлях до комунізму» розукрупнено та створено два самостійних господарства - колгосп «Шлях до комунізму» с. Долина та колгосп «Комсомолець» с. Буданів, колгосп «Комсомолець» с. Буданів перетворений на колгосп «Україна» с. Буданів, колгосп «Україна» с. Буданів перетворений у колективне сільськогосподарське підприємство - селянську спілку «Україна» с. Буданів, колективне сільськогосподарське підприємство - селянська спілка «України» перетворено у Товариство власників земельних та майнових паїв «Україна» с. Буданів, товариство власників земельних та майнових паїв «Україна» с. Буданів перетворено у товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» с. Буданів.
Згідно довідки від 16.04.2013р. №Р-82 позивач у період з 1981 по 2000 рік працював газоелектрозварником у сільськогосподарському Товаристві з обмеженою відповідальністю «Україна» с. Буданів Теребовлянського району Тернопільської області.
Також судами встановлено, що позивач прийнятий у члени колгоспу «Комсомолець» (колгосп «Україна») з 05.05.1986р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 15.02.1980р. по 15.01.1981р., з 08.02.1981р. по 30.07.1983р. та з 05.05.1986р. по 01.01.1992р. позивач обіймав професії, які згідно діючого на той момент законодавства давали право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому цей термін відповідно до пункту «б» статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід зарахувати позивачу до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Крім того, суди виходили з безпідставності посилань відповідача на те, що особі, яка до і після 01.01.1992р. працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки у цьому випадку вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог, встановлених раніше діючим законодавством і про це чітко зазначено у пункті «б» вказаного Закону.
Також суди виходили з того, що стаж роботи позивача з 01.01.1992р. слід зараховувати в порядку, передбаченому статтями 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162.
Щодо посилань відповідачів на відсутність документів про правонаступництво організацій та підприємств, на яких працював позивач, то суди виходили з того, що такі дані спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме - даними, викладеними у довідці № 03-10/Р-419 згідно яких колгосп «Нива» є правонаступником колгоспу ім. Жданова, колгосп «Поділля» є правонаступником колгоспу «Шлях до комунізму», а ТОВ «Україна» є правонаступником колгоспу «Україна».
Крім того, суди виходили з того, що відсутність у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах посади «газоелектрозварник» за наявності посади «електрогазозварник» не є та не може бути підставою для не зарахування позивачу до стажу роботи на пільгових умовах періоду часу з 01.01.1992р. до 02.12.2000р.
Суди дійшли висновку про неспроможність даних довідки №Р-84, в якій зазначено, що у 1980 році позивач виконував різні роботи в колгоспі ім. Жданова с. Підгайчики, оскільки ці дані спростовуються відомостями, зазначеними у його трудовій книжці і довідці №03-10-Р-419, у другому абзаці якої зазначено, що 22.09.1980р. позивач був премійований як газоелектрозварник, тобто станом на 22.09.1980р. позивач виконував роботу газоелектрозварника, а не «різні роботи», а тому у період з 15.02.1980р. по 15.01.1981р. позивач працював газоелектрозварником в колгоспі ім. Жданова с. Підгайчики.
Також суди виходили з безпідставності посилань відповідачів на відсутність атестацій робочих місць в колгоспі «Комсомолець» за період з 1950 по 2000 року, як на підставу для не зарахування періоду роботи позивача до трудового стажу на цьому підприємстві, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки правомірності таких дій відповідачами в порядку частини 2 статті 71 КАС України не доведено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зарахування позивачу стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах в Дубровському ліспромгоспі Кіровського ліспрому (Росія) та періоду з 24.07.1976р. по 12.05.1977р. у Теребовлянському РШРБУ, суди виходили з того, що як вбачається з рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУ ПФ України в Тернопільській області №1 від 06.12.2013р. та протоколу комісії УПФ України в Теребовлянському районі №18 від 20.12.2013р. позивачу не відмовлено в зарахуванні цих проміжків часу до його трудового стажу, а тому факту порушення його прав не встановлено.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено факт роботи позивача у спірні періоди на посадах, віднесених до Списків №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота на таких посадах дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.
Посилання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на те, що період роботи позивача на посадах, віднесених до Списку №2 після 1992 року не підтверджені результатами атестації робочого місця також є безпідставними і не може бути підставою для відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, оскільки наявний у позивача стаж роботи до 1992 року, з врахуванням уже зарахованого відповідачем періоду (3 роки і 9 місяців), становить більше 12 років і 6 місяців і надає позивачу право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.11.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2015р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук