23 липня 2019 року
Київ
справа №806/2588/18
адміністративне провадження №К/9901/20182/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року
у справі № 806/2588/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області , в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладену у листі від 25 травня 2018 року №Г-5014/0-2923/0/22-18 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з послідуючого передачею земельної ділянки в оренду на термін 49 років для сінокосіння за клопотанням від 03 травня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння за кадастровим номером НОМЕР_1 на території Андрушівського району Житомирської області, з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років;
- стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подати до суду в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про його виконання.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 для сінокосіння, з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Андрушівського району Житомирської області, викладену у листі від 25 травня 2018 року №Г-5014/0-2923/0/22-18. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03 травня 2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 для сінокосіння, з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Андрушівського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень ст. 123 Земельного кодексу України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не додано документ про сплату судового збору.
06 червня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області направлено до суду клопотання про продовження строку на сплату судового збору. Клопотання мотивовано тим, що рахунки Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заблоковані, тому здійснити сплату судового збору за подану апеляційну скаргу є неможливим та ускладнює виконання ухвали суду у встановлені строки.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на сплату судового збору відмовлено та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.
15 липня 2019 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року.
За змістом п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Щодо доводів скаржника в частині незгоди з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для відстрочення апелянта від сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочнити від оплати судового збору повністю або частково.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Разом із цим, підстави, які визначені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", як умови для відстрочення від сплати судового збору, не передбачені для суб'єктів владних повноважень.
Обставини, пов'язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Крім того, колегією суддів враховується відсутність доказів, які б доводили вчинення заявником дій, спрямованих на оплату судового збору.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відстрочення від сплати судового збору та не є підставою для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції надав оцінку клопотанню апелянта, доводи касаційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про наявність порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків скарги, вірно застосував положення п. 1 ч. 4 ст. 69 та ч. 2 ст. 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 27 травня 2019 року у справі №320/196/19, від 13 травня 2019 року у справі №480/3995/18, від 24 квітня 2019 у справі №826/12820/18.
Керуючись п. 5 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі №806/2588/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа