23 липня 2019 року
Київ
справа №815/1685/18
адміністративне провадження №К/9901/19816/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Гімона М.М., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Куліндоровський індустріальний концерн» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року позов ТОВ «Промислова компанія «Куліндоровський індустріальний концерн» задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого посилався на тривалу відсутність коштів на оплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку апеляційного оскарження та залишено скаргу без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Станом на 10 червня 2019 року вказані недоліки апеляційної скарги усунуті не були.
За вказаних обставин, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Постановляючи ухвалу від 10 червня 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року та не наведено об'єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У встановлений термін скаржником вимог ухвали від 26 квітня 2019 року не виконано та будь-яких заяв чи клопотань щодо поновлення строку на апеляційне оскарження до суду не подано.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про відсутність фінансування на сплату судового збору.
Суд критично ставиться до наведених доводів скаржника, оскільки вони не спростовують факту неусунення недоліків апеляційної скарги в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді М.М.Гімон
І.Л.Желтобрюх