65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3396/15
Господарський суд Одеської області у складі судді Оборотової О.Ю., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТОВСЬКИЙ ВИНЗАВОД"на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Кравця В.В. під час виконання судового рішення
За позовом Приватного акціонерного товариства "ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТОВСЬКИЙ ВИНЗАВОД"
про стягнення 169087,06 грн.
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТОВСЬКИЙ ВИНЗАВОД"
до відповідача Приватного акціонерного товариства "ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ"
про визнання договору купівлі - продажу недійсним
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.12.2015р. по справі №916/3396/15 стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТОВСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (65009, Одеська область, м Одеса, вул. Сонячна, буд 5 код ЄДРПОУ 30827073) на користь Приватного акціонерного товариства "ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ" (48400, Тернопільська область, м. Бучач, вул. Бариська, 8А) заборгованість у сумі 169087,06грн. та судовий збір у розмірі 3381,74грн.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Проаналізувавши скаргу на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Кравця В.В. під час виконання судового рішення суд встановив наступні обставини.
Заявник в обґрунтування скарги зазначає, що виконавче провадження відкрито не за місцем знаходження, перебування боржника, чим порушено права та обов'язки боржника у виконавчому провадженні, тому постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону
Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, № 15729/07, від 05.07.2012).
Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Відповідно до змісту ст.326 Господарсько-процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на оріани державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках па приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про оріани та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.
У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються виконавчий округ, па терп торії якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
Згідно з ч.ч. 1, 2 с т. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним па всій території України.
Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини та доказів доданих до даної скарги, виконавчим округом приватного виконавця Кравець В.В. визначено: м. Київ.
Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, та, відповідно, відкриває виконавче провадження, зокрема, у разі наявності майна боржника, місцем знаходження якого є м. Київ,
Судом встановлено, що на момент відкриття виконавчого провадження адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТОВСЬКИЙ ВИНЗАВОД" є м. Одеса, провулок Вознесенський, буд. 2 А.
Крім цього, судом перевірено наявність майна боржника та встановлено, що жодного майна на території міста Києва у ТОВ «Котовський винзавод» не має.
При цьому, наказ по справі №916/3396/15 пред'явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Кравцю Вадиму Валентиновичу, який безпідставно прийняв його до виконання та відкрив виконавче провадження.
Згідно ч. 2 сі. 24 Закону України «Про виконавче провадження» Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Таким чином, приймаючи до уваги, що під час виконання судового рішення по справі №916/3396/15 приватним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», суд визнає дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Кравця В.В. під час виконання судового рішення протиправними.
Що стосується вимог скаржника про зобов'язання приватного виконавця скасувати власні постанови, суд зазначає, що ані Закон України «Про виконавче провадження», ані Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ані Інструкцією з організації примусового виконання рішень не містить норми, яка дозволяє приватному виконавцю скасувати власну постанову.
Отже, за відсутності повноважень у виконавця щодо скасування власних постанов дані вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТОВСЬКИЙ ВИНЗАВОД" - задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Кравця В.В. під час виконання судового рішення по справі №916/3396/15 щодо винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження №59411343 від 25.06.2019р. па підставі наказу №916/3396/15 виданого 09.07.2018 року Господарським судом Одеської області; Постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №59411343 від 25.06.2019р. на підставі наказу №916/3396/15 виданого 09.07.2018 року Господарським судом Одеської області; Постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №59411343 від 25.06.2019р. па підставі наказу №916/3396/15 виданого 09.07.2018 року Господарським судом Одеської області; Постанови про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №59411343 від 25.06.2019р. на підставі наказу №916/3396/15 виданого 09.07.2018 року Господарським судом Одеської області; Постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №59411343 від 01.07.2019р. на підставі наказу №916/3396/1 5 виданого 09.07.2018 року Господарським судом Одеської області.
3. В решті вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТОВСЬКИЙ ВИНЗАВОД" - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.07.2019р.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Суддя О.Ю. Оборотова