Справа № 471/905/18
2/467/345/19
24.07.2019 року Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Кірімова О.М., розглянувши матеріли позовної заяви виконувача обов"язків керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі: Братської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договорів оренди землі, повернення земельних ділянок,
Виконувач обов'язків керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі: Братської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.
17 липня 2019 року ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області зазначений позов було залишено без руху у зв'язку з несплатою позивачем судового збору у розмірі 1762 грн.
23 липня 2019 року до канцелярії Арбузинського районного суду Миколаївської області від заступника керівника місцевої прокуратури О. Сілецької надійшло клопотання про надання відстрочки щодо сплати судового збору до моменту проведення операції з розрахунково-касового обслуговування органами Казначейства України, але не більш як до прийняття рішення у справі.
В даному клопотанні, О. Сілецька зазначає, що місцевою прокуратурою вжито заходів для забезпечення доплати судового збору, але для виконання ухвали суду від 17 липня 2019 року потребується більше часу.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто відстрочення сплати судового збору є правом а не обов'язком суду.
Згідно положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674 VI суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 червня 2001 року у справі «Kreuz v. Poland» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо сплати судового збору.
У § 74 рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Lelas v. Croatia», заява № 55555/08, суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому відсутній інший приватний інтерес».
У справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб».
Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи те, що позивач не надав належних доказів щодо свого скрутного матеріального становища та не відноситься до категорії осіб які відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору, суд вважає, що підстав для відстрочення сплати судового збору не вбачається.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2019 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.
Таким чином, позивачу продовжується строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви на десять днів з дня отримання цієї ухвали та пропонується протягом даного строку звернутися до Арбузинського районного суду з оригіналом квитанції про сплату судового збору.
Якщо в установлений строк заявник виконає вказану вимогу, позовна заява буде вважатися поданою в день її первісного подання. Інакше буде вирішуватися питання про визнання її неподаною.
Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 136 ЦПК України, ст. 127 ч. 2 ЦПК України
У задоволенні клопотання заступника керівника місцевої прокуратури О.Сілецької про надання відстрочки щодо сплати судового збору до моменту проведення операції з розрахунково-касового обслуговування органами Казначейства України, але не більш як до прийняття рішення у справі, відмовити.
Продовжити виконувачу обов'язків керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області строк для усунення недоліків, вказаний в ухвалі Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2019 року до 05 серпня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява виконувача обов'язків керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі: Братської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договорів оренди землі, повернення земельних ділянок вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова