30.11.06р.
Справа № 32/410
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіко», м. Дніпропетровськ
До: Акціонерного товариства відкритого типу «Концерн Весна», м . Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача : Фонд державного майна України , м. Київ
Про: про визнання недійсним договору оренди Суддя Васильєв О.Ю.
Від позивача: Книшенко Е.М. ( дов. від 23.10.06 р. )
Від відповідача : Мороз П.В. ( дов. № 2 від 03.01.06 р. ) ;
Від третьої особи : Томчук О.В. ( дов. № 15 від 20.03.06 р. )
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіко»( позивач ) звернулося з позовом до АТВТ «Концерн Весна»( відповідач ) про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 787 від 01.11.02 р., укладеного між сторонами .Позовні вимоги обґрунтовані посиланням позивача на укладання спірного договору оренди неналежним власником ( орендодавцем ) , оскільки АТВТ «Концерн Весна»не надано належних доказів щодо його права власності на передані за оспорюваним договором нежитлові приміщення , та невідповідністю цього договору вимогам ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Акціонерне товариство відкритого типу «Концерн Весна» ( відповідач ) позов не визнав , зазначаючи у відзиві на позов , що він є належним власником нерухомого майна ,що передавалося в користування позивачу за освоюваним тим договором ; та в обґрунтування свого права власності надав низку документів .
Ухвалою суду про порушення провадження у справі до участі в якості третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача було залучене Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області ,але після з'ясування в судовому засіданні ,що приватизацію державного майна здійснювало не регіональне відділення по Дніпропетровській області ,а безпосередньо ФДМУ , було здійснено заміну третьої особи на Фонд державного майна України. Останній в письмових поясненнях щодо позову підтвердив , що власником нерухомого майна ,що передавалося в користування позивачу за освоюваним тим договором , дійсно є відповідач - Акціонерне товариство відкритого типу «Концерн Весна».
По справі оголошувалась перерва з 09.11.06 р. до 23.11.06 р. та з 23.11.06 р. до 30.11.06 р.
Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи,
господарський суд, -
01 .11.02 р. між АТВТ «Концерн Весна» ( орендодавець ) та ТОВ «Сіко» ( орендар ) було укладено договір оренди нерухомого майна № 787 ,відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 867,7 кв.м. ,які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодо- гвардійська,6 ( майданчик № 2а,корпус № 12 ); для використання їх для розміщення виробничого комплексу з переробки зернових культур.
За твердженням позивача, відповідач не має належних доказів належності йому на праві власності вищезазначених нежитлових приміщень ,оскільки із змісту договору купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Дніпропетровський радіозавод»від 07.07.94 р. № КП-362, свідоцтві про власність від 28.07.94 р. № П-336, акті приймання-передачі цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Дніпропетровський радіозавод»від 28.07.94 р.; наданих відповідачем в якості доказів належності йому на праві власності вищезазначених нежитлових приміщень ; не вбачається , що саме ці приміщення увійшли під час приватизації до акту оцінки вартості цілісного майнового комплекс.
Але ці твердження спростовуються наданими під час розгляду справи відповідачем та Фондом державного майна України матеріалами ,із змісту яких вбачається , що Дніпропетровський радіозавод в процесі приватизації державного майна був перетворений в орендне підприємство .ФДМУ та організацією орендарів ОП «Дніпропетровський радіозавод»07.07.94 р. укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № КП-362. Згідно з Актом оцінки вартості майна орендного підприємства «Дніпропетровський радіозавод»,який затверджено ФДМУ 31.05.94 р. , оціночна вартість майна , що підлягає приватизація , склала 23 347 млн.крб. Актом приймання-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Дніпропетровський радіозавод»від 28.07.94 р. було передано викуплену частку вартістю 23 347 млн.крб. Входження спірного майна до викупленої частки підтверджується змістом інвентаризаційних описів, наданих відповідачем , за узагальненими результатами яких було складено протокол № 1 від 27.04.94 р. засідання інвентаризаційної комісії ( копія якого надана ФДМУ ).Окрім того із змісту довідки від 04.08.95 р. № 16-0354 , виданої ФДМУ на адресу ГоловАПУ м. Дніпропетровська ,вбачається , що згідно із інвентаризаційними відомостями в акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ОП «Дніпропетровський радіозавод»увійшли споруди за наведеним переліком , в тому числі і споруди майданчика № 2-А по вул. Молодогвардійській. А відповідно до Розпорядження Дніпропетровської міської ради народних депутатів, промисловій базі № 2а по вул. Молодогвардійській присвоєна відповідна поштова адреса .
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою та інші обставини. Оцінюючи спірний договір з точки зору наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, господарський суд дійшов висновку, що спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства України ,та укладений належним власником - Акціонерним товариством відкритого типу «Концерн Весна».
Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем та третьою особою надані належні докази права власності АТВТ «Концерн Весна» на приміщення , що передавалися в користування позивачу за оспорюваним ним договором оренди ; натомість позивачем не надано належних доказів в підтвердження обставин , викладених ним в позовній заяві , або доказів належності вищезазначених приміщень державі ,або будь-яким третім особам. Враховуючи вищезазначене , позовні вимоги задоволенню не підлягають .
Згідно вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.33,49,82-85 ГПК України, господарський суд ,-
В задоволенні позовних вимог відмовити .
Суддя О.Ю.Васильєв
Згідно з оригіналом
помічник судді Р.М.Кавков