Справа № 295/4313/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слюсарчук Н.Ф.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
23 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Моніча Б.С. Охрімчук І.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Оваденка Василя Юрійовича на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2019 року (рішення ухвалено у м.Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП старший лейтенант поліції Оваденка Василя Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову від 23.02.2019 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121,ч.1ст.126,ч.2 ст.36 КУпАП відносно неї, а справу закрити. В обґрунтування позову посилалася на те, що 23.02.2019 року інспектором роти №3БУПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Оваденком Василем Юрійовичем винесена постанова серії НК №328295 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позивач зазначала, що 23.02.2019 року здійснювала реєстрацію належного їй транспортного засобу в регіональному сервісному центрі МВС №1841. Близько 14-00 години отримала реєстраційний документ на транспортний засіб та нові державні номерні знаки, які не могла самостійно закріпити, оскільки експерти регіонального сервісного центру знімаючи старі номерні знаки, зламали кріплення, а тому позивач змушена була поставити тимчасово нові державні номерні знаки за скло, що давало можливість розпізнати транспортний засіб на відстані 20 метрів у відповідності до чинного законодавства. Позивач надала відповідачу на вимогу посвідчення водія та реєстраційне посвідчення на транспортний засіб. Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності автовласників надала усне пояснення, що у зв'язку із реєстрацією транспортного засобу декілька хвилин тому поліс відсутній і позивач направляється до страхової компанії для складання договору. Позивач зазначає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Позивач зазначила, що відповідач відмовився зафіксувати письмово її пояснення, та відмовив в ознайомленні з постановою.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 20 червня 2019 року позивачу ОСОБА_1 поновлено строк на оскарження. Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Оваденка Василя Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено. Скасовано постанову від 23.02.2019року серії НК №328295 про накладення адміністративного стягнення, винесену інспектором роти №3БУПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Оваденком Василем Юрійовичем по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку на оскарження постанови. В апеляційній скарзі зазначає, що позивач знала по існування оскаржуваної постанови ще 23.02.2019р., саме в цей день отримувати постанову відмовилась, а до суду звернулась лише 20.03.2019р., тому вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що інспектором роти №3БУПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Оваденком Василем Юрійовичем була винесена постанова серії НК №328295 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №328295, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.36 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з відсутнім державним номерним знаком, не пред'явила поліс обов'язкового страхування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення.
Розглядаючи питання по законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19).
Отже, суб'єкт владних повноважень має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Згідно ст.121 КУпАП, відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Відповідно до п.2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до п.30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Як встановлено судом першої інстанції, державний номерний знак позивачка встановила тимчасово за скло, оскільки після ушкодження персоналом сервісного центру кріплення для номерних знаків, змушена була доїхати до станції технічного обслуговування для їх встановлення.
При цьому, державний номерний знак видно чітко, та не створює перешкод для визначення символів номерного знаку. Неможливість чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м під час складання протоколу поліцейським не доведено, відповідні докази про проведення замірів відповідачем не надано.
Судовою колегією враховується, що приписи ст.251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч.ч.1-3 ст.283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз.1 ч.2 ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
З оглянутого відеозапису з камери нагрудного реєстратора вбачається, що зафіксовано лише процедуру оформлення адміністративного правопорушення. Сам факт здійснення руху транспортного засобу з відсутнім державним номерним знаком не зафіксовано. Інше відео як доказ по справі не представлено.
За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд враховує положення ч.3 ст.272 КАС України, відповідно до якої зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Інспектора роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Оваденка Василя Юрійовича залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 липня 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Моніч Б.С. Охрімчук І.Г.