Справа № 320/5429/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
11 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Чуб Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології доріг» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «Сучасні технології доріг» звернулося з позовом у якому просило:
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 716617/31364143 від 22.05.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 71 від 19.04.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 716614/31364143 від 22.05,2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 81 від 20.04.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 716639/31364143 від 22.05.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 133 від 29.04.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 716629/31364143 від 22.05.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 136 від 30.04.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 725277/31364143 від 24.05.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 02.05.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 725278/31364143 від 24.05.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 03.05.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 24.05.2018 №725279/31364143 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 35 від 04.05.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 725280/31364143 від 24.05.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 45 від 05.05.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 725281/31364143 від 24.05.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 53 від 07.05.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 725282/31364143 від 24.05.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 08.05.2018;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 725283/31364143 від 24.05.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 65 від 08.05.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи в реєстрації податкової накладної, контролюючий орган в оскаржуваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складена ним податкова накладна не відповідає визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення її реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу було направлено пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідну податкову накладну.
Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного рішення не врахував, у зв'язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкової накладної.
Згідно з відзиву на адміністративний позов оскаржуване рішення ДФС України є обґрунтованим та правомірним, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій з ТОВ «Експансія».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ГУ ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що позивачем не в повній мірі надано документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції у зв'язку із прийняттям рішення про зупинення реєстрації податкової накладної в силу п. 201.16 ст. 201 ПК України, а тому контролюючий орган вважає помилковим висновок суду першої інстанції про скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 71 від 19.04.2018, № 81 від 20.04.2018, № 133 від 29.04.2018, № 136 від 30.04.2018, № 11 від 02.05.2018, № 16 від 03.05.2018, № 35 від 04.05.2018, № 45 від 05.05.2018, № 53 від 07.05.2018, № 64 від 08.05.2018, № 65 від 08.05.2018 подані ТОВ «Сучасні технології доріг» оскільки відповідач діяв з підстав, в межах повноважень та у відповідності до норм Закону з врахуванням поданих пояснень та документів.
У судове засідання - 11.07.2019 з'явились представники позивача та відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За матеріалами справи позивач є виробником продукції, а саме: водно-бітумної емульсії з 2001 року та має на своєму балансі цех з виробництва водно-бітумних емульсій, виробництва країни Данія, потужністю 10 т/год.
Зазначений цех розміщений за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 29-а, що підтверджується договором оренди земельної ділянки.
Якість виробленої позивачем водно-бітумної емульсії відповідає до ДСТУ Б В 2.7-129:2013 «Емульсії бітумні дорожні. Технічні умови», що підтверджується відповідними сертифікатами якості, які містяться в матеріалах справи.
Для виробництва продукції - бітумної емульсії позивачем придбано сировину: у ТОВ «ЛІНІК-Україна» придбано бітум дорожній відповідно до договору поставки від 16.12.2016 № 16/12-16; у ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» придбано нафтопродукти відповідно до договору поставки від 21.04.2015 № 2104-1; у ТОВ «Пролог ТД» придбано бітумний емульгатор відповідно до договору поставки від 24.01.2017 № 2х/2017; у ТОВ «НК ІМПЕКС» придбано паливо авіаційне для газотурбінних двигунів відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 29.03.2018 № 290318; у ПП «ІНГУС ОЙЛ» придбано бітум дорожній на підставі договору від 30.05.2017 № ИН/210; у ТОВ «АРНІКА» придбано бітум дорожній на підставі договору поставки від 0103.2018 № 00226; у ТОВ «Спільне Українсько-Литовське підприємство «Нафта Україна» ЛТД придбано хлорид кальцію на підставі одноразових замовлень та у ПАТ «Макрохім» придбано соляну кислоту на підставі одноразових замовлень.
У квітні 2017 року між ТОВ «Сучасні технології доріг» (постачальник) та ПП «ІНГУС ОЙЛ» (покупець) був укладений договір поставки № 11-04 від 11.04.2017 досягнута домовленість про поставку бітумної емульсії.
На виконання умов договору позивачем на замовлення ПП «ІНГУС ОЙЛ» було постановлено та відвантажено бітумну емульсію ЕКПМ-60, що підтверджується копіями видаткових накладних з відміткою покупця про одержання товару № РН-0000086 від 19.04.2018, № РН-0000098 від 20.04.2018, № РН-0000155 від 29.04.2018, № РН-0000158 від 30.04.2018, № РН-0000172 від 02.05.2018, № РН-0000175 від 03.05.2018, № РН-0000198 від 04.05.2018, № РН-0000209 від 05.05.2018, № РН-0000218 від 07.05.2018, № РН-0000229 від 08.05.2018, № РН-0000230 від 08.05.2018.
Відповідно до ТТН від 19.04.2018, від 20.04.2018, від 29.04.2018, від 02.05.2018, від 03.05.2018, від 04.05.2018, від 05.05.2018. від 07.05.2018, від 08.05.2018 бітумну емульсію відвантажено ПП «ІНГУС ОЙЛ».
Платіжним дорученням № 4199892 від 26.04.2018 на суму 300 032,00 грн, № 4199893 від 26.04.2018 на суму 297 2016,00 грн, № 4199925 від 04.05.2018 на суму 327 240,00 грн, № 4199926 від 04.05.2018 на суму 327 240,00 грн, № 4199928 від 04.05.2018 на суму 270 270,00 грн, № 4199927 від 04.05.2018 на суму 329 265,00 грн, № 4200020 від 17.05.2018 на суму 1 568 430,00 грн ПП «ІНГУС ОЙЛ» сплатило повну вартість товару згідно рахунків-фактури.
За фактом настання першої з подій (оплата товару) позивач склав та подав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 71 від 19.04.2018, № 81 від 20.04.2018, № 133 від 29.04.2018, № 136 від 30.04.2018, № 11 від 02.05.2018, № 16 від 03.05.2018, № 35 від 04.05.2018, № 45 від 05.05.2018, № 53 від 07.05.2018, № 64 від 08.05.2018, № 65 від 08.05.2018.
В подальшому позивач отримав квитанції № 9082001897 від 03.05.2018, № 9082803316 від 04.05.2018, № 9091452832 від 14.05.2018, № 9091255538 від 14.05.2018, № 9089475478 від 11.05.2018, № 9089488841 від 11.05.2018, № 908849924 від 11.05.2018, № 9089482474 від 11.05.2018, № 9089482936 від 11.05.2018, № 9089483269 від 11.05.2018, № 9089481269 від 11.05.2018 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017.
У цих же квитанціях позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
На виконання вимог контролюючого органу, позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлені повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинено.
Разом з поясненнями позивачем до зазначеного повідомлення прикріплені копії документів, що розкривають зміст та обсяг господарської операції, за наслідками якої було складено податкові накладні, реєстрацію якої зупинено, а саме: свідоцтво про реєстрацію юридичної особи; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; договори поставки; видаткові накладні; рахунки-фактури; податкові накладні; ТТН.
Розглянувши вказані документи і пояснення, Комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла оскаржувані рішення: від 22.05.2018 № 716617/31364143 по податковій накладній № 71 від 19.04.2018; від 22.05,2018 № 716614/31364143 по податковій накладній № 81 від 20.04.2018; від 22.05.2018 № 716639/31364143 по податковій накладній № 133 від 29.04.2018; від 22.05.2018 № 716629/31364143 по податковій накладній № 136 від 30.04.2018; від 24.05.2018 № 725277/31364143 по податковій накладній № 11 від 02.05.2018; від 24.05.2018 № 725278/31364143 по податковій накладній № 16 від 03.05.2018; від 24.05.2018 № 725279/31364143 по податковій накладній № 35 від 04.05.2018; від 24.05.2018 № 725280/31364143 по податковій накладній № 45 від 05.05.2018; від 24.05.2018 № 725281/31364143 по податковій накладній № 53 від 07.05.2018; від 24.05.2018 № 725282/31364143 по податковій накладній № 64 від 08.05.2018; від 24.05.2018 № 725283/31364143 по податковій накладній № 65 від 08.05.2018.
В якості підстави прийняття таких рішень вказано про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу протиправно було відмовлено у реєстрації податкових накладних, тому є підстави для зобов'язання ДФС зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції за наступних підстав.
Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Якщо надіслані ПН/РК сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації ПН/РК відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).
Відповідно до пункту 5 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно пункту 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У пункті 7 Порядку у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПР/НК зупиняється.
Відповідно пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.
Наказом ДФС № 144 від 21.03.2018 затверджений Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок № 144).
Згідно положень вказаного Порядку № 144 усі платники податків, що подають на реєстрацію ПН/РК до податкових накладних в ЄРПН (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію ПР/НК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.
Згідно з п. 1.6 Листа Державна фіскальна служба України, № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, «Критерії ризиковості платника податку» комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Водночас до 25.05.2018 був чинним наказ Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 567).
Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 та наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017.
Ці акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів вважає, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Київській області, не було надано протоколу засідання Комісії; переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку; іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку № 144 обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.
Згідно з пунктів 12 та 13 Порядку зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Проте, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку зупинення реєстрації перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у ПН/РК.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до положень пунктів 21 та 22 Порядку зупинення реєстрації підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Таким чином, Порядком № 117 встановлені виключні підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
В усіх оскаржуваних рішеннях, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів. При цьому, із визначеного переліку відповідачем не вказано, які саме документи позивачем не було додано.
Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі податкових накладних.
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Тобто, оспорювані рішення не містять мотивів чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Зазначене свідчить про те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальним та об'єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим.
Аналізуючи зміст рішень, колегія суддів вважає, що комісія ГУ ДФС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Колегія суддів вважає, що позивачем було надані всі необхідні та достатні документи для обґрунтування і підтвердження господарської операції та розблокування накладних.
Вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, в тому числі і тих, що передбачені в договорі між постачальником та покупцем, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб'єктів, що є нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки зворотне не доведено.
З цих підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта в скарзі на ненадання позивачем вказаних документів.
В той же час, рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних як і не повідомив суду, яка із шести перелічених у п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв відносить до позивача до категорії ризиковості.
Колегія суддів вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Застосування з боку податкового органу загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків усвідомлювати передбачену законом необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до конкретного критерію, а не на вільний розсуд контролюючого органу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі (№ 140/2160/18.
Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваних рішень.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 81 від 20.04.2018, № 133 від 29.04.2018, № 136 від 30.04.2018, № 11 від 02.05.2018, № 16 від 03.05.2018, № 35 від 04.05.2018, № 45 від 05.05.2018, № 53 від 07.05.2018, № 64 від 08.05.2018, № 65 від 08.05.2018, колегія суддів, виходить з наступного.
Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Аналогічні норми закріплені в пункті 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.
За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 19.07.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
СуддіВ.О. Аліменко
Н.В. Безименна