Провадження № 2/641/215/2019 Справа № 641/4844/18
18 липня 2019 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Боговського Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Бєлової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
АТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за Договором кредиту № 851/10/27-11/5-152 від 09.12.2005, укладеним між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру загальною площею 66,1 м2, житловою площею 44,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки у розмірі 1027194,00 грн., відшкодувати судові витрати.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги АТ «Укрсоцбанк» зазначає, що 09.12.2005 між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 851/10/27-11/5-152. Банком були виконані зобов'язання за кредитним договором та надано позичальнику кредитні кошти. Позичальник ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 23.05.2018 має заборгованість за кредитом - 43570,97 доларів США, за відсотками - 11821,72 доларів США, комісія - 47,28 грн. В забезпечення зобов'язань за кредитним договором 09.12.2005 між ФОП ОСОБА_2 та АКБСР «Укрсоцбанк» було укладено Іпотечний договір, предметом якого є трикімнатна квартира загальною площею 66,1 м2, житловою площею 44,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов іпотечного договору іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником основного зобов'язання або невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем умов іпотечного договору. При цьому, звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; лише на підставі згоди іпотекодержателя може бути відчужено предмет іпотеки. Всупереч норм чинного законодавства України та умов іпотечного договору предмет іпотеки - трикімнатна квартира загальною площею 66,1 м2, житловою площею 44,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , була відчужена без відома та згоди іпотекодержателя АКБСР «Укрсоцбанк», а саме згідно інформаційної довідки предмет іпотеки за договором купівлі-продажу від 09.12.2015 було відчужено на користь ОСОБА_1 . Відповідно до положень ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Оскільки ОСОБА_2 не виконуються належним чином зобов'язання за кредитним договором, кредитор у судовому порядку має право вимагати стягнення заборгованості за кредитним договором або задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.
Відповідачем ОСОБА_1 до суду подано відзив, в якому остання вважає позов необґрунтованим та просить відмовити в його задоволення, посилаючись на те, що на час укладання договору купівлі-продажу спірної квартири жодних іпотечних обтяжено в Державному реєстрі речових прав не існувало, вона не є стороною кредитного договору або поручителем за ним, не отримувала жодних повідомлень від банку. Водночас банк вже скористався правом на звернення стягнення на іпотечне майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса від 05.06.2012 за № 1577, а подвійне звернення стягнення на іпотечне майно діючим законодавством не передбачено. Також, у спірній квартирі фактично мешкаю та зареєстровані неповнолітні особи, а звернення стягнення на житло шляхом проведення публічних торгів порушить їх право користування житлом.
У судове засідання представник позивача АТ «Укрсоцбанк» не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності із зазначенням щодо підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Камбулатов І.П. у судовому засіданні заперечували проти заявлених позовних вимог, просили відмовити в їх задоволенні.
Третя особа ОСОБА_3 та представник Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
09.12.2005 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 851/10/27-11/5-152, відповідно до якого банк передав останній у тимчасове користування грошові кошти в сумі 50000 доларів США з кінцевим терміном повернення 08.12.2020 року зі сплатою 12,75 процентів річних.
Додатковою угодою № 1 до договору з 20.10.2008 року змінено процентну ставку за користування кредитом.
Додатковою угодою № 2 від 25.06.2009 року до договору сторони договору дійшли згоди щодо внесення змін до кредитного договору. Зокрема, погоджено, що банк надає ОСОБА_2 грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності в сумі 53292,92 доларів США з кінцевим терміном повернення до 08.12.2025 року зі сплатою 14 процентів річних.
Крім того, визначено, що погашення кредиту здійснюється до 10 числа кожного місяця, починаючи з 10 січня 2006 року, згідно з встановленим у договорі графіком.
З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору № 851/10/27-11/5-152 між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 09.12.2005 було укладено іпотечний договір № 851/11/27-11/5-290, відповідно до умов якого в іпотеку передане майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання не виконувала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого згідно наданого суду розрахунку на станом на 23.05.2018 має заборгованість за кредитом - 43570,97 доларів США, за відсотками - 11821,72 доларів США, комісія - 47,28 грн.
Згідно з умовами п. 2.4.3 іпотечного договору, а також положень ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки - квартира АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 09.12.2015 ПН ХМНО Зубарєвим І.Ю., укладеного із ОСОБА_3 .
Як було встановлено в ході розгляду справи, при укладенні іпотечного договору 09.12.2005 було встановлено іпотечну заборону на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2015 у справі № 922/4956/13 за заявою ПТ « Батура О .В. і Компанія», м. Харків до ПТ «Батура О.В. і Компанія», м. Харків про визнання банкрутом скасовані арешти, накладені на майно та інші обмеження щодо розпорядження майном (в тому числі, але не виключно, усі податкові застави, застави рухомого та нерухомого майна, інші обтяження) учасника Повного Товариства «Батура О.В. і Компанія» ФОП ОСОБА_2 , які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, в тому числі і відносно квартири АДРЕСА_1 .
В подальшому 09.12.2015 ОСОБА_1 було укладено правочин щодо придбання спірної квартири за відсутності будь-яких заборон щодо цього майна.
Однак, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 922/4956/13 ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2015 скасовано, а провадження у справі припинено.
Зі скасуванням судового рішення про скасування арештів щодо нерухомого майна, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду.
Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек та дія договору іпотеки поширюється на нового власника цього майна, в тому числі на власника квартири в будинку, який в цілому є предметом іпотеки.
Суд не погоджується із позицією відповідача ОСОБА_1 про те, що за відсутності в неї інформації про те, що спірна квартира є предметом іпотеки, до власника іпотечного майна не переходять права та обов'язки іпотекодателя.
Так, відповідно до статті 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 5 статті 3 цього Закону передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно з частиною 1 статті 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Частинами 1, 3 статті 33 даного Закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 23 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Враховуючи підтвердження факту переходу до ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру, в даному випадку необхідно застосувати до спірних правовідносин статті 23 Закону України «Про іпотеку» та поширення її дії на відповідача з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 4 ЗУ «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до частини 3 статті 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Аналогічні положення містяться й у частині 2 статті 3 ЗУ «Про іпотеку», згідно з якою взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься відповідний запис.
Пунктами 74, 75 Порядку держаної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що рішення суду щодо обтяження прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
Зазначений висновок узгоджується і з положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
При цьому, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.10.2015 у справі № 641/3208/15-ц, яке було предметом апеляційного та касаційного розгляду, за наслідками якого залишено без змін, за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , про визнання іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги було задоволено частково.
Так, судовим рішенням визнано ОСОБА_3 іпотекодавцем по договору іпотеки № 851/11/27-11/5-290 від 09.12.2005 року; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 851/10/27-11/5-152 від 09.12.2005р. станом на 19.03.2015р. у розмірі 1 062 492,70 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 38211,97 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.03.2015 року дорівнює 890216,62 грн.; заборгованості за відсотками - 1154,24 доларів США, що дорівнює 26890,06 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 74093,60грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків - 71292,42грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 851/11/27-11/5-290 від 09.12.2005 року - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження». Встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, на час продажу. В решті позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).
Враховуючи, що АТ «Укрсоцбанк» реалізовано його право на задоволення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , суд вважає позовні вимоги АТ «Укрсоцбанк» необґрунтовані та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 255, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019, м. Київ, вул. Ковпака,29.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .
Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Третя особа - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 .
Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, м. Харків, вул. Чернишевська,55.
Повне судове рішення складено 23 липня 2019 року.
Суддя: Д. Є. Боговський