23 липня 2019 року м. Дніпросправа № 340/542/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 340/542/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру подала апеляційну скаргу.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги скаржником долучено платіжне доручення № 446 від 21.06.2019 року, яким підтверджується факт сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 305,20 грн..
Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлений позов містить три вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ухваленим Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року, складає 1 921 грн..
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Абзацом другим частини третьої статті шостої Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, виходячи з приписів названих вище положень Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подачу до апеляційного суду цієї скарги становить 3 457,80 грн. (768,40*3 немайнові вимоги*150%)..
Оскільки скаржником сплачено судовий збір у розмірі 2 305,20 коп., тому останньому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 152,60 грн. (3 457,80 грн. - 2 305,20 грн.).
Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами:
отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101;
код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: 34317206081005;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: "*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд".
Відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення судом першої інстанції ухвалено 07.05.2019р., справу розглянуто в порядку спрощеного (письмового) провадження. Повний текст рішення складено 04 червня 2019 року. Разом з тим, апеляційну скаргу подано відповідачем02.07.2019 року (згідно штампу на поштовому конверті), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною 1 статті 295 КАС України.
Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію оскарженого рішення отримав 11.06.2019р. (а.с. 177).
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Однак, скаржник, який подав апеляційну скаргу в межах установленого пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України тридцятиденногостроку з дня вручення копії повного рішення суду першої інстанції, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не порушує, що позбавляє суд процесуальної можливості вирішити питання про поновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи зазначене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху та повідомити про це скаржника, надавши строк для усунення недоліків, а саме: відповідач має надати:
- документ про доплату судового збору;
- клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, із зазначенням підстав для його поновлення.
Керуючись ст.ст.169, 295, 296, 298 КАС України, суддя,
Апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 340/542/19 - залишити без руху, повідомити про це скаржника та надати строк десять днів, починаючи з дня вручення копії даної ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Баранник