Справа № 500/1204/19
17 липня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Хоменко Л.В.
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Васильчук І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС України про скасування рішень, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/000571/2 від 27.03.2019, № UA403030/2019/00380 про відмову у прийнятті митної декларації, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач для здійснення митного оформлення легкового автомобіля марки SKODA, модель OCTAVIA, № кузова НОМЕР_1 , календарний рік випуску 2015 року подав до відповідача електронну митну декларацію № UA403030/2019/005947 від 15.03.2019, надавши до неї всі необхідні документи. Однак, Тернопільська митниця ДФС відмовила у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю, про що сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № UA403030/2019/00380. Водночас відповідач здійснив коригування митної вартості зазначеного транспортного засобу, внаслідок чого прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/000571/2 від 27.03.2019. Зазначене рішення обґрунтоване тим, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за заявленою митною вартістю за № UA403030/2019/005947 від 15.03.2019, у зв'язку із тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, до митного оформлення подано платіжний документ, згідно якого відсутня інформація необхідна для ідентифікації документа з даною поставкою товару, до митного оформлення подано митну декларацію Польща (транзит), відповідно до якої неможливо ідентифікувати вартість товару та на вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК), а саме платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару.
Позивач вважає, що оскаржені рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки останній для підтвердження митної вартості автомобіля, разом із електронною митною декларацією подав всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару саме за ціною договору, зокрема: рахунок - фактуру (інвойс) № 8/G.VAT/2019 від 04.03.2019, в якому міститься друкований запис "Forma platnosci: Gotowka", що в перекладі означає "форма оплати: готівка" і фіскальний чек W2549 від 04.03.2019, які видані продавцем IT CARS в Республіці Польща, а тому відповідач безпідставно відмовив у митному оформленні зазначеного транспортного засобу.
Ухвалою суду від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 02.07.2019.
Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 02.07.2019 оголошувалась перерва на 17.07.2019 відповідно до статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС).
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (арк. справи 52-57), просили позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що оскаржені рішення відповідач прийняв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позовну заяву (арк. справи 36-41), просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
04.03.2019 позивач придбав у нерезидента IT CARS на території Республіки Польща транспортний засіб - легковий автомобіль марки SKODA, модель OCTAVIA, № кузова НОМЕР_1 , календарний рік випуску 2015 року, який був у використанні (далі - транспортний засіб, автомобіль).
Даний автомобіль був доставлений із Республіки Польща, про що свідчить копія митної декларації країни відправлення 19PL351020EO147526 від 04.03.2019 (арк. справи 27).
Надалі, для здійснення митного оформлення транспортного засобу позивач подав до відповідача електронну митну декларацію № UA403030/2019/005947 від 15.03.2019. У графі 42 (ціна товару) декларації визначено 20000 PLN (польських злотих). Митну вартість товару визначено за першим (1) методом, тобто ціною договору (контракту), на підтвердження чого заповнено графу 43 митної декларації (арк. справи 42).
Водночас, для підтвердження заявленої у декларації митної вартості автомобіля позивач надав відповідачу наступні документи:
- рахунок-фактуру (інвойс) № 8/G.VAT/2019 від 04.03.2019;
- декларація про походження товару А091926ТV15 від 29.09.2015;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 05.03.2019 № UА20903/2019/16749;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 29.09.2015;
- платіжний документ, що підтверджує вартість товару W2549 від 04.03.2019;
- документ, що підтверджує вартість страхування 2019-692392493 від 04.03.2019;
- договір про надання послуг митного брокера б/н від 01.03.2019;
- паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 21.06.2000;
- інші некласифіковані документи - FА/272/2019 від 04.03.2019;
- інші некласифіковані документи - ідентиф. код НОМЕР_3 від 12.07.2000;
- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів QS35476301 від 04.03.2019;
- копію митної декларації країни відправлення 19PL351020EO147526 від 04.03.2019;
- сертифікат відповідності колісного транспортного засобу UА.008.48540-19 від 06.03.2019;
- паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону України ЕК456011 від 31.08.2009.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості № UA403000/2019/000571/2 від 27.03.2019 у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, до митного оформлення подано платіжний документ, згідно якого відсутня інформація необхідна для ідентифікації документа з даною поставкою товару (платник, призначення платежу). До митного оформлення подано митну декларацію Польщі (транзит), відповідно до якої неможливо ідентифікувати вартість товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 МК, а саме платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. Митна вартість автомобіля була визначена Тернопільською митницею ДФС за резервним методом визначення митної вартості згідно статтею 64 МК, за основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості транспортного засобу митне оформлення якого здійснено згідно ЕМД № UA205090/2019/39656 від 20.03.2019 на рівні 11350 євро (EUR), що на момент подання декларації становить 48841,32220 польських злотих (арк. справи 19).
На підставі чого відповідач сформував картку відмови № UA403030/2019/00380 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у якій запропоновано позивачу подати нову митну декларацію на підставі рішення про визначення митної вартості № UA403000/2019/000571/2 від 27.03.2019 для можливості прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з урахуванням строків, визначених статтею 263 МК (арк. справи 20).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 248 МК визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частин першої - третьої статті 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Згідно з частиною восьмою статті 257 МК митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари:
а) найменування;
б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;
в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);
г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;
ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);
д) опис упаковки (кількість, вид);
е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;
є) фактурна вартість товарів;
ж) митна вартість товарів та метод її визначення;
з) відомості про уповноважені банки декларанта;
и) статистична вартість товарів;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:
а) ставки митних платежів;
б) застосування пільг зі сплати митних платежів;
в) суми митних платежів;
г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3 1 цього Кодексу;
ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;
д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;
10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
Суд встановив, що в електронну митну декларацію № UA403030/2019/005947 від 15.03.2019 позивач вніс усі відомості, які визначенні частиною восьмою статті 257 МК. Зокрема, у графі 43 митної декларації позивач визначив вартість товару за першим (1) методом, тобто за ціною договору (контракту).
Відповідно до статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 МК визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 58 МК визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК).
Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК).
Згідно з частиною другою статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК).
Таким чином, аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Суд встановив, що для підтвердження митної вартості автомобіля, разом із електронною митною декларацією позивач подав необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, зокрема: рахунок - фактуру (інвойс) № 8/G.VAT/2019 від 04.03.2019, в якому міститься друкований запис "Forma platnosci: Gotowka", що в перекладі означає "форма оплати: готівка" і фіскальний чек W2549 від 04.03.2019, які видані продавцем IT CARS в Республіці Польща (арк. справи 22-26). Зазначені документи є єдиними, які видав продавець IT CARS в Республіці Польща та які засвідчують дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 20000 PLN, про що позивач повідомив відповідача.
Водночас, суд звертає увагу на те, що дані про рахунок-фактуру № 8/G.VAT/2019, як документа про посвідчення права володіння і розпорядження транспортного засобу, занесені відповідним органом митного контролю Республіки Польща в супровідній експортній декларації 19PL351020EO147526 від 04.03.2019 за кодом позначень "N380", отриманої і оформленої позивачем при вивезенні автомобіля (арк. справи 27).
При цьому, рахунок містить ідентифікуючі відомості про продавця-нерезидента IT CARS (ul. Т. Kosciuszki 108. NIP 682-122-18-86. Proszowice).
В свою чергу, фіскальний чек від 04.03.2019, крім номера документа W2549, також містить найменування продавця-нерезидента IT CARS (ul. Т. Kosciuszki 108 і номер податкової інспекції NIP 682-122-18-86 (податковий номер), які повністю збігаються із даними рахунку-фактури від 04.03.2019 на мові оригіналу.
Зазначені рахунок-фактура та фіскальний чек скріплені відтиском штампа і печатки IT CARS та підписом посадової особи, що є свідченням пов'язаності їх між собою на підтвердження однієї і тієї ж операції з придбання автомобіля.
Також, суд зазначає, що фіскальний чек від 04.03.2019 за W2549 це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), що засвідчує прийняття юридичною особою продавцем - нерезидентом готівки від покупця за допомогою відповідного реєстратора розрахункових операцій.
Безпосередній зміст двох документів, зокрема, рахунку-фактури № 8/G.VAT/2019 від 04.03.2019, фіскального чека від 04.03.2019 за № W2549, виданий продавцем -нерезидентом, вказують на одне і те ж числове значення вартості автомобіля - 20000 PLM, внесених готівкою. Зазначене свідчить про фактичну відсутність будь якої розбіжності.
Щодо посилання відповідача на те, що позивач не надав банківських платіжних документів, які би підтверджували заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 МК, суд зазначає, що запитувані митницею документи у позивача були відсутні та не могли бути надані з об'єктивних причин, так як товар (автомобіль) оплачувався готівкою без банківських платежів. Таким чином, ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка - фактури, акта приймання - передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.
Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 803/1112/17, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, згідно правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до частини другої статті 53 МК подав відповідачу всі необхідні документи разом із електронною митною декларацією для визначення митної вартості імпортованого автомобіля за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Також, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, враховуючи те, що позивач відповідно до частини другої статті 53 МК подав відповідачу всі необхідні документи разом із електронною митною декларацією для визначення митної вартості імпортованого автомобіля за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення відповідач прийняв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Митним кодексом України, а тому такі рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Тернопільської митниці ДФС України (місце: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ: 39420537) про скасування рішень, -задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів UA403000/2019/000571/2 від 27.03.2019.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС України про відмову у прийнятті митної декларації, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403030/2019/00380.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.07.2019.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.