про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2019 року м. Київ Справа № 320/3821/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Узин-Агроінвест»
доДепартаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області
провизнання протиправними дій та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Узин-Агроінвест» звернулось до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача; визнати протиправними та скасувати приписи відповідача від 14.06.2019 № С-1406/5 та 14.06.2019 № С-1406/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 27.06.2019 № З-2706/3/1010-1274/02, 27.06.2019 № З-2706/4/1010-1275/02, 27.06.2019 № З-2706/5/1010-1276/02 та 27.06.2019 № З-2706/6/1010-1277/02, якими на позивача накладено штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу положень пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 27.06.2019 № З-2706/3/1010-1274/02, 27.06.2019 № З-2706/4/1010-1275/02, 27.06.2019 № З-2706/5/1010-1276/02 та 27.06.2019 № З-2706/6/1010-1277/02, якими на позивача накладено штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 1594430,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача та скасування приписів відповідача від 14.06.2019 № С-1406/5 та 14.06.2019 № С-1406/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Таким чином, позовні вимоги позивача носять одночасно майновий і немайновий характер.
Відтак, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом розмір судового збору повинен складати 24973,00 грн (=1594430,00 грн х 1,5% (але не більше 19210,00 грн) + 1921,00 грн х 3).
Разом з тим судом встановлено, що позивачем, який не входить до визначеного статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI переліку осіб, що звільняються від сплати судового збору, не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Судом також встановлено, що позивачем не конкретизовано, які саме дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області він оскаржує у межах даного позовного провадження.
Крім того, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Цією ж статтею передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР, який є спеціальним законом у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, передбачено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 27.06.2019 № З-2706/3/1010-1274/02, 27.06.2019 № З-2706/4/1010-1275/02, 27.06.2019 № З-2706/5/1010-1276/02 та 27.06.2019 № З-2706/6/1010-1277/02 отримано позивачем засобами поштового зв'язку 06.07.2019.
Водночас, з наведеною вище позовною заявою позивач звернувся до суду 12.07.2019 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 12.07.2019), тобто з порушенням п'ятнадцятиденного строку, визначеного статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР.
Разом з тим заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом позивачем суду не надано.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом; оригіналу платіжного документу, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 24973,00 грн; позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог у справі) з урахуванням наведених вище висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Харченко С.В.