про залишення позовної заяви без руху
23 липня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1475/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Хом'якова В.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України, за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют"ЛТД" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2019 року № 0070795012,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 №0070795012 Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Абсолют"ЛТД" штрафних санкцій на загальну суму 20032,44 грн.
- відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Абсолют"ЛТД" сплату судового збору до ухвалення рішення Херсонським окружним адміністративним судом.
Отримавши адміністративний позов з доданими до нього документами та перевіривши матеріали позовної заяви, вбачається, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, з наступних підстав.
Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно - господарських та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування постанови відповідача - суб'єкта владних повноважень про накладення стягнень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Частиною 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Об'єкти справляння та розміри ставок державного мита, а також пільги щодо його сплати на сьогодні визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674 - VI.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону. Так, відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку Товариством з обмеженою відповідальністю "Абсолют"ЛТД" не надано до позовної заяви оригіналу квитанції про сплату судового збору, а в тексті позову клопочено про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування поданого клопотання, позивач посилається на ті обставини, що його доходи є низькими і прямо залежать від економічної ситуації у країні в цілому, від ситуації на ринку товарів і послуг, стан яких є незадовільним, зважаючи на низьку купівельну здатність споживачів через відсутність доходів.
Частиною 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Також, норма кореспондується з положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Аналіз зазначених норм вказує, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
В даному випадку, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підкріплено жодними належними доказами скрутного матеріального становища позивача.
Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за даним позовом. Позивачу, виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", необхідно надати до суду докази сплати судового збору за подання позову майнового характеру у розмірі 1921,00 грн.
Виходячи з вищевикладеного, така позовна заява, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд, -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1475/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Хом'якова В.В.