16 липня 2019 року Справа № 280/2878/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
13 червня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок збільшення до пенсії (ст.56 Закону №796) із середньомісячного заробітку, який встановлено з 01.03.2019, відповідно до ч.2 ст.4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124;
зобов'язати відповідача перерахувати позивачу починаючи з 01.03.2019 підвищення до пенсії за понаднормативний стаж із розрахунку середньомісячного заробітку - 11376,08 грн., відповідно до ч.2 ст.4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 та п.2 ст.56 Закону України "Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без застосування двоскладової формули.
Ухвалою суду від 18.06.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2018 у справі №0840/3602/18 визначено право позивача на отримання збільшення до пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 1750,16 грн. Зазначає, що з 01.03.2019 позивач набув право на проведення перерахунку пенсії, відповідно до ч.2 п.4-5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124. Вказує, що об'єднаним управлінням проведено перерахунок основного розміру пенсії позивача з 01.03.2019, проте, розмір збільшення до пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», залишено у попередньому розмірі, а саме 1750,16 грн. Позивач вважає, що йому протиправно та не обґрунтовано відмовлено у проведенні перерахунку збільшення до пенсії, оскільки таке збільшення розраховується із заробітку пенсіонера, а оскільки з 01.03.2019 збільшився середній заробіток, який враховується під час обчислення пенсії, то відповідно були правові підстави для збільшення позивачу доплати за понаднормовий стаж. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Вказує, що пунктом 4-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що-для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668, крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам. Зазначає, що доплата до пенсії позивачу за понаднормативний стаж 19 років (39 років - 20 років) замість 14 років (39 років - 25 років) встановлена відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2018 у справі №0840/3602/18 у розмірі 1750,16 грн., що підтверджується копією протоколу від 14.03.2019. Відповідач вважає дії Управління правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 03.02.1993, перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному УПФУ м.Запоріжжя та отримує пенсію за віком, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2018 по справі №0840/3602/18, яке набрало законної сили 29.01.2019, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , серед іншого зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя встановити ОСОБА_1 збільшення до пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.08.2018 року у розмірі 1750,16 грн.
Листом Правобережного об'єднаного УПФУ м.Запоріжжя від 20.02.2019 №57/С-9 позивача повідомлено проте, що відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2018 по справі №0840/3602/18 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2019 при стажі 39 років 2 місяці 9 днів та заробітку 9723,14 грн., який розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки (3764,40 грн. х 2,58292 - коефіцієнт заробітку) складає 5729,24 грн., а саме: 3808,26 грн. - розмір пенсії за віком (9723,14 х 0,39167 - коефіцієнт страхового стажу); 1750,16 грн. - доплата за понаднормативний стаж згідно рішення суду; 170,82 грн. - додаткова пенсія потерпілим ЧАЕС 2 категорії.
22.04.2019 позивач звернувся до Правобережного об'єднаного УПФУ м.Запоріжжя з питання здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2019, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124.
Листом Правобережного об'єднаного УПФУ м.Запоріжжя від 08.05.2019 №154/С-9 позивача повідомлено проте, що з 01.03.2019 розмір пенсії позивача із заробітку 11376,08 грн., який розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн. х 1,17 х 2,58292 - коефіцієнт заробітку) складає 6376,65 грн., а саме: 4455,67 грн. - розмір пенсії за віком (11376,08 х 0,39167 - коефіцієнт страхового стажу); 1750,16 грн. - доплата за понаднормативний стаж згідно рішення суду; 170,82 грн. - додаткова пенсія потерпілим внаслідок ЧАЕС 2 категорії.
Позивач, вважаючи те, що йому протиправно не було проведено з 01.03.2019 збільшення доплати за понаднормативний стаж виходячи із заробітку 11376,08 грн., звернувся з даним позовом до суду.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України слідує, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
09.07.2003 прийнято Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, який набрав чинності з 01.01.2004.
За приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, серед іншого, складається з Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
В статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Суд зазначає, що наведена норма закону визначає особливе спільне врегулювання питання призначення та виплати пенсій особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, а тому застосовується і до позивача.
В пункті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.
Таким чином, законодавцем надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 не встановлений.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
При цьому, слід відмітити, що починаючи з 01.01.2004, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції є неможливим лише на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без врахування положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
А тому, застосування окремих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 не є перешкодою до застосування при обрахунку пенсії вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаній категорії осіб.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 07.07.2015 (справа №754/12702/14-а), у постанові від 20.09.2016 (справа №1601/12900/12) та Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 (справа №560/675/17 (К/9901/684/17)).
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2018 у справі №0840/3602/18 встановлено право позивача на отримання збільшення до пенсії, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому, суд не приймає доводи відповідача про те, що збільшення до пенсії встановлено судом в розмірі 1750,16 грн., у зв'язку з чим перерахування зазначеної складової не проводилось під час перерахунку пенсії з 01.03.2019, з огляду на наступне.
Розглядаючи адміністративну справу №0840/3602/18 суд перш за все дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання збільшення до пенсії, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за наявність понаднормативного стажу, при цьому, оскільки на той момент сума такого збільшення складала 1750,16 грн., то відповідно відповідача було зобов'язано встановити саме такий розмір збільшення до пенсії.
Проте, відповідно до положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надбавка за понаднормативний стаж встановлюється виходячи із суми заробітку.
А відтак, у разі зміни такої складової пенсійних виплат, як сума заробітку, відповідно пенсіонер набуває право і на проведення збільшення пенсії на 1 відсоток за наявність понаднормативного стажу.
Як встановлено з матеріалів справи з 01.03.2019 змінилась сума заробітку з якої розраховується основана частина пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з чим з зазначеної дати відповідно позивач набув і право на проведення перерахунку пенсії в частині її збільшення за понаднормативний стаж.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими вимоги про зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії без застосування двоскладової формули, оскільки доказів застосування такої формули позивачем не надано. А під час розгляду справи встановлено, що позивачу було в цілому відмовлено у проведенні перерахунку пенсії в частині її збільшення за понаднормативний стаж.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не доведено правомірність відмови позивачу у проведенні з 01.03.2019 перерахунку пенсії в частині її збільшення за понаднормативний стаж, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, 25-а, код ЄДРПОУ 41248943) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок збільшення до пенсії із середньомісячного заробітку, який встановлено з 01.03.2019, відповідно до ч.2 ст.4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2019 підвищення до пенсії за понаднормативний стаж із розрахунку середньомісячного заробітку - 11376,08 грн., відповідно до ч.2 ст.4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 та ч.2 ст.56 Закону України «Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Новікова