про залишення позовної заяви без руху
23 липня 2019 року м. Житомир справа №240/9502/19
категорія 108060200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко Ольга Володимирівна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про визнання рішення протиправним та нечинним, -
18.07.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить визнати рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради №838 від 14.11.2018 протиправним (незаконним та нечинним з моменту його прийняття 14.11.2018.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У порушення зазначених норм, позивачем до примірника позовної заяви, доданого для надіслання на адресу відповідача, долучено незавірені належним чином копії письмових доказів, що наявні у позивача в оригіналі.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення вказаних вимог позивачем у позовній заяві не було зазначено: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача; реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомих номерів засобів зв'язку позивача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача.
Пунктами 6 та 7 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються крім усього іншого також відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Позивачем, у порушення вимог вказаних правових норм таких відомостей у позовній заяві не зазначено.
Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано суду докази сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви.
Проте у тексті позовної заяви позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів". З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.133 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII), (далі - Закон України №3674-VI), який є спеціальним законом.
Отже, у даному випадку не підлягають застосуванню положення ст.22 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII "Про захист прав споживачів".
Статтею 5 Закону України №3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, однак підстави звільнення від сплати судового збору, за подання до суду даної позовної заяви, зазначеної позивачем, вказана стаття не передбачає.
Отже клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви є необґрунтованим та, як наслідок, не підлягає задоволенню.
Судовий збір за подання до суду даної позовної заяви, слід обраховувати відповідно до розміру ставок, встановлених Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п.2 п.3. ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом третім частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.
Зміст прохальної частини позовної заяви свідчить, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з позовною заявою з вимогою немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір, розмір якого складає 768,40 грн.
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у м.Житомирі/м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34310206084009; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач оскаржує до суду рішення відповідача 14.11.2018 №838 "Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з централізованого опалення для потреб населення".
Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом 18.07.2019, що підтверджується датою, зазначеною у позовній заяві, та реєстраційним штампом суду з зазначенням дати надходження позовної заяви і вхідного номера.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду щодо оскарження рішення від 14.11.2018 №838 "Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з централізованого опалення для потреб населення".
Суд зауважує, що з наявних у матеріалах справи доказів не може бути встановлено час з якого позивач дізнався про порушення своїх прав.
Приписами ч.1 та 2 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивач у позовній заяві не обґрунтував причин пропуску строку звернення з позовом, що дає підстави суду залишити позов без розгляду.
Крім того, відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
1) завірених належним чином копій письмових доказів, долучених позивачем до примірника позовної заяви, наданого для надіслання на адресу відповідача;
2) примірника нової (уточненої) позовної заяви, у тому числі для направлення відповідачу, із зазначенням у ній:
- ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача;
- реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;
- офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
3) належних доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 грн;
4) окремої заяви відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України про поновлення строку звернення з обґрунтування строку пропуску звернення до суду із даним позовом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Єфіменко Ольга Володимирівна