про відмову у забезпеченні позову
23 липня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/2062/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 24 травня 2019 року № 174143000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирії ОСОБА_1 , зобов'язання здійснити оформлення та видачу (продовження) посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирії ОСОБА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
22 липня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення від 24 травня 2019 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирії ОСОБА_1 до набрання законної сили судового рішення у даній справі, а також заборони Управлінню Державної міграційної служби України в Полтавській області вчиняти дії, пов'язані з визнанням недійсною посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирії ОСОБА_1 до набрання законної сили судового рішення у даній справі.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що оскільки позивач не погоджується з рішенням від 24 травня 2019 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання та таким, що порушує його права та свободи, зокрема, бути поряд зі своєю сім'єю, яку було створено на території України, на даний час існує вірогідність вчинення відповідачем дій, пов'язаних з визнанням недійсною посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирії ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З аналізу положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що забезпеченням адміністративного позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа звернувшись з такою заявою, позовним вимогам.
Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпечення позову у такий спосіб є виходом за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність, в свою чергу, передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Оцінюючи обґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
У матеріалах справи докази, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову, також відсутні.
Обраний засіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, направлений не на саме рішення, а на наслідки його виконання.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не може вирішуватись питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.
Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити представнику позивача у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Ясиновський