Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 липня 2019 р. Справа№200/6948/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Добропільської міської ради Донецької області в особі Центру надання адміністративних послуг (ЄДРПОУ 32897190; 85004, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 (паспорт № НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської міської ради Донецької області в особі Центру надання адміністративних послуг, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та зобов'язання провести реєстрацію зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона 22.05.2019 звернулась до відповідача із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , на яку отримала відмову у зв'язку з не поданням необхідних документів або інформації, а також у зв'язку з тим, що у доручені довіритель не доручає зняти його з реєстрації місця проживання. Вважає таку відмову незаконною, оскільки вона прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2019 вказану заяву залишено без руху та заявнику надано 10-тиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого на ім'я ОСОБА_1 (копія паспорта наявна в матеріалах справи), місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .
На підставі свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_5 від 19.08.1993 вона є співвласником 1/4 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 . Іншою, 3/4 частиною квартири, кожен по 1/4 частині, володіють на праві спільної часткової власності чоловік позивача, ОСОБА_2 , який зареєстрований за даною адресою, та їх діти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
Як вбачається з позовної заяви, на час звернення до суду ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою більше п'яти років у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання до Російської Федерації. Зазначена обставина підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 146 від 02.05.2018, складеним ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство № 2».
Згідно копії паспорта № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Для оформлення субсидії на оплату комунальних послуг за місцем свого постійного проживання позивач отримала від чоловіка нотаріально посвідчену довіреність № 87 АА 0008650 від 08.02.2018 на право представляти його інтереси у відповідних компетентних органах.
Крім того, в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява № 87 АА 0008662 від 05.03.2018, відповідно до якої ОСОБА_2 дав згоду на зняття його з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, зазначена заява не містить прізвища, ім'я та по-батькові особи, якій довірено вчинити зазначені дії.
Втім, як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2019 позивач саме на підставі нотаріально посвідченої довіреності № 87 АА 0008650 від 08.02.2018 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до відповідача із заявою про зняття з реєстрації місця проживання останнього за адресою: АДРЕСА_4 .
Як зазначає позивач у позовній заяві, до заяви про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 було надано всі необхідні документи крім паспорта громадянина України ОСОБА_2 , оскільки останній ним не володіє.
Як вбачається зі зворотного боку заяви про зняття з реєстрації від 22.05.2019, відповідачем відмовлено позивачеві у знятті з реєстрації, оскільки особа не подала необхідних документів та інформації, а також у зв'язку з тим, що у доручені довіритель не доручає зняття його з реєстрації місця його проживання.
Зазначені обставини не є спірними між сторонами.
Приймаючи рішення по суті суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року (далі - Правила № 207).
За визначенням частини першої статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні":
місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради;
документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до частини першої статті 7 цього Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, що разом із заявою особа подає також документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання.
Відповідно до приписів п. 8 ст. 3 зазначеного Закону, документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Вказані приписи п. 8 ст. 3 Закону дублюються у пункті 9 Порядку № 207, відповідно до якого відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Згідно з пунктом 27 Порядку № 207, працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.
Працівник органу реєстрації у день звернення особи (її представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку: приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи; вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.
Відповідно до статті 9-1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:
- особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;
- у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;
- для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Наведеним положенням Закону кореспондують положення пунктів 11 та 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02 березня 2016 року.
Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що реалізація права особи на зняття з реєстрації її місця проживання можлива лише за умови подання особою (її представником) всіх необхідних документів. Неподання передбачених законом документів є підставою для відмови у знятті з реєстрації місця проживання. Підстави для зняття з реєстрації місця проживання є вичерпними.
Посилання позивача на відсутність у нього можливості надати паспорт громадянина України ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що він їм не володіє, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не надано до суду належних доказів втрати ОСОБА_2 паспорта громадянина України.
Як вже було зазначено судом, не надання всіх передбачених п. 8 ст. 3 Закону документів, зокрема, паспорта громадянина України ОСОБА_2 , або будь-якого іншого документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, є безумовною підставою для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання. Визначений Законом порядок прийняття одного із зазначених рішень є обов'язковим для виконання суб'єктами владних повноважень у правовідносинах, пов'язаних з вчиненням дій та прийняттям рішень щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання (перебування).
При цьому, суд переконаний, що не виконання приписів Закону щодо надання передбачених документів до органу реєстрації, є наслідком не проставлення відповідної відмітки у документі, до якого вносяться відомості про місце перебування особи, а, отже, є порушенням інтересів держави і в даному випадку відмова відповідача у вчиненні таких дій жодним чином не порушує конституційного права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання особи, оскільки зняття з місця реєстрації (проживання, перебування) не передбачає такого обмеження.
Суд зауважує, що неможливість надання або відсутність паспорта громадянина України (зокрема довірителя) та не проживання останнього значний час за місцем реєстрації є підставою для звернення позивача до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства з позовом про зняття особи з реєстрації місця проживання.
Крім того, змінюючи громадянство та місце реєстрації, ОСОБА_2 повинен був передбачати необхідність дотримання всієї процедури, встановленої законами України, які є результатом вчинення таких дій, а, отже, недотримання самою особою такої процедури на початковому етапі і в подальшому, не може бути підставою для недотримання суб'єктом владних повноважень положень законодавства України.
Суд також звертає увагу позивача на те, що нотаріально посвідчена довіреність № 87 АА 0008650 від 08.02.2018 не надає право позивачеві на звернення із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , а посилання позивача на нотаріально посвідчену заяву № 87 АА 0008662 від 05.03.2018 не є належними, оскільки вона не містить посилання на особу, довірену на вчинення таких дій.
Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, виходячи із встановлених Законом вимог, приймаючи до уваги, що позивачем при зверненні до відповідача не було надано всіх передбачених п. 8 ст. 3 Закону документів, зокрема, паспорта громадянина України ОСОБА_2 , або будь-якого іншого документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, а також належного документа на вчинення дій щодо зняття з реєстрації місця проживання (перебування), враховуючи чітко визначені Законом дії відповідача при виникненні спірних обставин, суд приходить до висновку, що відповідач в даних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Крім того, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Добропільської міської ради Донецької області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , враховуючи правомірність дій відповідача в даних спірних правовідносинах. При цьому, суд також приймає до уваги виключні повноваження відповідача в даних правовідносинах, а також те, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється лише за заявочним принципом шляхом подання особою заяви із визначеним переліком обов'язкових документів до уповноваженого органу реєстрації/зняття з реєстрації.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн.
Оскільки судом відмовлено позивачеві у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Добропільської міської ради Донецької області в особі Центру надання адміністративних послуг (ЄДРПОУ 32897190; 85004, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 (паспорт № НОМЕР_2 ; АДРЕСА_5 округ АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19 липня 2019 року.
Суддя С.В. Ушенко