Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2019 р. Справа№200/4774/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення,-
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_1 , паспорт
від відповідача - Удалих І.С., довіреність від 04.01.2019 року №193/07
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати незаконним рішення про стягнення суми пенсії в розмірі 40 641,54 грн.,
- скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 822096 від 22.02.2019 року у повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що 23.03.2019 року нею отримано Рішення № 822096 від 22.02.2019 року, направлене відповідачем без повідомлення, без опису вкладення, без запрошення на комісію, яке за штемпелем на конверті відправлено 22.02.2019 року та отримано нею через місяць 23.03.2019 року. При цьому, позивач зазначає, що 13.07.2018 року вона звернулась до управління з заявою про перерахунок пенсії на підставі іншої довідки про заробітну плату за інший період. Однак її звернення не було розглянуто - офіційна відповідь відсутня, проте винесено спірне рішення про стягнення з неї суми переплати у розмірі 40 641,54 грн. У рішенні зазначено, що вона не повідомила про своє працевлаштування. Пенсія призначена їй відповідно до Закону України № 1058-VI в редакції від 07.07.2014 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому у пункті 7-2 Закону встановлено, що до 01.01.2015року право дострокового виходу на пенсію за віком, мають жінки, яким виповнилось 55 років, за наявності страхового стажу 30 років, за умови звільнення з роботи. Позивач зазначає, що офіційно вона не працевлаштовувалася найманим працівником з моменту виходу на пенсію, тобто на момент призначення пенсії як найманий працівник вона не працювала. Як фізична особа - підприємець свою діяльність припинила з 26.08.2014 року, про що свідчить повідомлення державного реєстратора від 26.08.2014 № 03.5-30 / 760.
Позивач вважає рішення відповідача незаконним та таким, що порушує її конституційні права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/4774/19-а в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання по справі на 14.05.2019 року.
28 травня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, представником відповідача надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачу було призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІV з 27.08.2014 року. Згідно п. XV «Прикінцевих положень» ЗУ «1058-ІV» до 1 січня 2015 р. право дострокового виходу на пенсію за віком мали жінки, яким виповнилося 55 років за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст.28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний місяць дострокового виходу на пенсію. У ОСОБА_1 він складає 18%. У разі працевлаштування, жінки, яким достроково призначено пенсію до досягнення віку, передбаченого ст. 26 ЗУ № 1058-ІVвиплата пенсії на час роботи припиняється. Відповідно до п.2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій у разі працевлаштування після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. ОСОБА_1 таку заяву не надала до Слов'янського об'єднаного ПФУ після призначення пенсії. 15.05.2018 р. ОСОБА_1 надала заяву № 15217 про перерахунок пенсії. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з 2000 року по 2017 рік ОСОБА_1 надала річні звіти, як самозайнята особа за 2016, 2017 роки. Згідно листа ДФС України ГУ ДФС у Донецькій області від 06.02.2019 № 9633/10/05-99-47-80 ОСОБА_1 03.03.2014 року встановлена ознака незалежної професійної діяльності (арбітражний керуючий). Після надходження відомостей з ЄДР про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, ОСОБА_1 знята з обліку як ФОП 26.08.2014 р., але не знята з податкового обліку як платник податків. Продовжувала обліковуватись у Слов'янській ДПІ як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності. Тому згідно наданих документів пенсія ОСОБА_1 була припинена за період з 01.01.2016 року по 10.08.2017 року і поновлена з 11.08.2017 р., як жінці, яка досягла права на пенсію за віком відповідно до ст.26 ЗУ № 1058-IV від 09.07.2013 року.
На підставі зазначеного, просили суд відмовити позивачу у повному обсязі.
У судовому засіданні 14 травня 2019 року відкладено розгляд справи до 29 травня 2019 року.
У судовому засіданні 29 травня 2019 року відкладено розгляд справи до 13 червня 2019 року о 09:30 годині.
12 червня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, позивачем надані пояснення щодо відзива відповідача, в яких зазначила про те, що фактично дохід вона не отримувала, що є істотним для прийняття правильного рішення. Крім цього, податки були сплачені не з 2014 року коли вона оформила пенсію, а з 2017 року, з моменту прийняття Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У ст. 7 зазначеного закону, передбачено обов'язок платити податок незалежно від того має громадянин дохід чи ні, а від мінімальної заробітної плати встановленої законодавчо обов'язковий податок. Зазначає, що починаючи з 2014 року при оформленні пенсії вона звільнена як найманий працівник і не отримувала дохід з зазначеного періоду. Окрім того, в п. 2.21 Порядку від 25.11.2005 року зазначено, що документ, який підтверджує, що особа не працює - є трудова книжка. Також, заявила клопотання про зобов'язання відповідача повернути всю суму, утриману з пенсії, починаючи з квітня 2019 року.
У судовому засіданні 13 червня 2019 року о 09:30 годині відкладено розгляд справи до 13 червня 2019 року о 13:00 годині.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року заяву представника Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження -задоволено, розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.06.2019 року о 14:00 год.
У підготовчому засіданні 18 червня 2019 року судом оголошено перерву до 11 липня 2019 року.
У підготовчому засіданні 18 червня 2019 року відповідачем були надані пояснення на адміністративний позов, в яких останній зазначив, що згідно п.XV «Прикінцевих положень» ЗУ №1058-ІV до 1 січня 2015 р. право дострокового виходу на пенсію за віком мали жінки, яким виповнилося 55 років за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У разі працевлаштування, жінкам, яким достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого ст. 26 ЗУ № 1058-ІV виплата пенсії на час роботи припиняється. ОСОБА_1 таку заяву не надавала до Слов'янського об'єднаного Пенсійного фонду у України Донецької області після призначення пенсії. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_1 надавала річні звіти, як самозайнята особа за 2016, 2017 роки. Як зазначено у індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 за 2017р. отримувала дохід, а саме вказано суму заробітку 3200грн. за кожний місяць 2017р. та вказані кількості днів стажу. Зазначає, що ОСОБА_1 не мала право на пенсію з 01.01.2016р. по 10.08.2017р. З 11.08.2017р. ОСОБА_1 має право на пенсію, як особа яка досягла права на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. З 01.01.2016р, по 30.09.2017р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VІІІ збережено порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, який було встановлено у 2015 році. Відповідно до чого сума пенсії ОСОБА_1 з 11.08.2017р. складає 2083,38грн., з 01.10.2017р. - 2083грн., з 01.04.2018р. - 2148,70грн. У зв'язку з неповідомленням про працевлаштування сума переплати у розмірі 40 641,54 грн. підлягає поверненню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 22 липня 2019 року.
У судове засідання, призначене на 22 липня 2019 року з'явилися позивач та повноважний представник відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні в режимі відеоконференції, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та відзиві, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 03 серпня 1998 року Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області), відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (РНОКПП 37803258) орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим
Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
27.08.2014 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком достроково згідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також необхідним пакетом документів.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , 20.08.2014 року ОСОБА_1 звільнена з ТОВ «ТВИНЗ» за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.
Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 03.03.2014 року №1405220700014, фізична особа-підприємець, арбітражний керуючий ОСОБА_1 взята на облік в органах податкової служби 21.10.2010 року № 20372 та перебуває на обліку у Слов'янській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.
Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 26 серпня 2014 року внесено запис № 22770060002025953 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , НОМЕР_1 .
05.09.2014 року відповідачем було прийнято рішення, оформлене протоколом № 3479 про дострокове призначення пенсії позивачу з 27.08.2014 року у розмірі 2024,54 грн.
Довідкою від 29.03.2018 року №1805220700007 про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, повідомлено, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 взята на облік в контролюючих органах 29.03.2018 року за № 10913 та перебуває на обліку Слов'янській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
15.08.2018 року, ОСОБА_1 звернулась до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії по заробітку.
25.01.2019 року Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до начальника Головного управління ДФС у Донецькій області з листом №1866/03, в якому просили надати довідку про періоди перебування на обліку ОСОБА_1 в Слов'янській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області як фізична особа-підприємець та платник податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру.
Листом від 25.01.2019 року за № 1866/03, Слов'янська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області повідомила відповідача про те, що ОСОБА_1 перебувала на податковому обліку в Слов'янській ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області як фізична особа підприємець з 21.10.2010 року, якій 03.03.2014 року встановлена ознака незалежної професійної діяльності (арбітражний керуючий). Після надходження відомостей з ЄДР про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за рішенням, ОСОБА_1 знята з обліку як ФОП 26.08.2014 року, але не знята з податкового обліку як платник податків. Продовжувала обліковуватись у Слов'янській ДПІ як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності, завершення остаточних розрахунків з бюджетом. Згідно наданої ОСОБА_1 заяви форми 5-ОПП, 29.03.2018 року взята на податковий облік у Слов'янській ДПІ як фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (арбітражний керуючий) та на теперішній час перебуває на обліку.
22.02.2019 року Слов'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 822096, в обґрунтування якого зазначено, про те, що сума переплати 40 641,54 грн. згідно з довідкою Слов'янського об'єднаного управлінням Пенсійного фонду України Донецької області за період з 01.01.2016 року по 30.07.2018 року. У зв'язку з неповідомленням про працевлаштування сума переплати 40641,54 грн. підлягає поверненню ОСОБА_1 .
Листом Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.07.2019 року №55464/10/05-99-08-02-18, повідомлено суд, що позивачем, як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області надавались звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016, 2017 та 2018 рік.
В межах заявлених позовних вимог та змісту наданого відповідачем відзиву вбачається, що спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо нарахування та утримання переплати пенсії, що утворилась у зв'язку із неповідомленням про працевлаштування позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері реалізації особами, які мають право на пенсію, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України, регулюються нормами Конституції України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону Україну «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 р. №13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846, тощо.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
У відповідності до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Відповідно до ст. 9 Закону України №1058 встановлено такі види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Положеннями пункту 3 частини 2 статті 16 вказаного Закону передбачено, що застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
Згідно з п.7-2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (який діяв на момент призначення позивачу дострокової пенсії), до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилось 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір її пенсії, обчислений відповідно до ст.27 та з урахуванням ст.28 цього Закону 1058, зменшується на 0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію. Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.
Відповідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку встановленого абзацом першим ст.26 право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.
Відповідно до вимог п.7-2 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії Позивача обчислений відповідно до ст.27 та з урахуванням ст.28 цього Закону, зменшився на 18% за вихід на пенсію на раніше встановлений строк.
Зменшення розміру пенсії за віком застосовується до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та протягом періоду, який дорівнює кількості повних та неповних місяців дострокового виходу на пенсію після досягнення жінкою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Після завершення цього періоду розмір пенсії переглядається без застосування зниження пенсії з дня, наступного за днем завершення цього періоду.
У разі коли жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. У цьому випадку після досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.
Питання про працевлаштування пенсіонерів регулюється п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1.
Так, пунктом 2.5 вказаного Порядку № 22-1 встановлено, що у разі працевлаштування (початку діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.
Таким чином, на ОСОБА_1 чинним законодавством покладено обов'язок повідомляти Слов'янське об'єднане управлінням Пенсійного фонду України Донецької області про працевлаштування та звільнення з роботи.
Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Облік самозайнятих осіб врегульовано статтею 65 ПК України-взяття на облік фізичних осіб - підприємців в органах державної податкової служби здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік в органі державної податкової служби за місцем свого постійного проживання.
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за місцем постійного проживання.
Орган державної податкової служби відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:
-наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
-коли документи подані за неналежним місцем обліку;
-коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
-коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
-неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.
Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється органом державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).
Довідка про взяття на облік платника податків надсилається (видається) фізичній особі - підприємцю або особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, наступного робочого дня з дня взяття на облік.
Видача та заміна довідки про взяття на облік платника податків здійснюється безоплатно.
Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається органом державної податкової служби із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Довідка про взяття на облік самозайнятої особи втрачає чинність з моменту виникнення змін у даних про фізичну особу, які зазначаються у такій довідці, та підлягає заміні в органі державної податкової служби.
Самозайняті особи зобов'язані подавати до органів державної податкової служби за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.
Внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:
- визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду;
-смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану), а також визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що підтверджується судовим рішенням;
- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
- реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з дати реєстрації;
- закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), - з дати закінчення такого строку;
- заборони судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше не визначене у рішенні суду;
-наявності обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством, - з дати надходження відповідних документів до органу державної податкової служби за місцем обліку фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати такого анулювання чи скасування.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
У разі коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 26.08.2014 року припинено підприємницьку діяльність, проте остання не знята з податкового обліку як платник податків та продовжувала здійснювати діяльність у якості арбітражного керуючого у спірний період.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.12.13р. у справі № 5/174б припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Котенєвої О.О.; призначено ліквідатором по справі № 5/174б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» м. Слов'янськ арбітражного керуючого ОСОБА_1.; продовжено строк ліквідаційної процедури по справі до 17.04.14р.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.05.2014р. у справі № 5/174б продовжено строк ліквідаційної процедури по справі та повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1. до 17.10.14р.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.02.2016 року у справі № 5/174б, розгляд заяви ліквідатора №01-32/223 від 02.08.15р. про відновлення справи №5/174б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», м. Слов'янськ Донецької області відкладено на 30.03.2016 року о 11:30 год. Справа була розглянута за участі представників сторін: від ліквідатора - арбітражний керуючий ОСОБА_1. Ухвала суду набрала законної сили - 09.02.2016 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.03.2016 року у справі № 5/174б, розгляд заяви ліквідатора №01-32/223 від 02.08.15р. про відновлення справи №5/174б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», м. Слов'янськ Донецької області відкладено на 26.05.2016 року об 11:30 год. Справа була розглянута за участі представників сторін: ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_1. Ухвала суду набрала законної сили - 30.03.2016 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.05.2016 року у справі № 5/174б розгляд заяви ліквідатора №01-32/223 від 02.08.15р. про відновлення справи №5/174б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», м. Слов'янськ Донецької області відкладено на 15.06.2016 року. Справа була розглянута за участі представників сторін: ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_1. Ухвала суду набрала законної сили - 26.05.2016 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.06.2016 року у справі № 5/174б відновлено втрачену справу №5/174б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» м. Слов'янськ (код ЄДРПОУ 00204895) на стадії ліквідаційної процедури частково за наявними документами. Призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання ліквідатора №01-23/283А від 09.06.16р. про затвердження витрат понесених в ліквідаційній процедурі на 20.07.16р. Ухвала суду набрала законної сили - 15.06.2016 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.09.2016 року у справі № 5/174б затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1. про оплату послуг та витрат в ліквідаційній процедурі за період з листопада 2014р. по червень 2016р. включно в загальній сумі 294 906,17грн., з яких: 246 186,17грн. - витрати ліквідатора в ліквідаційній процедурі та 48 720,00грн. - оплата послуг ліквідатора. Справа була розглянута за участі представників сторін: ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_1. Ухвала суду набрала законної сили - 13.09.2016 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.02.2018 року у справі № 5/174б затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1. про оплату послуг та понесені витрати в ліквідаційній процедурі за період з липня 2016р. по жовтень 2017р. в загальній сумі 257688,18грн. з яких: 207988,18грн. - витрати ліквідатора та 49700,00грн. - оплата послуг ліквідатора. Справа була розглянута за участі представників сторін: ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_1. Ухвала суду набрала законної сили - 14.02.2018 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.12.2018 року у справі № 5/174б затверджено звіти ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1. по оплаті послуг та витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі по справі №5/1746 про банкрутство ВАТ «Содовий завод» №01-23/258а від 19.07.18р. за період з листопада 2017р. по липень 2018р. на суму 139 907,36 грн. та №01-23/358 від 06.11.18р. за період з серпня 2018р. по жовтень 2018р. на суму 10 514,20 грн. Ухвала суду набрала законної сили - 13.12.2018 року.
Окрім того, як вбачається з додатків до листа Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.07.2019 року №55464/10/05-99-08-02-18, позивачем, як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області надавались звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016, 2017 та 2018 рік.
Тобто, у період з 01.01.2016 року по 30.07.2018 року (за який нараховано переплату) ОСОБА_1 не зупиняла у встановленому порядку та не припиняла діяльності у якості арбітражного керуючого.
Таким чином, у вказаний період позивач перебував на обліку як самозайнята особа- арбітражний керуючий (був працюючої особою).
Крім того, суд зазначає, що у заяві встановленого зразка про призначення пенсії, яка подавались позивачем до відповідача та власноруч нею підписана, вбачається, що позивач особисто ознайомлена з тим, що даний вид пенсії передбачений як непрацюючій та про те, що пенсія буде зменшена на відповідний процент.
Між іншим, як вбачається з матеріалів справи з заявою відповідно до пункту 2.5 Порядку № 22-1, ОСОБА_1 не зверталась.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон), з 1 січня 2016 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати.
Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Законом України від 02.03.2015року № 215-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у період роботи пенсія (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили, працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 102 Закону № 1788-XII пенсіонери зобов'язані повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
Відповідно до ст. 50 Закону, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати і проводиться утримання не більш як 20 відсотків розміру пенсії.
Як встановлено судом, позивач у спірний період здійснювала діяльність арбітражним керуючим та перебувала на обліку у відповідача як непрацездатна особа.
При цьому, як зазначає відповідач у відзиві, з 11.08.2017р. ОСОБА_1 має право на пенсію, як особа яка досягла права на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р.
Таким чином, оскільки розмір пенсії позивача перевищував 150 відсотків прожиткового мінімуму, тому виплата пенсії, як працюючого пенсіонера, з 11.08.2017 року мала здійснюватися в розмірі 85 відсотків призначеного розміру.
У зв'язку з наведеним, за період з 01.01.2016 року по 30.07.2018 року виникла переплата пенсії в розмірі 40 641,54 грн.
В контексті викладеного, суд погоджується з твердженням відповідача, про те, що позивач повинен був своєчасно повідомити Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про своє працевлаштування, шляхом подання письмової заяви, як це передбачає Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року справа №752/268/17 (провадження №К/9901/21114/18).
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Наведена норма кореспондується із положеннями ст. 103 Закону № 1788-XII, згідно якої, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.11.2014 № 25-3) (далі Порядок № 6-4) визначає механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення.
Відповідно до п. 3 Порядку № 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В контексті викладеного, суд зазначає, що, оскільки позивачем не було повідомлено пенсійний орган про те, що вона є самозайнятою особою - арбітражним керуючим, відповідачем у період з 01.01.2016 року по 30.07.2018 року здійснювалась виплата пенсії ОСОБА_1 без врахування її працевлаштування, що призвело до її переплати з вини позивача. Відтак, рішення відповідача від 22 лютого 2019 року № 822096 про утримання надміру виплачених сум (переплати) у розмірі 40 641,54 грн. з пенсії ОСОБА_1 є обґрунтованим та підстави для його скасування відсутні.
Вирішуючи питання щодо судового збору, згідно вимог ст. 139 КАС України, у зв'язку з тим, що позивачам було відмовлено у задоволенні позову, сплачений судовий збір, не повертається.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.
Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 22 липня 2019 року в присутності позивача та представника відповідача.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 липня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя П.В. Кочанова