справа№1340/3911/18
22 липня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Гулкевич І.З.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування постанови,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд :
1) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56767852 від 13.07.2018, за результатами чого повернути сторони до попереднього стану;
2) визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по ВП №56767852 від 13.08.2018 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова Львівської митниці ДФС про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу була винесена 16.09.2016, а постанови відповідача винесені 13.07.2018 та 13.08.2018, тобто з пропущенням терміну давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, встановленого ст. 536 Митного кодексу України.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що постанова Львівської митниці ДФС від 16.09.2016 №2741/20917/16 набрала законної сили після її оскарження в судовому порядку (згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду №876/788/17 від 07.02.2018 року), відповідно її строк пред'явлення становив з 08.02.2018 по 07.05.2018. В зазначені строки, постанова Львівської митниці ДФС від 16.09.2016 №2741/20917/16 була пред'явлена до примусового виконання та в зв'язку з поверненням її стягувачу згідно повідомлення від 05.06.2018 319442, строк пред'явлення до виконання було перервано, і відповідно встановлений новий строк до 06.09.2018 з моменту повернення. Таким чином, дії щодо прийняття постанови Львівської митниці ДФС від 16.09.2016 №2741/20917/16 до виконання та відкриття виконавчого провадження ВП №56767852 є правомірними, здійснені в порядку та спосіб, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Також, у зв'язку із ухиленням позивача від виконання вимог (не подання у визначені строки декларації про доходи боржника, не надання документів про сплату боргу) державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №56787852 від 13.08.2018.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.
Представник третьої особи подав відзив на адміністративний позов., позовні вимоги заперечує повністю та просив в задоволенні таких відмовити, оскільки дії державного виконавця щодо прийняття постанови Львівської митниці ДФС від 16.09.2016 №2741/20917/16 до виконання та відкриття виконавчого провадження є правомірними, здійсненими в порядку і спосіб, визначеному Закону України «Про виконавче провадження».
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.
В судовому засіданні 22.07.2019 суд заслухав вступну промову представника позивача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою Львівської митниці ДФС №2741/20917/16 від 16.09.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у порушені ч.1 ст.474 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн.
Позивач не погодився з вищезазначеною постановою, оскаржив її в судовому порядку.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 12.12.2016 у справі №461/6284/16-а за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1 700 грн за порушення митних правил відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 року постанову Галицького районного суду м. Львова від 12.12.2016 у справі №461/6284/16-а залишено без змін.
Вперше постанова Львівської митниці ДФС №2741/20917/16 від 16.09.2016 пред'являлась до виконання в квітні 2018 року та постановою від 06.04.2018 було відкрито виконавче провадження ВП №56111462, однак постановою від 05.06.2018 року постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56111462 було скасовано та виконавчий документ повернуто стягувачу.
Львівською митницею ДФС повторно подано заяву 12.07.2018 року про прийняття до виконання постанову Львівської митниці ДФС від 16.09.2016 р та заступником начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рудницькою М.О. відкрито виконавче провадження ВП №56767852.
Також, у зв'язку з ухиленням ОСОБА_1 від виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56767852, а саме : не подання у визначені строки декларації про доходи, не надання документів про сплату боргу, заступником начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рудницькою М.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по ВП №56767852 від 13.08.2018 року.
Позивач не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2018 та постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.08.2018 та вважаючи їх протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Порядок виконання постанов митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил врегульовано главою 73 МК України.
Відповідно до ст. 534 МК України постанови митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил є обов'язковими для виконання.
Згідно із ч. 2 ст. 535 МК України митний орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.
Давність виконання постанови митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил визначена ст. 536 МК України.
Так, згідно вказаної статті, не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Разом з тим, відповідно до статті 533 МК України подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги.
Крім цього, відповідно до ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Таким чином, оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил зупиняє перебіг строку давності пред'явлення її до виконання до набрання законної сили рішенням органу, який розглядає цю скаргу.
Згідно із вимогами п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Пунктом 6 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Разом з тим, статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі : пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом з матеріалів справи встановлено, що вперше постанова Львівської митниці ДФС №2741/20917/16 від 16.09.2016 пред'являлась до виконання в квітні 2018 року та постановою від 06.04.2018 було відкрито виконавче провадження ВП №56111462, однак постановою від 05.06.2018 року постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56111462 було скасовано та виконавчий документ повернуто стягувачу.
Як встановлено судом, постанову Львівської митниці ДФС від 16.09.2016 №2741/20917/16 було повторно пред'явлено до виконання Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області (заява №11826/13-70-20/9/29 від 21.06.2018), яку отримано відповідачем 12.07.2018. До постанови Львівської митниці ДФС від 16.09.2016 №2741/20917/16 було подано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 №876/788/17.
13.07.2018 заступником начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рудницькою М.О. відкрито виконавче провадження ВП №56767852.
З врахуванням того, що постанова Львівської митниці ДФС від 16.09.2016 №2741/20917/16 набрала законної сили після її оскарження в судовому порядку 07 лютого 2018 року, відповідно строк її пред'явлення становив з 08.02.2018 по 07.05.2018.
В зазначені строки, постанова Львівської митниці ДФС від 16.09.2016 №2741/20917/16 була пред'явлена до примусового виконання та в зв'язку з поверненням її стягувачу згідно повідомлення від 05.06.2018 №19442, строк пред'явлення до виконання було перервано, і відповідно встановлений новий строк до 06.09.2018 з моменту повернення.
Відтак, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56767852 від 13.07.2018 повністю відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому у державного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа, відповідно, він був зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Посилання позивача на те, що 17.07.2018 було розпочато процедуру адміністративного оскарження відповідно до статті 74 закону України «Про виконавче провадження», судом не береться до уваги, оскільки скарга була оформлена з порушенням та не відповідала ч.4 ст. 74 закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Оскільки позивачем не виконано вимог державного виконавця, зазначених в постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме : не подано у визначені строки декларації про доходи , не надання документів про сплату боргу державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №56787852 від 13.03.2018.
Таким чином постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №56787852 від 13.08.2018 винесена в межах повноважень державного виконавця при примусовому виконанні постанови №2741/20917/16 виданої Львівською митницею ДФС.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, дії державного виконавця при прийнятті оскаржуваних постанов є правомірними, а власне оскаржувані постанови є такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
З врахуванням викладеного, позивачем не підтверджено долученими до матеріалів справи письмовими доказами обставин, викладених в адміністративному позові, відтак, останній до задоволення не підлягає.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, понесені позивачем судові витрати залишаються за останнім.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гулкевич І.З.