09 липня 2019 року м. Київ № 320/5598/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Черниш А.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились,
від відповідача - Пілягін О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадженняадміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі по тексту - відповідач, Щасливська сільська рада), в якому позивач просить суд:
- скасувати рішення № 1424-31-VII, від 11.09.2018 Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області;
- зобов'язати Щасливську сільську раду Бориспільського району Київської області на черговій (позачерговій) сесії повторно розглянути клопотання розгляду клопотання ОСОБА_1 від 13.08.2018 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ґрунтується на підставі, не передбаченій нормами Земельного кодексу України, крім того, будь-яких обґрунтованих доказів неможливості надати позивачу дозвіл на розробку проекту документації із землеустрою відповідачем не надано.
Крім того, 13.02.2019 до суду надійшла заява представника позивача щодо судових витрат.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву (вх. № 12661/19 від 17.01.2019) зазначив, що 17.08.2018 на їх адресу надійшло клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність разом з яким позивачем було надано два графічні матеріали - викопіювання з GISFile карти та викопіювання з Генплану с. Щасливе з офіційного сайту, але при цьому на викопіюваннях позивач вказав різні земельні ділянки. Разом з тим, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення технічної документації, оскільки обрані позивачем земельні ділянки, позначені ним на графічних матеріалах доданих до клопотання знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ» та у приватній власності третіх осіб. Щодо другої бажаної земельної ділянки, яка була вказана позивачем на викопіюванні генплану с. Щасливе з офіційного сайту - вона знаходиться у приватній власності фізичної особи, а саме кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , власник: ОСОБА_2 , з чого слідує, що Щасливська сільська рада не має повноважень ними розпоряджатись.
Відповідач також наполягає на тому, що дії Щасливської сільської ради, як органу місцевого самоврядування, щодо відмови ОСОБА_1 у відведенні у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 0,08000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території сільської ради відповідали чинному законодавству України та були здійснені виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У підготовчому судовому засіданні 05.03.2019 суд допитав в якості свідка спеціаліста-землевпорядника Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_3 (а.с.85-90).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене у справі на 09.07.2019 з'явився представник відповідача, який просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов.
Позивач у судове засідання не з'явився. Водночас, судом встановлено, що 12.06.2019 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
13.08.2018 ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_1 надіслав на адресу Щасливської сільської ради клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0.08 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області. До вказаного клопотання позивачем було додано копію паспорта, копію ІПН, копію посвідчення учасника бойових дій, копію довіреності та копію графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування: викопіювання з GISFile карти та викопіювання з Генплану с. Щасливе з офіційного сайту (а.с.13-15).
Рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 11.09.2018 № 1424-32-VІІ відповідно до пункту 34 статті 26, статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 79, 118 Земельного Кодексу України розглянувши клопотання гр. ОСОБА_1 , вх. № 1255 від 17.08.2018 про виділення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Щасливської сільської ради, враховуючи пропозицію постійної комісії з регулювання земельних питань та охорони навколишнього середовища було відмовлено позивачу у відведенні у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Щасливської сільської ради у зв'язку з тим, що земельні ділянки, позначені на графічних матеріалах доданих до клопотання знаходяться: в охоронній зоні магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ»; у приватній власності третіх осіб (а.с.16).
26.09.2018 адвокат позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом № 12/09-2018 про надання належним чином завірених копій установчих документів (державний акт, свідоцтво, договір купівлі-продажу, міни, дарування) земельної ділянки яка повністю або частково співпадає з бажаною земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 , клопотання якого розглядалось 11.09.2018 на 32 сесії Щасливської сільської ради (а.с.17).
Листом від 04.10.2018 № 1185 Щасливська сільська рада надала відповідь на адвокатський запит представника позивача, в якому зазначила, що «…інформація щодо земельної ділянки, в зв'язку з тим, що дана ділянка знаходиться у власності третіх осіб відноситься до конфіденційної, а тому у відповідності до вимог частини другої статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути поширена без згоди власника. Додатково відповідач повідомив, що для вільного доступу відкрито публічну кадастрову карту, яка містить публічну кадастрову інформацію про земельні ділянки України для загального доступу викладені дані із Державного земельного кадастру (а.с.18).
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною четвертою статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина 7 статті 118).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно із змістом преамбули Закону України «Про землеустрій» цей Закон визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, вимогами чинного законодавства встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання, а також передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу зобов'язаний належним чином мотивувати причини такої відмови.
У справі, що розглядається, відмова відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки була обумовлена тим, що обрані позивачем земельні ділянки, які позначені на графічних матеріалах доданих до клопотання, знаходяться в охоронній зоні магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька- Київ» та знаходиться у приватній власності 3-х осіб.
На підтвердження таких обставин відповідач посилається на лист Управління магістральних газопроводів «Київстрансгаз» від 21.06.2012 вих. № 3793/13-08 про те, що у відповідності до статті 22 частини другої Закону України «Про правовий режим земель охоронних об'єктів магістральних трубопроводів» про перелік обмежень (обтяжень) , що діють на території, окреслених контурами ліній на генеральному плані с. Щасливе і с. Проліски, Бориспільського району, Київської області, в тому числі: - використовувати дані земельні ділянки виключно за цільовим призначенням, згідно генерального плану с. Щасливе і с. Проліски (а.с.56).
Крім того, листом від 19.09.2017 № 2472/11 Боярське ЛВУМГ Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» «Про чергове інформування щодо проходження трас магістральних газопроводів», повідомило голову Щасливської сільської ради про те, що по адміністративній території Щасливської сільської ради Бориспільського району проходять , в тому числі магістральний газопровід: Єфремівка-Диканька-Київ Ду 1000 мм, Південний промінь Ду 500 мм Ру55 кгс/см2 (а.с.57). Крім того у листі відзначено, що земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах, не вилучаються у їх власників і користувачів,а використовуються з обмеженнями, встановленими Законом України «Про правовий режим земель охоронних об'єктів магістральних трубопроводів» та іншими нормативно-правовими актами.
26.09.2017 представник Боярського ЛВУМГ, інженер групи з ОЗ МГ ЛЕС та сільський голова Щасливської сільської ради склали акт про те, що магістральні газопроводи, зокрема Єфремівка-Диканька-Київ, магістральний газопровід-відгалуження та ГРС «Бортничі» нанесено на карті землекористування (Генплані) Щасливської сільської ради (а.с.58).
Як вбачається з витягу з протоколу № 32 засідання комісії з питань благоустрою населених пунктів, земельних питань та екології від 10.09.2018 комісії було розглянуто клопотання ОСОБА_1 щодо виділення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,08 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Щасливської сільської ради та одноголосно проголосовано за відмову (а.с.98-100).
Дослідивши викопіювання схеми ситуаційного плану с. Щасливе, судом з'ясовано, що одна із обраних позивачем для відведення у власність земельна ділянка знаходиться у межах охоронної зони магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ».
Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» № 3041-VІ від 17.02.2011 (далі - Закон № 3041-VІ) визначено організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об'єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій).
Частиною першою статті 4 Закону № 3041-VІ вказано, що дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов'язані з використанням земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, незалежно від форми власності на землю і об'єкти магістральних трубопроводів.
Статтею 7 Закону № 3041-VІ визначено, що система заходів щодо дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів включає:
- визначення охоронних зон у документації із землеустрою і внесення їх до державного земельного кадастру;
- встановлення обмежень на використання власником або користувачем земельних ділянок у межах охоронних зон;
- державний контроль за використанням та охороною земель в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів.
Частиною другою статті 11 Закону № 3041-VІ передбачено, що для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром: до 300 міліметрів - 100 метрів; від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів; від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів; від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів; від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів; від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів.
Разом з тим, частиною четвертою статті 22 Закону № 3041-VІ визначено, що до особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона: будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі.
Таким чином системно проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, а використання таких земель повинно здійснюватися з урахуванням встановлених обмежень.
Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що не обґрунтованими є доводи відповідача, що обрана ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу «Єфремівка- Диканька-Київ».
Також слід зауважити, що наданий представником позивача адвокатський запит від 31.10.18 № 16/10-2018 на адресу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та відповідь на вказаний запит про те, що МГ «Єфремівка-Диканька-Київ» проходить поблизу земельних ділянок, розташованих між вулицями Жовтнева і Вереснева на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київсьеої області, розмір охоронної зони 250 м з обох боків від осі газопроводу, не спростовує ту обставину, що обрана позивачем земельна ділянка знаходиться в межах охоронної зони магістрального газопроводу.
Слід акцентувати увагу, що АТ «Укртрансгаз» додатково повідомило представника позивача про те, що готове розглянути запит щодо встановлення місцезнаходження конкретної земельної ділянки відносно охоронної зони МГ «Єфремівка-Диканька-Київ» за умови надання її кадастрового номеру.
Крім того, допитана в судовому засіданні, в якості свідка спеціаліст-землевпорядник Щасливської сільської ради ОСОБА_5 надала суду наступні пояснення щодо рішення Щасливської сільської ради від 11.09.2018 № 1424-31-VІІ. Зокрема, свідок вказала, що позивачем було обрано дві земельні ділянки, які вже перебувають у власності третіх осіб. Щодо іншої обраної позивачем бажаної ділянки відзначила, що з викопіювання кадастрової карти від 13.08.2018 вбачається, що обрана земельна ділянка не відповідає містобудівним вимогам, тому що перебуває в охоронній зоні магістрального газопроводу. Також даною особою, були надані суду відовідні письмові пояснення від 01.04.2019, в яких викладені зазначені доводи.
Суд зазначає, що в основу оскаржуваного рішення № 1424-31-VII, від 11.09.2018 Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність відповідач також посилається на те, що обрана позивачем ділянка знаходиться у власності третіх осіб.
Перевіряючи факт перебування обраної позивачем для приватизації земельної ділянки у власності інших осіб судом встановлено, що відповідно до інформації Державного реєстру земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку інформаційних ресурсів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0,0806 га, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності фізичної особи ОСОБА_2 (а.с. 101).
У свою чергу, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0,08 га, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності фізичної особи ОСОБА_6 (а.с.102).
Таким чином, суд дійшов висновку, що обрані позивачем земельні ділянки знаходяться (накладаються) в межах земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності третіх осіб.
Суд також враховує, що і на графічних матеріалах з публічної кадастрової карти, які позивач використав для відображення місця розташування бажаних земельних ділянок, також міститься застереження про те, що обрана земельна ділянка є об'єктом приватної власності.
Стаття 41 Конституції України гарантує, що право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що обрані позивачем земельні ділянки знаходяться у приватній власності іншої особи і це право на момент звернення позивача з відповідними клопотаннями і їх вирішення не припинялось, а також перебувають у межах охоронної зони магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ», і дані обставини не були спростовані позивачем, суд дійшов висновку, що Щасливська сільська рада обґрунтовано відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та відповідачем рішення прийняте в межах повноважень у порядок, спосіб що визначені Конституцією та законами України, яке є мотивованим та відповідає вимогам частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, наведені відповідачем в оспорюваному рішенні обставини, що слугували причиною для відмови позивачу, цілком кореспондують визначеному у статті 118 Земельного кодексу України переліку підстав для відмови.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з чим вимога позивача про скасування рішення № 1424-31-VII, від 11.09.2018 Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області є необгрунтованою та задоволенню не підялгає.
З цих же підстав не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання відповідача на черговій (позачерговій) сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.08.2018 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Разом з цим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутись із відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, місце розташування якої відповідатиме вимогам закону і не буде накладатись на раніше виділені земельні ділянки.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
При цьому, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 19 липня 2019 р.