ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"23" липня 2019 р. справа № 300/1479/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськторф” до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправними дій та скасування припису № 76 від 03.06.2019, -
Приватне акціонерне товариство “Івано-Франківськторф” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Карпатського округу, в якому просить суд: визнати протиправними дії працівників відповідача, які мали місце при здійсненні планового заходу державного нагляду (контролю) Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськторф”, щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що проводився з 21.05.2019 по 03.06.2019; визнати протиправним та скасувати припис № 76 від 03.06.2019.
Ухвалою суду від 22.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
23.07.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник позивача подав заяву № 74 від 23.07.2019 про забезпечення позову в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення дії припису № 76 від 03.06.2019.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що представник позивача вважає, що відповідач при перевірці виконання вимог припису № 76 від 03.06.2019 може в будь-який час провести позаплановий захід, за наслідком якого прийняти рішення про зупинення роботи Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськторф”. Таке рішення Державної екологічної інспекції Карпатського округу, на думку позивача, може призвести до багатьох негативних наслідків, а саме: скорочення працівників в кількості 28 чоловік; ускладнить виконання обов'язків зі сторони позивача щодо забезпечення безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, щодо охорони родовища корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку, а також належне виконання та дотримання вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», оскільки родовище «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області відноситься до першої категорії планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї Статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як наслідок, інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв'язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вказане судом вище, суд звертає увагу на те, що позивачем не подано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Твердження представника позивача про можливість проведення працівниками Державної екологічної інспекції Карпатського округу позапланового заходу при перевірці виконання припису № 76 від 03.06.2019, наслідком якого може стати рішення про зупинення роботи Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськторф”, не підтверджено жодними доказами та ґрунтується виключно на припущеннях.
Окрім цього, в контексті зазначеного доводу представника позивача, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, здійснюється на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, органом державного нагляду (контролю) за наявності визначених підстав шляхом звернення у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Таким чином, законодавством встановлено ефективний засіб правового захисту від дій та рішень суб'єкта владних повноважень щодо зупинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, а саме встановлено судовий контроль за їх правомірністю.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав, з якими процесуальний закон пов'язує можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 76 від 03.06.2019.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськторф” № 74 від 23.07.2019 про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 76 від 03.06.2019.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.