23 липня 2019 року Справа № 280/2796/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та стягнення грошових сум,
07.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач або Запорізький ОВК), в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 21.08.2018; стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.08.2018 в розмірі 3045,18 грн.
Крім того, просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, без його участі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 наказом від 06.08.2018 №156 звільнено з військової служби у запас у зв'язку з закінченням строку контракту. Наказом від 22.08.2018 №41 позивача виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважаючи, що в період проходження служби нарахування грошового забезпечення проводилось не в повному обсязі, а саме не проводилась індексація грошового забезпечення, позивач у лютому 2019 року звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2014 року по 22 серпня 2018 року, обрахованої на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідачем повідомлено, що з січня 2016 року проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Також зазначає, що індексація грошового забезпечення з 01.01.2014 по 31.12.2015 нараховувалась та виплачена в повному обсязі, а індексація за період з 2016 року по 2018 рік не нараховувалась та невиплачена, оскільки в Міністерства оборони України відсутні фінансові ресурси на виплату грошового забезпечення. Вважає бездіяльність відповідача протиправною просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 12.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2796/19. Судове засідання призначено на 08.07.2019 без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№26495 від 26.06.2019), в якому проти прозову заперечив з тих підстав, що в 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв'язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.02.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, згідно яких, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексація грошового забезпечення військовослужбовців не нараховується до окремого роз'яснення. В межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України відсутні. Також відповідач посилається на те, що Порядок №1078 не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки. З наведених підстав та підстав пропуску строку звернення до суду просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Також 26.06.2019 за вх.№26497 від відповідача надійшла довідка про нараховане грошове забезпечення позивача в період служби з 16.01.2016 по 22.08.2018 від 21.06.2019 за №235/ф.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Повний текст судового рішення складено та підписано з урахуванням вищезазначених норм.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу в Запорізькому обласному військовому комісаріаті та в подальшому наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 06.08.2018 року №156 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «й» (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та служили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.08.2018 №56 капітана ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Хортицького районного військового комісаріату. Календарна вислуга років позивача у Збройних Сил України станом на 22.08.2018 становить 11 років 03 місяця 22 дні (а.с. 16)
Однак, в період проходження служби нарахування грошового забезпечення проводилося не в повному обсязі, а саме відповідачем не проводилась індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Позивач звернувся із заявами від 18.02.2019 та 17.04.2019 до відповідача із проханням нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з січня 2014 року по серпень 2018 року, обраховану на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення (а.с. 9, 11).
Відповідач своїм листом від 04.06.2019 №292/ф повідомив, що з січня 2015 року індексації грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється в межах фінансування ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто у межах коштів передбачених на ці цілі. При цьому затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (зі змінами) Порядок проведення індексації грошових доходів населенню не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди (а.с. 17). Також до листа була довідка від 04.06.2019 №218/ф про нараховану індексацію грошового забезпечення за період служби з 16.01.2016 по 22.08.2018 в Хортицькому РВК, відповідно до якої позивачу була нарахована але не виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 3045,18 грн. (а.с. 18).
ОСОБА_1 , вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
В силу статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно пункту першого статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пунктів другого, третього статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України в «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №1282-ХІІ).
Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Отже, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Згідно пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
При цьому, нормами Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Однак, пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Довідкою від 04.06.2019 №218/ф, доданою до листа-відповіді від 04.06.2019 №292/ф, відповідачем надано позивачу умовний розрахунок грошового забезпечення, згідно з яким не нарахована та не виплачена сума індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 22.08.2018 становить 3045,18 грн.
Суд зазначає, що посилання відповідача, як на підставу невиплати індексації грошового забезпечення, на положення статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік є необґрунтованими.
Положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Запорізький обласний військовий комісаріат, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення.
Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17.
Крім того, безпідставними є посилання відповідача на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, згідно яких встановлено не нараховувати індексацію до окремого роз'яснення.
Як вже зазначалось, обов'язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». В свою чергу, роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України мають лише рекомендаційний характер, а тому не можуть бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації за період з 01.01.2016 року по 21.08.2018 року.
Щодо тверджень відповідача про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та не подання заяви про поновлення, оскільки позивач дізнався 22.08.2018 про наказ від 22.08.2018 №57, а з позовом звернувся у червні 2019 року, слід зазначити про таке.
Положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про пропущення строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся до відповідача з заявами від 18.02.2018 та повторно від 17.04.2019 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та листом від 04.06.2019 №292/ф йому відмовлено. Відповідач не зазначив та не надав доказів того, що він раніше відмовляв позивачу у виплаті індексації грошового забезпечення.
За таких обставин суд зазначає, що позивач звернувся до адміністративного суду в межах строку встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, отже дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення є протиправними, а тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору, а тому питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та стягнення грошових сум - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 21.08.2018.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.08.2018 в розмірі 3045,18 (три тисячі сорок п'ять) гривень 18 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль