про повернення позовної заяви
22 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2077/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області, Ратнівського управління ГУ ДФС у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 03 липня 2019 року звернулась із позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області в особі Ратнівського управління ГУ ДФС у Волинській області про зобов'язання Головного управління ДФС у Волинській області вилучити про неї інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та зберегти за нею форму обліку платників податків за: прізвищем, іменем, по батькові, роком народження та за місцем реєстрації і обліковувати її як платника податків за раніше встановленими формами обліку - без застосування любого цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорта, тільки за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження та за місцем реєстрації і не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відповідно до статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України; зобов'язання Головного управління ДФС у Волинській області в особі Ратнівського управління ГУ ДФС у Волинській області проставити у паспорті серії НОМЕР_1 (на сторінках 7, 8 або 9) відмітку відповідно до судового рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17 червня 2004 року про наявність права здійснювати будь-які платежі без ІІН та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви із чітким визначенням учасників спору та формулюванням позовних вимог до кожного із них; належним чином засвідчених копій усіх документів, які додані до позовної заяви.
Позивач 17 липня 2019 року подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви із її новою редакцією, у якій відповідачами визначила Головне управління ДФС у Волинській області, Ратнівське управління ГУ ДФС у Волинській області та просить зобов'язати Головне управління ДФС у Волинській області вилучити про неї інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та зберегти за нею форму обліку платників податків за: прізвищем, іменем, по батькові, роком народження та за місцем реєстрації і обліковувати її як платника податків за раніше встановленими формами обліку - без застосування любого цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорта, тільки за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження та за місцем реєстрації і не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відповідно до статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України; зобов'язати Ратнівське управління Головного управління ДФС у Волинській області проставити у паспорті серії НОМЕР_1 (на сторінках 7, 8 або 9) відмітку відповідно до судового рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17 червня 2004 року про наявність права здійснювати будь-які платежі без ІІН та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Водночас, у заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 вказала, що додає до позовної заяви усі належно засвідчені наявні у неї докази.
Як визначено частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
При цьому, частиною першою статті 77, частиною першою статті 79 КАС України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них.
Відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою, п'ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії належної відмітки про її засвідчення дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Як установлено, позивач до позовної заяви і до її нової редакції додала копії документів, які належно не засвідчені: деякі із них не містять відміток про засвідчення на кожному аркуші документа, деякі - не містять жодних відміток про їх засвідчення.
Висновок щодо недопустимості таких доказів міститься у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17.
Отже, як установлено, позивач не усунув недоліків позовної заяви у визначений судом спосіб і строк.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із частиною п'ятою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Таким чином, оскільки позивач не усунула недоліки позовної заяви, тому вказану позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу (особі, яка звернулась з позовом).
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі повернення заяви.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області, Ратнівського управління ГУ ДФС у Волинській області про зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В.І. Смокович