Справа № 456/393/19
Провадження № 2/456/689/2019
іменем України
18 липня 2019 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Карпин О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської Єпархії УГКЦ про припинення діяльності,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить припинити діяльність організації УГКЦ. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем, жителем с. Слобідка, у період з 2016 року по 2018 року було здійснено декілька звернень в єпархію щодо неналежної поведінки священника ОСОБА_2 , який править службу у даному селі. Відповіді на звернення не було надано та ніях мір не вжито до священника ОСОБА_2 , оскільки останній дальше править у церкві та продовжуються провокації, тому позивач змушений звернутися до суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що доводи позивача є безпідставними, оскільки Стрийська єпархія створена відповідно до рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької церкви від 16-21 липня 2000 року та Декрету Владики ОСОБА_14, єпископа-помічника Глави УГКЦ про заснування Стрийської єпархії УГКЦ від 28.08.2000 року. Стрийська єпархія спільно з іншими єпархіями УГКЦ є її складовою і невід'ємною частиною, що перебуває у нерозривній єдності з Апостольським Престолом і визнає правди віри та вчення Католицької церкви. Стрийська єпархія має рівні права зі всіма єпархіями УГКЦ. Має свій устрій - Єпархіяльне управління Стрийської єпархії, очолюване Правлячим Єпископом - Єпархом Стрийським, який перебуває у спільності з Верховним Архієпископом УГКЦ. Відповідно до п.2 Статуту Єпархіального управління Стрийської єпархії УГКЦ, Стрийська єпархія є виконавчим органом і має завдання здійснювати допомогу Єпарху Стрийському у керівництві Стрийською єпархією відповідно до норм канонічного права ККСЦ та чинного законодавства України. Згідно канону Кодексу Канонів Східних Церков 1468-§1 щоразу як ієрарх отримає принаймі правдоподібну відомість про злочин, повинен сам або через іншу відповідну особу обережно дослідити факти і обставини, хіба що таке слідство здається зовсім зайвим. Треба остерігатися, щоб внаслідок такого слідства не потерпіло чиєсь добре ім'я.
Також зазначає, що позивач ОСОБА_1 не може діяти від імені громади с.Слобідка, оскільки до позову не надано документів, які підтверджують реєстрацію як юридичної особи громади, яку представляє позивач, відсутнє належним чином завірене доручення на представництво таких інтересів, на такі дії громада його не уповноважувала. Численні звернення ОСОБА_1 адресовані Єпархіальному управлінню Стрийської єпархії УГКЦ не знайшли свого підтвердження. Отець ОСОБА_2 служить на парафії с.Слобідка вже 12 років згідно Декрету ОСОБА_16 Єпарха Стрийського від 04.10.2006 року. За цей період під його опікою у вищезгаданому селі побудований новий храм. Також, о. ОСОБА_2 проводить уроки катехизму і релігії для дітей даної парафії, з метою виховання молоді в християнському дусі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх повністю задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Яцик Б.О. у судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити у їх задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що у позові слід відмовити з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами, згідно зі ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частинами 5-7 цієї ж статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд проаналізувавши матеріали справи, приходить до переконання, що позивачем не подано жодних доказів, які б відповідали вимогам щодо їх належності та допустимості, на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги. Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт неправомірної поведінки священника ОСОБА_2 , в чому полягали неправомірні дії, якими процесуальними документами підтверджуються ці неправомірні дії ОСОБА_2 , а також відповідача.
З копій прохань ОСОБА_1 адресованих преосвященному Владиці ОСОБА_15, Єпарху Стрийському, судом встановлено, що виник конфлікт щодо будівництва нового храму в с.Слобідка, а саме штукатурних робіт фасаду церкви. В ході конфлікту, позивач стверджує, що священник ОСОБА_2 в його сторону вживав слово «антихрист», та часто вживає слова: «я від Бога», «хтось від диявола» та інше.
Дане твердження позивача спростовується наявним у матеріалах справи копією повідомлення про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 від Братства церкви Різдва пресвятої Богородиці с. Слобідка Стрийського району від 07.03.2018 року, згідно якого вбачається, що протягом трьох років житель с.Слобідка ОСОБА_1 систематично розповсюджує неправдиву інформацію щодо священника ОСОБА_2 . Численні скарги ОСОБА_1 адресовані в Стрийську єпархію не знайшли свого підтвердження. Отець ОСОБА_2 служить на парафії вже 12 років. За цей період під його опікою побудований новий храм в с.Слобідка та збудований новий храм в с. Бережниця, де він також є парохом. Також, ОСОБА_1 неодноразово писав скарги на інших жителів с. Слобідка, які не розділяють його поглядів.
Так, згідно Декрету Єпарха Стрийського Української Греко-католицької церкви ОСОБА_16 від 04.10.2006 року, отець ОСОБА_2 призначений адміністратором парафії с.Слобідка (храм Різдва Пресвятої Богоробиці) Дашавського деканату.
Згідно із Статутом релігійної громади Української Греко-католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богоробиці у с. Слобідка Стрийського району Львівської області, зареєстрованого 19.07.2017 року вбачається, що головною метою утворення та діяльності Парафії є спільне здійснення громадянами права на свободу віросповідання та задоволення релігійних потреб віруючих людей сповідувати та поширювати власну віру.
Релігійна громада Української Греко-католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богоробиці у с. Слобідка Стрийського району Львівської області зареєстрована як юридична особа, керівником якого є ОСОБА_2 , що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.12.1991 року.
Згідно із Статутом Єпархіального управління Стрийської єпархії Української греко-католицької церкви, затвердженого 2001 року ОСОБА_14 , вбачається, що управління є виконавчим органом і має завдання здійснювати допомогу Єпарху Стрийському у керівництві Стрийською єпархією відповідно до норм канонічного права ККСЦ та чинного законодавства України.
Відповідно до п.9.1. даного Статуту, припинення діяльності Стрийської єпархії відбувається шляхом реорганізації або ліквідації згідно з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, яке підтверджує Верховний Архієпископ УГКЦ.
Єпархіальне управління Стрийської єпархії Української греко-католицької церкви зареєстроване як юридична особа, керівником якого є ОСОБА_15 , що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.04.2001 року.
Таким чином, Єпархіальне управління Стрийської єпархії Української греко-католицької церкви є юридичною особою, зареєстровано Статут, яким чітко і однозначно визначено процедуру припинення діяльності Стрийської єпархії.
З цих же підстав суд приходить до переконання, що вимоги позивача не відповідають Статуту Стрийської єпархії та чинному законодавству України, а тому в задоволенні даних вимог необхідно відмовити.
У п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 768,40 грн., не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Стрийської Єпархії УГКЦ про припинення діяльності.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 23.07.2019 року.
Головуючий суддя С. С. Сас