Справа № 464/2921/17
пр.№ 2-а/464/14/19
16.07.2019 м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мички Б.Р.
секретар судового засідання Куйдич О.М.,
за участю:
представника позивача Полюги З.М. ,
представника відповідача Папроцького І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу №464/2921/17 за позовом Державного підприємства «Державний інститут проектування міст «Містопроект» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить: скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2017 та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.04.2017 №0006-вих.-1735/45. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що вказаною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 144000,00 грн за порушення абз. 2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Позивачу інкриміновано вчинення правопорушення, а саме: розроблення та передача ОСОБА_3 - замовнику будівництва «Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 » проектної документації з порушенням вимог законодавства, а саме ч.2 ст. 26, ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», абз.2 ч.1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність». Зазначена постанова винесена на підставі акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03.2017 та протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2017. Також інспекцією державного архітектурно-булівельного контролю у м. Львові видано припис про усунення порушення вимог законодавстава у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2017. Вказує, що зазначені рішення щодо проведення переревірки, акт перевірки, протокол та припис, складені за її результатами, та постанова про накладення штрафу суперечать вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності та порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, є протиправними та прийнятими з порушенням норм права, а саме: відповідачем не враховано відсутність у діях позивача складу правопорушення, а також допущено порушення вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (проведення перевірки) та складання відповідних документів за результатами проведеної перевірки та, відповідно, винесення оскаржуваних рішень. Так, наміри позивача щодо забудови земельної ділянки відповідають містобудівним умовам та обмеженням, при підготовці яких Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради були враховані в повній мірі вимоги містобудівної докментації. Замовник будівництва об'єкта на АДРЕСА_1 відповідно до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.09.2016 №862, і надав їх позивачу - виконавцю проектної документації «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 ». Будівництво чотириповерхового житлового будинку погоджено, відповідно до вимог чинного законодавства України, спеціально уповноваженим органом архітектури та містобудування і підтверджується видачею містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що не суперечить допустимим видам забудови, які передбачені планом зонування території Франківського та Сихівського районів, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 №3840. Враховуючи вищенаведене, при отриманні містобудівних умов та обмежень і надалі при розробці та затвердженні проектної документації на будівництво багатоквартирного чотириповерхового житлового будинку на АДРЕСА_1 замовником та розробником проектної документації жодним чином не було порушено вимог містобудівного законодавства та інших нормативних актів у сфері містобудівної діяльності, на які посилається відповідач у складених ним документах. Позивач передбачив містобудівним розрахунком і при розробці проектної документації зберігання легкових автомобілів мешканців запроектованого житлового будинку відповідно до затвердженого функціонального зонування території Франківського та Сихівського районів, тобто використання вже існуючої автомобільної стоянки, на що замовником було отримано погодження відповідного господарюючого суб'єкта. Окрім цього, згідно з даними, зазначеними в акті перевірки, такий було складено 28.03.2017 на АДРЕСА_1 із залученням керівника Державного підприємства «Державного інституту проектування міст «Містопроект» (далі також - ДП ДІПМ «Містопроект») та у присутності представника замовника будівництва, а також головного архітектора проекту, що не відповідає дійсності, оскільки жодного представника позивача при проведенні перевірки та складанні акта перевірки від 28.03.2017 за вказаною адресою не було. Зазначає, що такої посади як «керівник» штатним розписом ДП ДІПМ «Містопроект» не передбачено та на момент складання акта перевірки не існувало. У акті зазначено, що проведена позапланова перевірка, однак така проходила на підставі направлення від 20.03.2017 №228-пп для проведення планової перевірки. Відповідачем для дослідження та аналізу в процесі перевірки, яка зафіксована вищезазначеним актом, не було затребувано у позивача жодного документа, на підставі яких була розроблена проектна документація об'єкта будівництва на АДРЕСА_1 . Акт перевірки складено 28.03.2017, а згідно з даними, вказаними у протоколі про порушення у сфері містобудівної діяльності та у виданому приписі, такі складені після проведення перевірки, а саме 29.03.2017, що є порушенням, оскільки оформлення вказаних документів мало б здійснюватись одночасно. Протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності, виданий припис і постанова про накладення штрафу були надіслані позивачу поштою, але графи в зазначених документах про вчинення відповідачем такої дії заповнені неналежним чином і не у повному обсязі, як це передбачено затвердженою формою цих документів, що є порушенням процедури складання документів за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та ознайомлення з ними відповідача. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 05.05.2017 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 22.02.2018 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №465/1878/17 за позовом ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 07.02.2019 поновлено провадження у даній справі
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Додатково зазначив, що відповідач зареєстрував декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, чим засвідчив, що на такому виконано всі передбачені проектною документацією роботи згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. З моменту проведення відповідачем перевірки на об'єкті будівництва та складання за її результатами документів, оскаржуваних позивачем, замовник не звертався до ДП ДІПМ «Містопроект» щодо коригування проектної документації та жодних змін до такої не вносилось, а будівництво об'єкта здійснено відповідно до проектної документації, затвердженої замовником на початку виконання будівельних робіт і яка зазначена у декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Наявність інкримінованих позивачу порушень виключали б можливість здачі об'єкта будівництва в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), що була 15 грудня 2017 року зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (далі також - Інспекцією ДАБК у м.Львові).
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив у повному обсязі з підстав, зазначених у запереченнях та відзиві на позовну заяву, в яких зазначив, що позивачем при проектуванні чотириповерхового багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 було порушено вимоги містобудівної документації «План зонування території м.Львова (зонінг), Франківський та Сихівський райони», оскільки запроектовано багатоквартирний житловий будинок замість житлового будинка садибного типу, а також чотириповерхову будівлю замість триповерхової, оскільки без погодження архітектурно-містобудівної ради потрібно враховувати дозволені, а не допустимі види забудови. Окрім цього, проектною документацією на «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1» не передбачено нормативної кількості паркомісць, відтак висновок Інспекції про порушення позивачем вимог ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є правильним. Вказав, що акт перевірки та протокол як носії доказової інформації не повинні розцінюватися як єдині або виключні докази наявності правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виявленого за результатами спірної перевірки, а тому процедурні порушення не повинні сприйматися судом як безумовне свідчення протиправності постановлених рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки. Зазначив, що на час реєстрації повідомлення про початок робіт та декларації про готовність не було жодного документа, який би набрав законної сили та підтверджував порушення вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва. У декларації про готовність об'єкта до експлуатації ОСОБА_3 було забезпечено повноту даних, необхідну для її реєстрації, тому Інспекція ДАБК у м.Львові повинна була зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а відтак і повідомлення про початок робіт, і декларація про готовність до експлуатації об'єкта повинні були бути зареєстровані.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 у судові засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце проведення таких, відтак суд вважає за можливе провести розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши думку представників учасників справи, дослідивши її матеріали, з'ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Судом встановлено, що Інспекцією ДАБК у м.Львові було видано направлення для проведення позапланової перевірки №249-пп від 28.03.2017 заступнику начальника відділу інспекційної роботи Германчуку Р.В. для здійснення позапланової перевірки на об'єкті «Будівельні роботи» за адресою: АДРЕСА_1.
28.03.2017 заступником начальника відділу інспекційної роботи Германчуком Р.В. у присутності ОСОБА_5 - уповноваженого представника ОСОБА_3, ГАП ОСОБА_8 - проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 на об'єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1».
За наслідками перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03.2017, з якого видно, зокрема, що проектна документація ДП ДІПМ «Містопроект» «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1» виконана з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, будівельних норм, а саме: порушено містобудівну документацію «План зонування території м.Львова (зонінг) Франківський та Сихівський райони», затверджений ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 №384. Земельна ділянка на АДРЕСА_1 відноситься до зони Ж-1 - зони садибної забудови (поверховість не вище трьох поверхів). Проектною документацією «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1» передбачається будівництво чотириповерхового багатоквартирного житлового будинку та горища. Окрім цього, у вказаній проектній документації не забезпечено потребу в машиномісцях у порушення вимог п.2.11 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради №862 від 23.09.2016 (відповідно до п.7.43 таблиці 7.4 б ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» потреба в машиномісцях складає 12 машиномісць для постійного зберігання автомобілів та 1 машиномісце для тимчасового зберігання).
За результатами перевірки Інспекцією ДАБК у м.Львові було складено наступні документи:
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2018, в якому зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2017, згідно з яким надано двомісячний термін з дати його винесення для усунення виявлених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме розроблення та передання ДП ДІПМ «Містопроект» замовнику проектної документації: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1» з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, будівельних норм, що є порушенням ч.2 ст.26, ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 ст.5 Закону України «Про основи містобудування», абз.2 ч.1 ст.26 Закон України «Про архітектурну діяльність», п.7.43 таблиці 7.4 б ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень»;
- постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №0006-вих-1735/45 від 06.04.2017, якою ДП ДІПМ «Містопроект» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 144000,00 грн.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
За приписами частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з п. 16,17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Ч.1, 2, 4 ст.26 даного Закону встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до ч.1 ст.31 даного Закону проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Як видно із матеріалів справи містобудівним розрахунком багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 передбачено, що поверховість вказаної забудови - чотири поверхи з вбудованими приміщеннями комерційного призначення в цокольній частині на перепаді рельєфу; для обслуговування мешканців будинку має використовуватися існуюча стоянка для тимчасового зберігання автомобілів, що розташована на АДРЕСА_5 .
Згідно з Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки на будівництво ОСОБА_3 багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 , затвердженими рішенням виконкому №862 від 23.09.2016, наміром забудови є будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 ; поверховість об'єкта - чотири поверхи з вбудованими громадськими приміщеннями у рівні цокольного поверху; вимога щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту: проектом передбачити нормативну кількість машиномісць відповідно до ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (зі змінами).
15.03.2017 Департаментом ДАБІ у Львівській області прийнято рішення про скасування дії вищевказаних містобудівних умов та обмежень.
В подальшому ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 15.05.2017, вжито заходи забезпечення адміністративного позову по справі № 813/1182/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, треті особи Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, Виконавчий комітет Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення шляхом зупинення дії рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ОСОБА_3 багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 від 15.03.2017 до набрання постановою суду законної сили.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 позовну заяву по справі № 813/1182/17 за позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю прокурора, за участю третіх осіб Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради залишено без розгляду. У резолютивній частині ухвали зазначено, що у випадку залишення позову без розгляду заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Ч.1 ст.5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
Згідно з ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
Відповідно до абз.2 п.3.19 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92, затвердженого Наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992 (далі також - ДБН 360-92), район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати чотирьох поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.
Згідно з ч.1, 2, п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.
Ч.1 ст.20 даного Закону визначає, що для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
Як видно із п.3 протоколу №7 засідання архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 20.04.2016 при розгляді і обговоренні містобудівного розрахунку будівництва чотириповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 зауваження висловлені присутніми не стосувалися питання поверховості житлового будинку.
Разом із тим, згідно з ч.5 ст.20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об'єктів за зверненням замовників таких проектів. Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва.
П.7.43 ДБН 360-92 встановлено, що зберігання легкових автомобілів у містах (населених пунктах) слід передбачати відповідно до функціонального зонування їх територій.
П.7.44 ДБН 360-92 передбачено, що гаражі та автостоянки індивідуальних автомобілів слід розміщувати, в основному, на периферії житлових районів і міжмагістральних територіях або у їхніх межах на ділянках, віддалених від місць, призначених для ігор дітей і відпочинку населення.
Згідно з п.7.45 ДБН 360-92 в умовах житлової забудови до 5 поверхів постійне зберігання легкових автомобілів має здійснюватись у малоповерхових (дотрьох3 поверхів) окремо розташованих наземних, підземних та наземно-підземних, у тому числі й механізованих (автоматизованих) гаражах найпростіших типів, а також на відкритих автостоянках, розміщуваних на непридатних під іншу забудову ділянках.
Судом встановлено, що 21.07.2017 між замовником будівництва на АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (далі також - сторона 1), підрядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестбетонбуд» (далі також - сторона 2) в особі директора ОСОБА_6 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (далі також - сторона 3) з метою забезпечення в достатній кількості паркомісцями для постійного зберігання автомобілів мешканців проектованого багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, що будується стороною 2 на замовлення сторони 1, укладено договір від 21.07.2017, згідно з яким сторона 3 після здачі об'єкта будівництва в експлуатацію надає мешканцям новозбудованого житлового будинку на АДРЕСА_1 в постійне користування 20 паркомісць на діючій платній автостоянці, яка знаходиться на просп.Червоної Калини у м.Львові (під шляхопроводом через вулицю Луганську та залізничну колію). Загальна розрахункова кількість паркомісць існуючої стоянки на 300 автомобілів. Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного його виконання сторонами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правопорушення, зазначені в акті перевірки, за які позивача притягнуто до відповідальності та складено оскаржуваний ним припис, спростовуються матеріалами справи, а саме поверховість об?єкта відповідає характеристиці, визначеній містобудівними умовами та обмеженнями, які були чинними станом на момент виготовлення проектної документації, не суперечить вимогам чинного законодавства України, а питання щодо забезпечення в достатній кількості паркомісцями для постійного зберігання автомобілів мешканців багатоквартирного будинку врегульовано шляхом укладення договору з фізичною особою-підприємцем про надання в користування паркомісць на діючій платній автостоянці.
Отже, у відповідача не було достатніх та необхідних правових підстав для складання відносно позивача припису від 29.03.2017 та притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу шляхом складання постанови від 06.04.2017.
Крім того, суд також звертає увагу й на те, що вказаним приписом позивачу було надано двомісячний строк для усунення виявлених порушень, але до спливу цього строку на нього фактично вже накладено штраф, що вказує на порушення відповідачем також й вимог ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якою у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються, а також на передчасність прийняття відповідної постанови.
Листом №0006-776 від 27.02.2019 Інспекція ДАБК у м.Львові повідомила ДП ДІПМ «Містопроект», що декларація про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрована 15.12.2017 за №ЛВ141173491077 «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1», код об'єкта 1122,1.
Разом із цим, наявність вказаних у приписі та постанові порушень виключали б можливість здачі об'єкта будівництва в експлуатацію відповідно до декларації про готовність до експлуатації об'єкта, згідно з якою об'єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1 » готовий до експлуатації, на ньому виконано усі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища осіб з інвалідністю та інших груп населення.
У подальшому розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №205 від 17.04.2018 присвоєно новозбудованому багатоквартирному будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення загальною площею 1249,3 кв.м на АДРЕСА_1 поштову адресу АДРЕСА_1 .
Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного припису та постанови, суд дійшов висновку, що такі є необґрунтованими, прийнятими без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягають скасуванню, а позов задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № від 29.03.2017, складений за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на АДРЕСА_1».
Скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.04.2017 №0006-вих.-1735/45.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.
За умовами ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Державне підприємство «Державний інститут проектування «Містопроект», код ЄДРПОУ - 024997909, місце місцезнаходження: м. Львів, вул.Генерала Чупринки, 71.
Відповідач: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, код ЄДРПОУ - 40181003, місцезнаходження: м.Львів, вул. Угорська, 7а.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_10 .
Повний текст судового рішення складено 22.07.2019.
Головуючий Б.Р.Мичка