ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2019Справа № 910/12523/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом об'єднання підприємств "Український музичний альянс"
до товариства з обмеженою відповідальністю"М Т І"
про стягнення 921 789,85 грн.
за участю представників:
позивача: Лавриненко К.Л.
відповідача: Терземан Д.В.
Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" про стягнення 921 789, 85 грн. відрахувань (відсотків).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором від 16.06.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12523/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.10.2018.
Одночасно, з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні та витребування доказів.
Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи інформації, яка містить таємну інформацію, суд ухвалою від 24.09.2018 відмовив позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні та зазначеною ухвалою задовольнив клопотання представника об'єднання підприємств "Український музичний альянс" про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника позивача, розгляд справи відкладено до 20.11.2018.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 31.10.2018 відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись, що позивачем до розрахунку вартості відрахувань не надано доказів, які свідчать, що розрахунок здійснено без урахування інших моделей ноутбуків, які не мають оптичного приводу та не підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003. Зазначивши, що вирішення питання щодо віднесення окремих товарних категорій, виходячи з технічних характеристик товару можливо лише при дослідженні технічно-експлуатаційної документації щодо такого обладнання.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.11.2018 від Державної фіскальної служби України на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 24.09.2018 надійшли витребувані судом докази.
У судовому засіданні 20.11.2018 представники сторін заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.
З метою надання можливості сторонам ознайомитися з матеріалами справи, суд задовольнив клопотання представників сторін, у зв'язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2018.
У судовому засіданні 20.11.2018 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.12.2018 представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з відповідача 2 561 365, 79 грн. відрахувань (відсотків).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведене та наявність доказів направлення іншим учасникам справи заяви про збільшення розміру позовних вимог, у судовому засіданні 18.12.2018 прийнято її до розгляду.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.12.2018 представник відповідача подав клопотання про призначення у справі судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" про призначення судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів задоволено. Призначено у справі № 910/12523/18 судову експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів. Проведення експертизи доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 30.01.2019 від судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшли клопотання про надання додаткових відомостей, необхідних для проведення судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 задоволено клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою та зобов'язано сторони у строк до 28.02.2019 надати до суду матеріали, необхідні для проведення експертизи.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 18.02.2019 представник позивача надав на електронному носії технічно-експлуатаційну документацію до обладнання, ввезене товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 01.03.2019 представник відповідача подав частину витребуваних судом документів та клопотання про продовження строку для виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 910/12523/18. В обгрунтування поданого клопотання відповідач зазначив про великий обсяг витребуваних судом документів, що унеможливлює виконати вимоги ухвали у визначений судом строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" про продовження строку для виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 910/12523/18. Продовжено відповідачу встановлений строк для надання витребуваних судом документів до 28.03.2019.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.03.2019 представник відповідача подав додаткові матеріали на виконання вимог суду, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 31.01.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 на виконання клопотання експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою, надіслані необхідні документи до експертної установи.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 30.05.2019 з Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшла справа № 910/12523/18 з висновком експертів № 012/19 комплексної комп'ютерно-технічної судової експертизи та судово-економічної експертизи від 13.05.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 поновлено провадження у справі № 910/12523/18 та призначено розгляд справи на 18.06.2019.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів 18.06.2019 представник позивача подав додаткові пояснення.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів 18.06.2019 представник відповідача подав письмові пояснення з урахуванням висновку експертів № 012/19.
У судовому засіданні 18.06.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/12523/18 до судового розгляду по суті на 16.07.2019.
Представник позивача у судовому засіданні 16.07.2019 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні 16.07.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиву.
У судовому засіданні 16.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (позивач) є організацією, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом від 20.12.2007 № 2/У, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
Об'єднанням підприємств "Український музичний альянс" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" (відповідач) 16 червня 2016 року укладено договір про виплату відрахувань (відсотків), відповідно до якого останній зобов'язався щокварталу, не пізніше п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним кварталом, сплачувати позивачу відрахування (відсотки) з вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених ним на митну територію України у звітному кварталі, в розмірі, встановленому додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 "Про розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" за виключенням, встановленим сторонами в пункті 9.2 договору.
Відповідно до умов договору відрахування (відсотки) - це форма виплати винагороди на користь суб'єктів авторського права і суміжних прав за відтворення на території України фізичними особами в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах або відеограмах, а також аудіовізуальних творів.
Положеннями пункту 9.2 договору від 16.06.2016 передбачено, всі права і обов'язки сторін за даним договором поширюються на строк, починаючи з 01 січня 2015 року. Обов'язок відповідача щодо сплати відрахувань за перший і другий квартали 2016 року визначається в розмірі 50 000, 00 грн. та підлягає сплаті до 30 червня 2016 року.
Згідно пункту 2.1 договору від 16.06.2016 відрахування (відсотки) сплачуються у гривні, виходячи з курсу валют Національного Банку України, встановленого на день митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв. Сторони мають право погодити окремою додатковою угодою відстрочення/розстрочення сплати відрахувань (відсотків).
Строк дії договору відповідно до пунктів 8.1-8.2 сторони погодили з моменту підписання до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Дія договору автоматично продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить у письмовій формі про своє бажання припинити дію на наступний рік, не пізніше як за один місяць до його початку.
Відповідно до пункту 5.1 договору від 16.06.2016 відповідач зобов'язався щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати позивачу інформацію про факти митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту у звітному кварталі із зазначенням найменування обладнання і матеріальних носіїв (включаючи торговельну марку товару, модель, інші ідентифікаційні особливості, код обладнання і матеріальних носіїв згідно з УКТЗЕД, кількість обладнання і матеріальних носіїв, вартість обладнання і матеріальних носіїв, що зазначена у зовнішньоекономічному договорі (контракті), рахунку-фактурі чи інвойсі, відсоток відрахувань, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 для кожної ввезеної категорії обладнання і матеріальних носіїв, розмір відрахувань (відсотків), що повинен бути сплачений відповідачем.
Означена інформація відповідно до пункту 5.2 договору повинна надаватися у письмовій формі з відбитком печатки відповідача та підписом уповноваженої особи за формою, погодженою сторонами додатком № 1 до договору.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором від 16.06.2016 в частині надання позивачу інформації про факти митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту у звітному кварталі, Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" 31.08.2019 звернулося до відповідача з вимогою про надання інформації.
Вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "М Т І" (відповідач) у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 імпортувало на митну територію України товари (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Законом України "Про авторське право і суміжні права".
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору, в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України суд витребував у Державної фіскальної служби України відомості про факти митного оформлення у митному режимі імпорту товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 товарів, визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД 8471 70 5000, назва товару: запам'ятовувальні пристрої на жорстких дисках, жорсткий диск комп'ютера "Стандарт"; 8471 30 машини автоматичного оброблення інформації портативні масою не більше як 10 кг, що мають принаймні центральний блок оброблення інформації, клавіатуру і дисплей, планшет, ноутбук з оптичним приводом для Cd/DVD-RW-дисків; 8523, диски, стрічки, твердотільні енергонезалежні пристрої для зберігання інформації, "smart-картки" та інші носії для запису звуку або інших явищ, записані або незаписані, включаючи матриці та форми для виготовлення дисків, крім виробів групи 37, карти пам'яті ("smart-картки"), флеш-картки; 8517 12 телефонні апарати для сотових мереж зв'язку та інших бездротових мереж зв'язку, радіотелефон системи стільникового зв'язку (мобільний телефон); 8471 машини автоматичного оброблення інформації та їх блоки; магнітні або оптичні зчитувальні пристрої, машини для перенесення даних на носії інформації у кодованому вигляді та машини для оброблення аналогічної інформації, в іншому місці не зазначені, записувач комп'ютерний для DVD-дисків, HD DVD-дисків або Вlu-Ray.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зазначив, що у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 відповідач імпортував на митну територію України планшетні комп'ютери, ноутбук, диски для лазерних систем зчитування, жорсткий диск, флеш-картки, карти пам'яті, запам'ятовувальні пристрої на жорстких дисках, виходячи з вартості імпортованого обладнання та матеріальних носіїв, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача відрахування (відсотки) у розмірі 2 561 365, 79 грн.
В той же, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що вирішення питання щодо віднесення окремих товарних категорій виходячи з технічних характеристик товару можливо лише при дослідженні технічно-експлуатаційної документації щодо такого обладнання.
Для з'ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, судом у справі № 910/12523/18 призначено судову експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів.
За результатами проведення судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів судовими експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України складено висновок № 012/19.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Доказами, за визначенням частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд звертає увагу учасників справи, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої, другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Дослідивши наданий суду висновок експерта вбачається, що розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких виключно у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах (визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003), згідно матеріалів справи та наданої Державною фіскальною службою інформації, матеріальних носіїв та обладнання, ввезеного ТОВ "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 становить 63 911, 96 грн., у тому числі за ноутбуки - 12 390, 74 грн., планшети - 38 775, 84 грн., запам'ятовувальні пристрої - 12 745, 38 грн.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.
За приписами частини четвертої статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Зобов'язання, яке у даному випадку виникає безпосередньо із закону, полягає у перерахуванні імпортером на користь уповноваженої організації відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, під час ввезення такого обладнання та територію України у встановленому Постановою № 992 розмірі.
Сторонами господарського зобов'язання, яке виникло в силу законодавчих приписів, є:
- зобов'язана сторона (боржник) - імпортер обладнання, за допомогою якого можна здійснити відтворення. В даному випадку боржником є відповідач;
- управнена сторона (кредитор) - організація колективного управління, яка уповноважена Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збирання та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань.
Змістом зобов'язання, про яке йдеться, є взаємні права і обов'язки, що виникають між боржником і кредитором безпосередньо із статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права":
- обов'язок боржника полягає у перерахуванні суми відрахувань уповноваженим організаціям під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою № 992;
- кредитор, у свою чергу, має право вимагати від боржника виконання зобов'язання, яке має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Поряд із зобов'язанням, що виникло безпосередньо із статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", умови, порядок і строки виконання якого чітко врегульовані законодавством, існує й зобов'язання, що виникло з договору від 16.06.2016.
Зобов'язання зі сплати відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, є грошовим.
З наявних в матеріалах справи доказів, наданих Державною фіскальною службою України не можливо встановити достовірну інформацію про вартість ноутбуків та планшетів, за якими можна здійснити відтворення творів виключно в особистих цілях у домашніх умовах, оскільки відомості про обладнання, ввезене відповідачем за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 на територію України зазначено Державною фіскальною службою України в перемішку з іншими товарами, за якими відсутні дані про їх вартість.
Проаналізувавши надану Державною фіскальною службою України інформацію, судом встановлено перелік товарів, з якого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 відповідач повинен сплатити відрахування (відсотки) уповноваженій організації, розмір яких, за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 складає 63 911, 96 грн.
Будь-яких інших доказів, що підтверджують розмір відрахувань та вартість ввезеного відповідачем товару, матеріали справи не містять та суду не надано.
Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, саме на об'єднання підприємств "Український музичний альянс" як позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач належними та допустимими доказами не надав суду доказів, що підтверджують розмір відрахувань (відсотків) у заявленій до стягнення з ТОВ "М Т І" сумі.
Враховуючи наведене, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно частини четвертої статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Судом встановлено, що за проведення експертизи у справі № 910/12523/18, яка була призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018, відповідачем було сплачено грошові кошти у розмірі 23 680, 80 грн., що підтверджується актом № 012/19 здачі-приймання висновку експерта.
Враховуючи наведене та оскільки спір виник з вини відповідача, понесені витрати за проведення експертизи покладаються на ТОВ "М Т І" у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю"М Т І" (01023, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 4, ідентифікаційний код 13669756) на користь об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 1-5, офіс 614, ідентифікаційний код 31815383) 63 911 (шістдесят три тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 96 коп. - відрахувань (відсотків) та 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 68 коп. - судового збору.
В іншій частині в позові відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 22.07.2019.
Суддя Т.Ю. Кирилюк