Іменем України
09 липня 2019 року
м. Київ
справа №0240/2269/18-а
адміністративне провадження №К/9901/14878/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Гусака М.Б.,
Гсекретар судового засідання Титенко М.П., представник відповідача Островерх Р.В. , представник позивача не з'явився,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін касаційну скаргу Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (правонаступник - Головне управління ДФС у Вінницькій області) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 (суддя - Мультян М.Б.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 (судді - Курко О.П., Боровицький О.А., Совгира Д.І.) у справі за позовом Державного підприємства (ДП) "Тростянецький спиртовий завод" до Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління (ОДПІ ГУ) ДФС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2018 року ДП "Тростянецький спиртовий завод" звернулося з адміністративним позовом до суду, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області щодо списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 4'129'167,32 грн; - з плати по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 34'094,86 грн; з податку на прибуток у сумі 2'795'947,70 грн; з акцизного податку в сумі 7'639'035,89 грн; - із земельного податку в сумі 313'570,80 грн; - з надходжень від викидів забруднюючих речовин (екологічного податку) в сумі 301,63 грн та про зобов'язання списати цей податковий борг.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідно до пунктів 101.1, 101.2 статті 101 Податкового кодексу України (ПК України) у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу у контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Однак, не зважаючи на наведені норми, та звернення Підприємства 14.03.2018 із заявою про списання податкового боргу в зазначених сумах, Гайсинською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області рішення щодо списання податкового боргу не прийняте, коригування в облікових картках особового рахунку Підприємства як платника податків із виключенням зазначених сум податкового боргу з обліку не здійснено.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 19.09.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019, позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області щодо невизнання податкового боргу ДП "Тростянецький спиртовий завод" безнадійним та щодо не проведення його списання, а саме: з податку на додану вартість у сумі 4'129'167,32 грн; із плати по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 34'094,86 грн; з податку на прибуток у сумі 2'795'947,70 грн; з акцизного податку в сумі 7'639'035,89 грн; із земельного податку в сумі 313'570,80 грн; з надходжень від викидів забруднюючих речовин (екологічного податку) в сумі 301,63 грн. Зобов'язав Гайсинську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу ДП "Тростянецький спиртовий завод": з податку на додану вартість у сумі 4'129'167,32 грн; із плати по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 34'094,86 грн; з податку на прибуток у сумі 2'795'947,70 грн; з акцизного податку в сумі 7'639'035,89 грн; із земельного податку в сумі 313'570,80 грн; з надходжень від викидів забруднюючих речовин (екологічного податку) в сумі 301,63 грн.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковий борг, суми якого позивач просить зобов'язати відповідача списати, підлягає списанню у відповідності з підпунктом 101.2.3 статті 101 ПК України, оскільки стосовно цього податкового боргу минув строк даності (1095 днів), у межах якого такий борг може бути стягнений, і такий борг вважається безнадійним. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили також з того, що стосовно цих сум, як сум безнадійного податкового боргу, судовими рішеннями у справах №802/1897/16-а, №802/1898/16-а, №802/1122/16-а, які набрали законної сили, контролюючому органу відмовлено у позові про стягнення, і що ці суми податкового боргу виникли внаслідок несплати позивачем, який перебуває в судових процедурах банкрутства, з поточних податкових зобов'язань. Доводи відповідача, що податковий борг платника податків - боржника у справі про банкрутство, стосовно якого запроваджено процедуру розпорядження майном, не може бути списаний, оскільки це можливо лише за результатами ліквідаційної процедури боржника, суди першої та апеляційної інстанцій відхилили як такі, що не ґрунтуються на законі.
Гайсинською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області подано касаційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019, у якій, посилаючись на порушення суми першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Доводи скаржника обґрунтовані посиланням на обставини щодо перебування ДП "Тростянецький спиртовий завод" у процедурі розпорядження майном, запровадженій у справі про визнання підприємства банкрутом, тому податковий борг, який виник під час цієї процедури, підпадає під ознаки безнадійного згідно з нормою підпункту 101.2.1 статті 101 ПК України, а не згідно з підпунктом 101.2.3 статті 101 ПК України, яку застосовували суди до спірних правовідносин у цій справі. У зв'язку з тим, що податковий борг ДП "Тростянецький спиртовий завод" утворився під час дії процедури розпорядження майном боржника, то відповідно до статті 38 Закону України "Про банкрутство" він може бути пред'явлений до боржника у двохмісячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки станом на день розгляду цієї адміністративної справи ДП "Тростянецький спиртовий завод" банкрутом не визнано, податковий борг списанню не підлягає, а тому будь-яка бездіяльність у діях контролюючого органу відсутня.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норму підпункту 101.2.3 статті 101 ПК України. Той факт, що Підприємство зверталося до ОДПІ із заявою про списання податкового боргу, щодо якого минув встановлений нормами ПК України строк давності, підтверджено судовими рішеннями у адміністративних справах №802/1897/16-а, №802/1898/16-а, №802/1122/16-а, під час розгляду яких досліджувалась правова природа боргу.
08.07.2019 відповідач заявив клопотання про заміну Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області як сторони (відповідача) у справі її правонаступником - Головним ГУ ДФС у Вінницькій області згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" від 28.03.2018 №296.
Таке клопотання задоволено та відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача у справі на ГУ ДФС у Вінницькій області.
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що станом на час розгляду справи за ДП "Тростянецький спиртовий завод" обліковується податковий борг, щодо якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, а саме: з податку на додану вартість у сумі 4'129'167,32 грн; із плати по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 34'094,86 грн; з податку на прибуток у сумі 2'795'947,70 грн; з акцизного податку в сумі 7'639'035,89 грн; із земельного податку в сумі 313'570,80 грн; з надходжень від викидів забруднюючих речовин (екологічного податку) в сумі 301,63 грн.
Зазначені суми боргу, так само, як і обставина щодо сплину стосовно цих сум строку давності, встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України, сторони не оспорюють.
Питання щодо строку виникнення податкових зобов'язань ДП "Тростянецький спиртовий завод", за якими виник податковий борг в зазначених вище сумах, досліджувалося адміністративним судом при розгляді адміністративних справ , №802/1122/16-а, №802/1897/16-а, №802/1898/16-а.
Так, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 у адміністративній справі №802/1122/16-а відмовлено в позові Гайсинській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області до ДП «Тростянецький спиртовий завод» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 4'129'167,32 грн та з плати по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 34'094,86 грн, який обліковувався станом на 29.07.2016.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 21.12.2016 у адміністративній справі №802/1897/16-а, яка набрала законної сили, відмовив у позові Гайсинській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області до ДП "Тростянецький спиртовий завод" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 2'795'947,70 грн, який обліковувався станом на 10.11.2016. В постанові встановлено, що цей податковий борг виник внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на прибуток, узгоджених в листопаді 2011 року.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2016 у адміністративній справі №802/1898/16-а, яка набрала законної сили, відмовив у позові Гайсинській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області до ДП "Тростянецький спиртовий завод" про стягнення податкового боргу з акцизного податку у сумі 7'639'035,89 грн, із земельного податку у сумі 313 570,50 грн, із плати за викиди забруднюючих речовин (екологічного податку) у сумі 301,81 грн. грн. У постанові встановлено, що податковий борг у зазначених сумах виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, суми яких були узгоджені: із акцизного податку - в І кварталі 2011 року, із земельного податку - 30.10.2013, із плати за викиди забруднюючих речовин (екологічного податку) - в березні 2012.
14.03.2018 ДП "Тростянецький спиртовий завод" звернулось із заявою до Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про внесення коригування в облікові картки особового рахунку підприємства як платника податків шляхом списання безнадійного податкового боргу у зазначених вище сумах із зазначених вище податків. На підтвердження обставин, яких стосується заява, Підприємство послалося на визнання цих сум безнадійним податковим боргом згідно із судовими рішеннями у адміністративних справах №802/1122/16-а, №802/1897/16-а, №802/1898/16-а.
Станом на день звернення до суду позивач не отримав відповіді на цю заяву.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.
У пункті 101.2 цієї статті під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1); податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3).
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів.
Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.
Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №844/24376 (далі - Порядок №577).
Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку №577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577 випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Врахувавши обставини, встановлені у судовими рішеннями, ухваленими у адміністративних справах №802/1897/16-а, №802/1898/16-а, №802/1122/16-а, щодо терміну виникнення у ДП "Тростянецький спиртовий завод" податкового боргу із вище зазначених податків та у вище зазначених сумах, підтвердження відповідачем характеру цього податкового боргу як безнадійного за ознакою збігу строку давності, протягом якого цей борг може бути стягнутий з Підприємства, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених обставин та дійшли обґрунтованого висновку, що податковий борг, суми якого позивач просить зобов'язати відповідача списати, є безнадійним, підлягає списанню, а бездіяльність відповідача щодо несписання цього боргу є протиправною. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили аргументи відповідача про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма підпункту 101.2.1 статті 101 ПК України з урахуванням запровадження стосовно позивача процедури розпорядження майном у справі про банкрутство, провадження у якій порушено 21.03.2008 (справа Господарського суду Вінницької області №10/47-08), оскільки податковий борг, списання якого стосується спір, виник з поточних зобов'язань.
Згідно з пунктом 87.10 статті 87 ПК України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.
Відповідно до норми, яку можна вивести за правилом "від зворотного", погашення грошових зобов'язань, які не включені до конкурсних кредиторських вимог, в тому числі, за поточними податковими зобов'язаннями боржника, тобто тими, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, визначається нормами ПК України. Норми цього Кодексу не встановлюють іншого правового регулювання щодо списання податкового боргу платника податків, до якого застосовані судові процедури у справі про банкрутство.
Доводи відповідача, що на податковий борг, який позивач просить списати, поширюється правовий режим, передбачений статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак цей борг може бути визнаний безнадійним лише з підстав, встановлених підпунктом 101.2.1 пункту 101.2 статті 101 ПК України, за результатами ліквідаційної процедури в разі її запровадження до позивача, відхиляються з таких підстав.
Статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
З цією нормою кореспондує норма підпункту 101.2.1 пункту 101.2 статті 101 ПК України, згідно з якою безнадійним є податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута.
Що ж стосується норми підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України, то вона по відношенню до норм статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є самостійною і не створює з нею колізії. Будь-яких виключень щодо застосування цієї норми у випадку застосування до платника податків судових процедур у справі про визнання боржника банкрутом законодавством не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 52, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (правонаступник - Головне управління ДФС у Вінницькій області) залишити без задоволення.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
І.Л. Желтобрюх
М.Б. Гусак,
Судді Верховного Суду