22 липня 2019 року справа №200/1551/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Сіваченка І.В., Геращенка І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 200/1551/19-а (головуючий суддя І інстанції Буряк І.В.), складеного в повному обсязі 06 березня 2019 року в м. Слов'янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 січня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (з урахуванням уточнень) про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 3-13, 28).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року. Визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати заборгованості з пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з 01 травня 2018 року по 31 січня 2019 року. Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити заборгованість з пенсійних виплат ОСОБА_1 , яка утворилась за період з 01 травня 2018 року по 31 січня 2019 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1ч.1 ст. 371 КАС України. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 48-49).
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього судового збору та покласти його сплату на відповідача.
Вважає, що суд першої інстанції не вірно виходив з того, що ним заявлені дві вимоги немайнового характеру, а не одна, відтак, судовий збір має бути стягнутий повністю з відповідача (а.с. 76-81).
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (з урахуванням уточнень) про:
- визнання протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії з 01 травня 2018 року;
- визнання протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка виразилась у не виплаті пенсії за період з травня 2018 року по січень 2019 року включно;
- зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії з травня 2018 року та виплатити заборгованість з пенсії за період з травня 2018 року по січень 2019 року з урахуванням компенсації втрати частини доходів у вигляді пенсії у зв'язку із порушенням строків її виплати;
- допущення негайне виконання судового рішення в межах суми стягнення за один місяць (а.с. 3-13, 28).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року. Визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати заборгованості з пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з 01 травня 2018 року по 31 січня 2019 року. Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити заборгованість з пенсійних виплат ОСОБА_1 , яка утворилась за період з 01 травня 2018 року по 31 січня 2019 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1ч.1 ст. 371 КАС України. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 48-49).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Спірним питанням у даній справі (в рамках апеляційної скарги) є питання розподілу судових витрат.
При поданні позовної заяви позивач заявляв клопотання про звільнення від сплати судового збору (а.с. 21-22), зазначив, що перебуває у скрутному матеріальному становищі у зв'язку з припиненням органом пенсійних виплат.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Суд першої інстанції стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 768,40 грн. та стягнув з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищевказаним розподілом судових витрат та вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З аналізу судового рішення та ухвали про відмову у виправленні помилки в ньому від 10 червня 2019 року (а.с. 69-70) суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії щодо нарахування та виплати заборгованості з пенсії (перша) та стягнення компенсації втрати частини доходів у вигляді пенсії у зв'язку із порушенням строків її виплати (друга).
Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що вимога про стягнення компенсації втрати частини доходів у вигляді пенсії у зв'язку із порушенням строків її виплати є похідною від основних вимог (про поновлення виплати пенсії).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки визнання дій та бездіяльності відповідача протиправною є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права щодо поновлення виплати пенсії з урахуванням компенсації, як наслідок бездіяльності суб'єкта владних повноважень, то всі ці вимоги поєднані одним змістом та є однією вимогою .
Отже суд першої інстанції помилково визначив , що позовні вимоги містять декілька самостійних вимог та в своєму рішенні частково задовольнив прохальну частину позову . При цьому судом першої інстанції правильно визначено передчасність заявлення компенсації за порушення строків виплати на ще не нараховані та невиплачені суми пенсії.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1.2).
Враховуючи те, що позивачем при поданні позову заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та те, що при поданні адміністративного позову немайнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому судовий збір за подання даного позову складає 768,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судовий збір у розмірі 768,40 грн. за подання даного позову має бути стягненим виключно з відповідача до Державного бюджету України, а позивач звільнений від сплати відстроченого судового збору, оскільки позовні вимоги фактично задоволені.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції та виключити з нього 8 абзац.
В іншій частині судове рішення не оскаржувалось.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 200/1551/19-а- задовольнити частково.
В абзаці 1 (першому) резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 200/1551/19-а виключити словосполучення «частково».
Виключити 6(шостий) та 8 (восьмий) абзаци резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 200/1551/19-а.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 200/1551/19-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 липня 2019 року.
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Сіваченко
І.В. Геращенко