19 липня 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи № 753/9733/17
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10238/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Коренюк А.М., по справі за позовом Державної іпотечної установи, що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що 28 вересня 2005 року між ВАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотечного кредиту №37/05-33М, зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін та доповнень від 24 лютого 2006 року, за умовами якого остання отримала довготерміновий іпотечний кредит в сумі 204 518,16 грн. для інвестування в будівництво житла з кінцевим терміном погашення 02 січня 2026 року з встановленням графіку погашення відповідно до п. 4.4 цього договору. Відповідно до даного пункту погашення кредиту здійснюється щомісячно, рівними частками з лютого 2006 року по січень 2026 року за графіком. Кінцева дата погашення кредиту 02 січня 2026 року. Окрім того, відповідно до п. 4.1 та п. 4.3 кредитного договору, встановлена плата за користування кредитом у розмірі діючої на момент підписання договору облікової ставки НБУ плюс 5,5% річних, що складає 15% річних. Процентна ставка по кредиту змінюється відповідно до зміни облікової ставки НБУ. Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно, починаючи з дня надання кредиту, за фактичний термін користування кредитом, з урахуванням суми фактичної заборгованості, діючої процентної ставки та фактичної кількості календарних днів у році до дня остаточного погашення кредиту і сплачуються щомісячно не пізніше 20 банківського дня місяця, наступного за місяцем нарахування. Пунктом 6.2 Кредитного договору, передбачено що позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ від суми коштів, яка належить до сплати, за кожний прострочений день, починаючи з дати сплати кредиту, визначеної графіком погашення кредиту та п. 4.4.
У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №37/05-33 М-2 від 28 вересня 2005 року, за умовами якого поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання умов кредитного договору.
11 жовтня 2007 року Державна іпотечна установа уклала з ВАТ «КБ «Хрещатик» договір відступлення права вимоги №793, відповідно до якого набула усі права вимоги за договором іпотечного кредиту №37/05-33М від 28 вересня 2005 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 . Також згідно договору відступлення права вимоги установа набула право вимоги й за усіма договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором. Про здійснення такого відступлення позичальника було проінформовано повідомленням №37-18/6325 від 12 жовтня 2007 року під особистий підпис про отримання.
Через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка станом на 26 січня 2017 року складала 53 678,25 грн., в тому числі: заборгованість по основній сумі боргу - 46 191,08 грн., заборгованість по відсотках за платіжний період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 7 485,85 грн., пеня - 1,32 грн.
Зважаючи на викладене, апелянт просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором іпотечного кредиту №37/05-33М від 28 вересня 2005 року в сумі 53 678,25 грн., а саме: заборгованість по основній сумі боргу - 46 191,08 грн.; прострочені відсотки за користування кредитом за платіжний період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 7 485,85 грн.; пеня - 1,32 грн. (т. 1 а.с. 1-5).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти позову заперечували посилались на те, що позивач знаючи, що сплату відсотків по кредитному договору здійснює не ОСОБА_1 , а інша особа, звернувся з даним позовом до суду, фактично вирішивши в односторонньому порядку змінити зобов'язання та примусити ОСОБА_1 сплачувати відсотки за користування кредитом, що не було передбачено кредитним договором. Зазначали, що ВАТ «КБ «Хрещатик» зобов'язаний був щомісяця надавати Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської ради (КМДА) розрахунок відсотків, що підлягають сплаті та компенсації за кредитним договором, Головне управління зобов'язане було перераховувати вказані кошти безпосередньо на рахунок ВАТ «КБ «Хрещатик» (т. 1 а.с. 59-64).
06 лютого 2019 року представник Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - Коновальчук Я.С. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог Державної іпотечної установи. На обґрунтування відзиву зазначив, що відомості про Державну іпотечну установу у Державному реєстрі банків відсутні, що Департаментом будівництва та житлового забезпечення, як розпорядником бюджетних коштів, жодних договорів із Державною іпотечною установою не укладалося, отже, підстав для сприяння визначення Держаної іпотечної установи банком-агентом немає (т. 1 а.с. 214-218).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог Державної іпотечної установи, що є правонаступником ВАТ «КБ «Хрещатик», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ПАТ «КБ «Хрещатик» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено (т. 2 а.с. 117-118, 119-123).
Не погодившись з рішенням районного суду, 14 червня 2019 року представник Державної іпотечної установи - Камуз А.О. направив поштою апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
На обґрунтування скарги зазначив, щовисновок суду першої інстанції про відсутність обов'язку у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачувати відсотки за кредитним договором зроблено в результаті неправильного застосування норм матеріального права, що регламентують укладання та виконання кредитних договорів. Також зазначив, що судом не досліджено докази, наявні в матеріалах справи та не надано їм належної оцінки, в частині обов'язкуОСОБА_1 сплачувати відсотки за користування кредитом, так як вважає, що саме позичальник має право отримувати компенсацію відсотків, сплачених ним за користування кредитними коштами, а не позивач, який жодного відношення до договору про компенсацію відсотків немає і на якого не поширюється положення про порядок фінансово-кредитної підтримки молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) житла в м. Києві (т. 2 а.с. 131-167).
За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга Державної іпотечної установи на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року розглядається апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник не має обов'язку сплати відсоткової ставки за користування кредитом та сплачує грошові кошти на погашення кредиту згідно встановленого графіку щомісяця, тому вважається таким, що належно виконує умови іпотечного кредиту.
З таким висновком колегія суддів погодилась, визнала його обґрунтованим.
Судом встановлено, що 28 вересня 2005 року між ВАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотечного кредиту №37/05-33 М зі змінами до нього, додатком, що складають його невід'ємну частину, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 в порядку передбаченому цим договором, Положенням про іпотечне кредитування фізичних осіб ВАТ КБ «Хрещатик» №136 від 07 липня 2003 року та Положення «Про порядок фінансово-кредитної підтримки молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) житла в місті Києві», затвердженого рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року №570/1980, довготерміновий іпотечний кредит в сумі 204 518,16 грн., за плату у розмірі облікової ставки НБУ в період дії цього договору плюс 5,5% річних, що складає 15% річних на момент підписання договору для інвестування в будівництво житла, з кінцевим строком його погашення 02 січня 2026 року та встановленням графіку погашення кредиту, починаючи з місяця отримання Свідоцтва на право власності на житло, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів (т. 1 а.с. 8-12).
Відповідно до пункту 4.2 розділу 4 вказаного договору позичальник має наступні пільги щодо погашення кредиту та сплати відсотків: повну компенсацію відсоткової ставки за користування кредитом та звільнення від сплати 50% суми кредиту (т. 1 а.с. 9), а відповідно до Договору від 24 лютого 2006 року про внесення змін та доповнень до Договору іпотечного кредиту № 37/05-33 М, викладено у наступній редакції пункт 4.2. «Відповідно до списку №2 молодих сімей та одиноких молодих громадян, яким надавалась фінансово-кредитна підтримка для отримання кредиту у ПАТ «КБ «Хрещатик» на будівництво квартир в будинку АДРЕСА_1 , затвердженого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 25 вересня 2012 року, та на підставі Положення «Про порядок фінансово-кредитної підтримки молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) житла в місті Києві», затвердженого рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 570/1980, позичальник має наступні пільги щодо погашення кредиту та сплати відсотків: повну компенсацію встановленої цим Договором відсоткової ставки за користування кредитом та звільнення від сплати 50% суми кредиту (т. 1 а.с.14-16).
28 вересня 2005 року було укладено Договір №33 про порядок компенсації відсотків за користування кредитом, часткове погашення кредиту, наданого за Договором іпотечного кредиту №37/05-33 М від 28 вересня 2005 року, між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (розпорядник бюджетних коштів), ВАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 , відповідно до якого розпорядник бюджетних коштів в термін до 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків за користування кредитом, перераховує ВАТ «КБ «Хрещатик» належну позичальнику компенсаційну частину відсотків за користування кредитом у розмірі процентної ставки за кредитним договором, суму часткового погашення залишку кредиту у розмірі 50% від залишку зобов'язань за кредитом, що складає 102 259,08 грн.
Розпорядник бюджетних коштів, на підставі реєстру, отриманого від Уповноваженого банку, суму часткового погашення відсотків, що підлягають погашенню з бюджету за пільгами, встановленими позичальнику, не пізніше 15 числа місяця наступного за місяцем надання кредиту, перераховує Уповноваженому банку.
Уповноважений банк зобов'язується перерахувати кошти на компенсацію відсотків та погашення кредиту, отримані від розпорядника бюджетних коштів, на рахунки позичальника не пізніше наступного робочого для після їх зарахування на рахунки Уповноваженого банку (т. 1 а.с. 32-34).
В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 28 вересня 2005 року між ВАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 37/05-33 М-2, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався солідарно на добровільних засадах відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором іпотечного кредиту, а саме: повернути кредит в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором іпотечного кредиту, а також виконати інші його умови в повному обсязі (т. 1 а.с. 22-23).
11 жовтня 2007 року Державна іпотечна установа уклала з ВАТ «КБ «Хрещатик» договір відступлення права вимоги №793, відповідно до якого набула усі права вимоги за договором іпотечного кредиту №37/05-33М від 28 вересня 2005 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 . Також згідно договору відступлення права вимоги установа набула право вимоги й за усіма договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором. Про здійснення такого відступлення позичальника було проінформовано повідомленням №37-18/6325 від 12 жовтня 2007 року під особистий підпис про отримання (т. 1 а.с. 24-30).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
02 лютого 2017 року позивач звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогами про сплату боргу (т. 1 а.с. 40-43).
Відповідно до довідки про стан заборгованості за договором про іпотечний кредит №37/05-33 М від 28 вересня 2005 року заборгованість ОСОБА_1 перед Державною іпотечною установою станом на 26 січня 2017 року складала 46 191,08 грн. - по основній сумі боргу, 7 485,85 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року та 1,32 грн. - пені (т. 1 а.с. 7).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 584 «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла», з метою сприяння соціальному захисту молоді, поліпшення житлових умов молоді у місті Києві, забезпечення ефективності використання бюджетних коштів, що затверджені у бюджеті міста Києва на відповідний період, для надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла, Київська міська рада рішенням № 570/1980 від 18 листопада 2004 року затвердила Положення про порядок фінансово -кредитної підтримки молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) житла в місті Києві».
Відповідно до пункту 30 цього Положення (в редакції чинній на час укладення договору кредиту), позичальник, який не має дітей, сплачує кредит з відсотковою ставкою у розмірі три відсотки річних суми зобов'язань за кредитом; позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом; позичальникові, який має двох дітей, крім того, за рахунок бюджетних коштів погашається 25 відсотків суми зобов'язань за кредитом на момент застосування пільги; позичальникові, який має трьох і більше дітей, - 50 відсотків суми зобов'язань за кредитом на момент застосування пільги.
У 2015 році до зазначеного пункту 30 Положення (в редакції постанови КМ України від 29 квітня 2015 року №245) були внесені зміни, зокрема, після отримання зазначених в абзаці першому цього пункту пільг позичальник не може бути їх позбавлений, крім випадків, коли пільги були отримані на підставі документів, що містять неправдиві відомості, позичальника позбавлено батьківських прав або надання пільг у судовому порядку визнано неправомірним.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За посвідченням №001610 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають чотирьох дітей: ОСОБА_4 , 1994 року народження, ОСОБА_5 , 2000 року народження, ОСОБА_6 , 2002 року народження і ОСОБА_7 , 2010 року народження (т. 1 а.с. 235).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до додатку №1 до іпотечного кредитного договору від 28 вересня 2005 року №37/05-33М погашення кредиту у розмірі 102 259,08 грн. здійснюється згідно з графіком. Кожного місяця починаючи з 20 лютого 2006 року по 02 січня 2026 року (240 місяців) ОСОБА_1 має погашати суму кредиту у розмірі 428,00 грн. (т. 1 а.с. 17-21).
Звертаючись з позовом Державною іпотечною установою не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами прострочення ОСОБА_1 сплати тіла кредиту та таких доводів позовна заява і апеляційна скарга не містить.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, обов'язок доказування і подання доказів на підтвердження заборгованості за іпотечним кредитним договором покладено на позивача.
Проте позивач не посилався на конкретні періоди прострочення позичальником повернення чергової частини основної суми боргу та доказів не надав, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу є безпідставною.
Крім того, на підтвердження належного виконання умов кредитного договору відповідачами надано до суду квитанції про сплату платежів на погашення кредиту у розмірі 428,00 грн. кожного місяця за період з січня 2016 року по вересень 2017 року (т. 1 а.с. 148-163, 182-199) та виписку по особовому рахунку за період з 28 вересня 2005 року по 31 грудня 2016 року, якої вбачається що ОСОБА_1 відповідно до графіку погашала частки основного боргу за кредитом (т. 1. а.с. 164-180).
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином виконує умови договору іпотечного кредиту є обґрунтованими, а тому підстави для задоволення позову в частині стягнення основного боргу відсутні.
Відповідно до пункту 4.2 Договору іпотечного кредиту № 37/05-33 М від 28 вересня 2005 року ОСОБА_1 має пільги щодо погашення кредиту та сплати відсотків: повну компенсацію встановленої цим Договором відсоткової ставки за користування кредитом та звільнення від сплати 50% суми кредиту.
Відповідно до Договору від 24 лютого 2006 року про внесення змін та доповнень до Договору іпотечного кредиту № 37/05-33 М, відповідно до списку №2 молодих сімей та одиноких молодих громадян, яким надавалась фінансово-кредитна підтримка для отримання кредиту у ПАТ «КБ «Хрещатик» на будівництво квартир в будинку АДРЕСА_1 , затвердженого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 25 вересня 2012 року, та на підставі Положення «Про порядок фінансово-кредитної підтримки молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) житла в місті Києві», затвердженого рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 570/1980, позичальник має наступні пільги щодо погашення кредиту та сплати відсотків: повну компенсацію встановленої цим Договором відсоткової ставки за користування кредитом та звільнення від сплати 50% суми кредиту.
Таким чином, відповідно Договору № 33 про порядок компенсації відсотків за користування кредитом від 28 вересня 2005 року з внесеними змінами 30 вересня 2015 року на Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (розпорядник бюджетних коштів) покладено обов'язок перераховувати позикодавцю за кредитним договором компенсаційну частину відсотків за користування кредитом (т. 1 а.с. 32).
Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства та обставини справи, районний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків, тому колегія суддів їх відхилила.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи - залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Дата складання повного судового рішення - 19 липня 2019 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова