Справа № 500/1134/19
19 липня 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Хрущ В.Л., розглянувши за відсутності сторін в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" про стягнення податкового боргу на суму 35615,00 грн.:
- по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, - в розмірі 5547,00 грн.;
- з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) - в розмірі 30068,00 грн., -
Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - позивач), звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" (далі - відповідач, ДП "Ковалівський горілчаний завод") про стягнення податкового боргу на суму 35615,00 грн., зокрема6 по платежу податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, - в розмірі 5547,00 грн. та з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), - в розмірі 30068,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахуються заборгованості по платежах податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності та з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань). Борг по платежах податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності виник у зв'язку із несплатою, самостійно визначеними платником податків узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до поданих ним податкових декларацій. Заборгованість по платежу - частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) виникла у зв'язку із несплатою, самостійно визначеними платником податків узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до поданих ним розрахунків чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" несплачений у встановленому законом порядку податковий борг на суму 35615,00 грн.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року відкрито провадження у справі та ухвалено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 11.06.2019 року. Водночас, даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву - не скористався. Станом на день прийняття рішення у справі відповідачем не надано суду жодних заперечень на позов та доказів, на підтвердження своїх доводів.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
11.06.2019 року від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління ДФС у Тернопільській області, зазначено про підтримання позовних вимог та прохання задовольнити їх в повному обсязі.
У судовому засіданні 11.06.2019 року розгляд справи відкладено на 09.07.2019 року.
Судове засідання 09 липня 2019 року не проводилося у зв'язку із перебуванням головуючого судді Хрущ В.Л. на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 19 липня 2019 року.
У судове засідання 19.07.2019 року сторони не з'явились.
Від відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду відповідно до статей 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України),- будь-яких клопотань та заяв з моменту відкриття провадження у справі та станом на 19.07.2019 року - не надходило.
З огляду на положення частини 3 статті 194, частини 9 статті 205 та частини 4 статті 229 КАС України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи за їх участю, та на те, що відповідач не скористався наданим йому статтею 162 КАС України правом подання відзиву на позов, враховуючи також відповідне клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, - суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та відзиві на позов, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню в повному обсязі, - з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державне підприємство "Ковалівський горілчаний завод" (код ЄДРПОУ - 32147811) зареєстроване як юридична особа та знаходилось на обліку у Козівському управлінні (Монастириська ДПІ) Головного управління ДФС у Тернопільській області.
Згідно довідки про наявність боргу по ДП "Ковалівський горілчаний завод" станом на 25.04.2019 року по платежах, що контролюються Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 35615,00 грн., в тому числі: по платежу податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, - в розмірі 5547,00 грн. та з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), - в розмірі 30068,00 грн.
Податковий борг ДП "Ковалівський горілчаний завод" по платежу: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - виник у зв'язку із несплатою самостійно визначених платником податків узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до поданих ним податкових декларації з податку на прибуток підприємств (базовий звітний період рік) №1203 від 27.02.2019 року в сумі 5 547,00 грн.
Заборгованість по платежу: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) - виникла у зв'язку із несплатою самостійно визначених платником податків узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до поданих ним розрахунків чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями: №2954 від 30.10.2018 року в сумі - 29419,00 грн. та №1206 від 27.02.2019 року в сумі - 649,00 грн.
Виникнення та існування даного податкового боргу також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.
У зв'язку з несплатою у встановленому законом порядку та розмірі узгоджених податкових зобов'язань, податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу від 04.04.2016 року форми "Ю" №21-17 на суму 7857,00 грн., яка ним отримана 04.04.2016 року.
З моменту виставлення даної податкової вимоги, податковий борг платника - не переривався та не сплачувався.
Станом на час розгляду даної справи докази оскарження відповідачем вказаної податкової вимоги судом - не встановлені, і сторонами - не надані.
Вирішуючи справу, суд застосовує до спірних правовідносин наступні правові норми.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175. п.14.1. стаття 14 ПК України).
Відповідно до частини першої статті 111 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" №185-V від 21.09.2006 р. державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з довідкою про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 35615,00 грн., в тому числі:
- по податку на прибуток приватних підприємств та організацій, що перебувають в державній власності, в сумі - 5547,00 грн;
- з частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) в сумі - 30068,00 грн.
Заборгованість по податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності - виникла у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого платником самостійно згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств, поданою 27.02.2019 року в сумі 5547,00 грн.
Заборгованість з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) - виникла у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання нарахованого платником самостійно згідно розрахунків частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями: №2954 від 30.10.2018 в сумі 29419,00 грн. та №1206 від 27.02.2019 року в сумі 649,00 грн.
Виконанням податкового обов'язку згідно з п. 38.1 статті 38 ПК України - є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У відповідності до пп. 133.1.1. п.133.1 статті 133 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1. п. 134.1 стаття 134 ПК України).
Згідно з п.59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи видно, що відповідачу надсилались податкова вимога форми "Ю" №21-17 на суму 7857,00 грн., з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався та збільшився.
Зазначену податкову вимогу платником податків у визначеному законом порядку не оскаржено та недійсною не визнано.
В добровільному порядку загальну заборгованість відповідач не сплатив.
Відповідно до приписів п.п.14.1.137 п.14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості - є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу.
Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунками сум боргу.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 35615,00 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 статті 14 ПК України визнається сумою податкового боргу.
Доказів зворотного відповідачем - не подано, а судом не встановлено.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Тернопільській області до Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" про стягнення податкового боргу на суму 35615,00 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство "Ковалівський горілчаний завод" та за рахунок готівки, що належить Державному підприємству "Ковалівський горілчаний завод", заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами у розмірі податкового боргу в сумі 35615,00 грн. (тридцять п'ять тисяч шістсот п'ятнадцять гривень), в тому числі:
- 5547,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сорок сім гривень) - з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, - на р/р 331119002019375, код одержувача 37382571, МФО 899998, код бюджетної класифікації 11020100;
- 30068,00 грн. (тридцять тисяч шістдесят вісім гривень) - з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) - на р/р 31114074019375, код одержувача 37382571, МФО 899998, код бюджетної класифікації 21010100.
Реквізити сторін:
Позивач/Стягувач: Головне управління ДФС у Тернопільській області - адреса: вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 39403535;
Відповідач/Боржник: Державне підприємство "Ковалівський горілчаний завод" - адреса: с.Ковалівка, Монастириський р-н., Тернопільська обл., 48322, код ЄДРПОУ: 32147811.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 липня 2019 року.
Головуючий суддя Хрущ В.Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В.Л.