22 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1454/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,
23.04.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 10 сесії 7 скликання від 13.09.2018 "Про скасування рішення 16 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 23.12.2016 року".
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що рішенням 16 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 23.12.2016 їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0495 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. 24.03.2017 ОСОБА_1 замовила у ТОВ "Регіон ЕкспертПроект" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та сплатила кошти. Однак, відповідач рішенням 10 сесії 7 скликання від 13.09.2018 скасував рішення 16 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 23.12.2016. Вказане рішення вважає протиправним, оскільки відповідач, як орган місцевого самоврядування не може скасовувати своє попереднє рішення, якщо відповідно до приписів цього рішення виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність (а.с.37-39). Зазначив, що позивачем не виготовлено технічну документацію із землеустрою та не подано на затвердження сільській раді, внаслідок чого в порушення земельного законодавства, заходи із землеустрою, обов'язкові до виконання фізичними та юридичними особами, не визначено, що виключає можливість органу місцевого самоврядування здійснювати належний контроль за раціональним використанням та охороною земельної ділянки. На переконання відповідача, скасування попереднього рішення Щербанівської сільської ради є необхідним заходом для належної організації землеустрою на відповідній території.
06.06.2019 судом одержано відповідь на відзив (а.с.68-72), у якій представник позивача зауважив, що чинним на момент виникнення спірних відносин законодавством не передбачено строк дії дозволу на розробку землевпорядної документації. За твердженням представника позивача, ОСОБА_1 у березні 2017 року уклала з ТОВ "Регіон ЕкспертПроект" договір з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та проводяться роботи з виготовлення документації із землеустрою. Вказував, що в ході розробки документації із землеустрою виникла необхідність внесення змін до Плану зонування території населеного пункту, що призвело до затягування строків виготовлення землевпорядної документації.
18.06.2019 судом одержано заперечення на відповідь (а.с.93-106), у яких представник відповідача звертав увагу на те, що рішення від 23.12.2016 прийняте Щербанівською сільською радою без повного та всебічного встановлення обставин справи, що стало підставою для його скасування.
01.07.2019 представником позивача подані додаткові пояснення (а.с.153-155), у яких він узагальнив наведені в позовній заяві та відповіді на відзив обґрунтування протиправності спірного рішення відповідача.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник до суду клопотання про розгляд справи без особистої участі у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання також не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи без особистої участі. В задоволені позовних вимог просить відмовити.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Щербанівської сільської ради від 18.08.2006 передано ЗАТ "ДК плюс" в оренду земельну ділянку площею 0.6507 га, розташовану у АДРЕСА_5 на території Щербанівської сільської ради для комерційного використання (код 1.11), іншої комерційної діяльності (код 1.11.6) (а.с.124).
18.04.2007 між Щербанівською сільською радою та ЗАТ "ДК плюс" укладений договір оренди землі площею 0.6507 га, кадастровий № НОМЕР_1 (а.с.114-118).
Рішенням Щербанівської сільської ради від 17.07.2008 продовжено ЗАТ "ДК плюс" термін дії договору оренди земельної ділянки до п'яти років (а.с.136).
22.06.2011 між ОСОБА_1 та ПрАТ "ДК плюс" укладений договір купівлі - продажу, за умовами якого ПрАТ "ДК плюс" передало у власність, а гр. ОСОБА_1 прийняла у власність матеріальний склад, що знаходиться в АДРЕСА_3 загальною площею 110,8 кв.м. (а.с.11).
15.12.2011 Щербанівською сільською радою затверджені проекти землеустрою щодо створення чотирьох нових землекористувань на земельній ділянці загальною площею 0.6507 га: І-ше землекористування - площею 0,2006 га; ІІ-ге землекористування - площею 0.2343 га; ІІІ-тє землекористування - площею 0,0495 га; ІV-те землекористування - площею 0.1663 га. за рахунок земель, які перебували в оренді Приватного акціонерного товариства "ДК плюс" в межах с. Розсошенці на території Щербанівської сільської ради для комерційного використання (код згідно з КВ ЦПЗ 03.07) (а.с.125). Пунктом 2 зазначеного рішення надано дозвіл власникам споруд, розташованих на цих земельних ділянках, на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельних ділянок в натурі з подальшим посвідченням права користування земельними ділянками відповідно до законодавства.
Рішенням 16 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 23.12.16 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0495 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради (а.с.24).
Рішенням 10 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 13.10.18 скасовано рішення 16 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 23.12.16 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", наданого ОСОБА_1 (а.с.23).
Не погодившись з цим рішенням органу місцевого самоврядування, позивач оскаржила його до суду.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною першою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
За змістом пункту "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.
Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Частиною другою статті 22 Закону України "Про землеустрій" (у редакції Закону України від 2.06.15 №497-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою") визначено, що рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
За приписами частини першої статті 46 названого Закону, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.
Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина перша).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (частина одинадцята).
Суд враховує, що спір у даній справі стосується наявності у відповідача, як органу місцевого самоврядування, права скасовувати своє раніше прийняте рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.09 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) розтлумачив, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у абзаці першому пункту 4 мотивувальної частини згаданого Рішення Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
У абзаці п'ятому пункту 5 вказаного Рішення визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Суд враховує, що рішенням п'ятдесят другої сесії шостого скликання Щербанівської сільської ради від 23.12.16 ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації.
На підставі цього рішення позивач 24.03.2017 уклала договір з ТОВ "Регіон ЕкспертПроект" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.78).
Як пояснив у судовому засіданні 02.07.2019 представник позивача, у ході розробки землевпорядної документації виникла необхідність внесення змін до зонування території населеного пункту с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області.
З цією метою, Щербанівською сільською радою за клопотанням громадянки ОСОБА_2 04.07.2016 прийнято рішення про внесення змін до Плану зонування території населеного пункту.
На виконання даного рішення 28.11.2016 між Щербанівською сільською радою (замовник), комунальним підприємством "Планування забудова територій Полтавського району та здійснення архбудконтролю" Полтавської районної ради (підрядчик) та гр. ОСОБА_2 (платник) укладено Договір №46 на виконання робіт з внесення змін до плану зонування території (зонінгу) південно-західної частини села Розсошенці Полтавського району Полтавської області (а.с.74).
Платник - ОСОБА_2 28.11.2016 здійснила оплату вартості робіт з розробки проекту землеустрою та плану зонування території населеного пункту.
Рішенням 18 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 10.03.17 затверджено проект "Внесення змін до плану зонування території (зонінгу) південно-західної частини села Розсошенці Полтавського району Полтавської області".
Вже після цього ОСОБА_1 24.03.2017 уклала договір з ТОВ "Регіон ЕкспертПроект" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З урахуванням наведеного, представник позивача стверджував, що ОСОБА_1 вживає всіх можливих заходів з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що на підставі рішення 16 другої сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 23.12.2016 між ОСОБА_1 та сільською радою виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією позивачем певних суб'єктивних та охоронюваних законом інтересів щодо набуття у власність земельної ділянки. При цьому, позивач згоди на зміну чи припинення таких правовідносин не надавала.
Суд зауважує, що скасування відповідачем свого рішення від 23.12.2016 могло мати місце виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, ні Конституцією України, ні Земельним кодексом України, ані жодним іншим нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування не надано права на скасування рішення про надання фізичній особі дозволу на розробку проекту землеустрою.
Як пояснив представник позивача, підставою для його ухвалення спірного рішення слугував акт комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.70).
На переконання комісії, відсутність затвердженої технічної документації із землеустрою є порушенням земельного законодавства, внаслідок чого Щербанівська сільська рада не має можливості здійснювати контроль щодо раціонального використання та охорони земель за вказаними адресами.
На цій підставі комісія рекомендувала сільській раді скасувати рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку землевпорядної документації, оскільки таке рішення є необхідним заходом щодо належної організації землеустрою на відповідній території, надасть можливість в подальшому вирішити питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою третім особам щодо частини земельної ділянки, яка не знаходиться під нерухомим майном ОСОБА_1 та здійснювати контроль за раціональним використанням та охороною земель.
При цьому у акті міститься посилання на положення статей 20, 28 Закону України "Про землеустрій".
Оцінюючи наведені доводи, суд звертає увагу на таке.
Посилання відповідача на порушення позивачем вимог статті 28 Закону України "Про землеустрій" суд визнає безпідставним та необґрунтованим, оскільки вказаною статтею визначено права та обов'язки розробників документації із землеустрою, в тому числі, щодо виконання робіт із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Також, даною нормою встановлено, що максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
Разом з цим, як передбачено частиною другою статті 26 названого Закону, розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Позивач не є розробником документації із землеустрою, а навпаки, в даних правовідносинах виступає як її замовник, що виключає можливість застосування до неї негативних наслідків.
Суд звертає увагу на те, що згадані положення Закону України "Про землеустрій" регламентують виключно правовідносини суб'єкта (замовника), який має намір отримати земельну ділянку у користування, та розробника документації із землеустрою, і жодним чином не можуть бути підставою для скасування рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Доводи відповідача про те, що позивачем більше шести місяців з моменту видачі дозволу на виготовлення землевпорядної документації не подано на затвердження проект землеустрою, чим не виконано вимоги пункту 2 рішення Щербанівської сільської ради від 23.12.2016, суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним на момент виникнення та реалізації спірних відносин законодавством строк дії дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачено. Навпаки, як визначено частиною другою статті 22 Закону України "Про землеустрій", зазначене рішення має необмежений строк дії.
Водночас суд визнає хибними доводи представника відповідача про те, що зволікання позивача з розробленням проекту землеустрою унеможливлює розпорядження сільською радою земельною ділянкою, а також здійснення контролю за раціональним використанням та охороною земель, адже надання відповідного дозволу не означає вибуття земельної ділянки із земель комунальної власності, оскільки такий дозвіл не є правовстановлюючим актом.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачем не доведено, що приймаючи спірне рішення він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У спірному рішенні не зазначено, а у ході судового розгляду не надано належних та допустимих доказів, що свідчили б про наявність достатніх підстав для скасування рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.
Посилання відповідача на те, що 17.04.19 між ОСОБА_1 та Щербанівською сільською радою у справі №545/1783/18 укладено мирову угоду про компенсацію позивачем збитків, завданих фактичним використанням земельної ділянки площею 136 кв.м. без правовстановлюючих документів (а.с.137-140) суд визнає неприйнятними, оскільки такої угоди не існувало на момент прийняття спірного рішення, а її зміст не стосується правомірності надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.
Твердження представника відповідача про ймовірність непогодження проекту землеустрою сільською радою у разі його розробки та подання на затвердження позивачем є суб'єктивними припущеннями та, у будь-якому випадку, не можуть бути прийняті судом у якості належного та достатнього обґрунтування правомірності спірного рішення.
За вищевикладених обставин, зважаючи на відсутність визначених законом підстав для скасування відповідачем свого рішення та беручи до уваги заперечення позивачем скасування дозволу Щербанівської сільської ради на розробку проекту землеустрою, суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення сільської ради.
При цьому суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.18 у справі №521/17710/15-а, від 22.01.19 у справі №371/957/16-а, від 13.03.19 у справі №542/1197/15-а.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Відтак, позов належить задовольнити повністю.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при звернені до суду сплатила судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 23.04.19 №11705 (а.с.4).
Інші судові витрати у справі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір належить компенсувати ОСОБА_1 шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, буд.2, с.Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 24565876) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.09.2018 "Про скасування рішення 16 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 23.12.2016 року".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24565876).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко