справа №1.380.2019.003057
22 липня 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності згідно з п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію України» протиправними;
-зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України. Наказом ГУ НП у Львівській області від 27.06.2018 року №437о/с був звільнений зі служби в Національній поліції України за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». Підставою для видання наказу слугувало свідоцтво про хворобу від 07.06.2018 №152, видане ВЛК ДУ «ТМО МВС України у Львівській області», відповідно до якого захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції, а відтак позивач непридатний до служби в поліції. Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. Листом від 25.02.2019 відповідач відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із відсутністю передбаченого у ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» випадку встановлення інвалідності в період проходження служби поліції. Проте, згідно витягу з протоколу №2 від 06.02.2019 підставою для відмови стало те, що інвалідність встановлена пізніше ніж через шість місяців після звільнення з поліції. Позивач вважає відмову у виплаті одноразової грошової допомоги протиправною та такою, що порушує його права, оскільки законодавством передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги.
Ухвалою від 21.06.2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 з 14.02.2003 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 по 30.06.2018 в Національній поліції України, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.17).
Згідно свідоцтва про хворобу №152 від 07.06.2018 медичної (військово-лікарської) комісії державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» позивач визнаний непридатним до служби в поліції та встановлено, що захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №437 о/с від 27.06.2018 позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ від 02.07.2015. Підстава видання наказу: рапорт ОСОБА_1 від 20.06.2018 та свідоцтво про хворобу від 07.06.2018 №152, видане ВКЛ ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».
Згідно акту огляду МСЕК №1190 від 22.08.2018 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності на строк до 04.2020р.; причина інвалідності «захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції»; ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках: 50%.
Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 22.08.2018 (06.08.-22.08.2018) підтверджено ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках: 25%. Причина втрати професійної працездатності - захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції.
В подальшому згідно акту огляду МСЕК №99 від 23.01.2019 позивачу продовжено ІІІ групу інвалідності на строк до 02.2020р.; причина інвалідності «захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції»; ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках: 45%.
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 23.01.2019 (08.01-23.01.19) встановлено ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках: 45% врахуванням раніше встановлених 25% у зв'язку захворюванням пов'язаним з проходженням служби в поліції.
Випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією №839545 також підтверджено, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, інвалідність встановлено до 01.02.2020 року, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, дата чергового переогляду 08.01.2020.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в поліції.
Відповідач листом №115/05/17/10-2019 від 25.02.2019 відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із відсутністю у ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» випадку встановлення інвалідності в період проходження служби поліції.
Проте, згідно витягу з протоколу №2 від 06.02.2019 підставою для відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразові грошові допомоги стало те, що інвалідність встановлена пізніше ніж через шість місяців після звільнення з поліції.
Не погоджуючись із вказаною відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону № 580-VIII, прийнято Порядок № 4, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Наказом МВС від 12 вересня 2016 року № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 Розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку № 4).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1)інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2)інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3)причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19 вересня 2018 року у справі № 373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі № 296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 822/3788/17, від 23 листопада 2018 року у справі № 822/1450/18, а також від 20 березня 2019 року у справі № 823/1924/18.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги є наявні всі три умови у сукупності - причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення (через хворобу).
Згідно акту огляду МСЕК №1190 від 22.08.2018 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності на строк до 04.2020р.; причина інвалідності «захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції»; ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках: 50%.
Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 22.08.2018 (06.08.-22.08.2018) підтверджено ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках: 25%. Причина втрати професійної працездатності захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції.
В подальшому згідно акту огляду МСЕК №99 від 23.01.2019 позивачу продовжено ІІІ групу інвалідності на строк до 02.2020р.; причина інвалідності «захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції»; ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках: 45%.
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 23.01.2019 (08.01-23.01.19) встановлено ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках: 45% врахуванням раніше встановлених 25% у зв'язку захворюванням пов'язаним з проходженням служби в поліції.
Отже, право на виплату одноразової грошової допомоги у позивача виникло ще з дати встановлення втрати працездатності, тобто, з 22.08.2018.
Суд також зазначає, що позивача звільнено з Національної поліції саме на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку №4, має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки виплата одноразової грошової допомоги є забезпеченням гарантованого державою соціального захисту поліцейського, який втратив працездатність.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2018 року №127/8696/17.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1 розділуПорядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Згідно пункту 2 розділуПорядку №4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача.
Враховуючи викладене, належним способом захисту прав позивача, буде визнання дій Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності згідно з п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію України» протиправними та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення за наслідком такого розгляду з урахуванням висновків, викладених у даному судовому рішенні.
Положення ч.1 ст.9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати у сумі 1536,80 грн. відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності згідно з п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію України» протиправними.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» та прийняти рішення за наслідком такого розгляду з урахуванням висновків, викладених у даному судовому рішенні.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл.Генерала Григоренка, 3, м.Львів, код ЄДРПОУ 40108833) за рахунок бюджетних асигнувань 1536,00 грн. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Крутько О.В.