справа№1.380.2019.002732
17 липня 2019 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Коморний О.І.,
секретар судового засідання Бабич Ю.Б.
з участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Гавриляк Р.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якій просить, з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з реєстру платників єдиного податку 31.12.2018р.;
- скасувати рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку №46416/113/10/13-01-52-21 від 26.12.2018.
- зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2019 та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку.
Позовні вимоги мотивує тим, що податковим органом протиправно анульовано реєстрацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та виключено його з реєстру платників єдиного податку 31.12.2018р. Зазначає, що 28 грудня 2017р. позивачем сплачено єдиний податок за IV квартал 2017р. у розмірі 10952,74 грн з розрахунку 5% від отриманих доходів у розмірі 219054,81 грн. Така сума підтверджується банківською випискою позивача та записами в Книзі обліку. В податковій декларації за 2017 рік було допущено помилку, а саме в рядку 08: «Загальна сума доходу за звітний (податковий) період (сума значень рядків 01+02+03 +04 +05 +06+07 )» було зазначено 687154,27 замість 678154,27 що відповідно призвело до неправильно визначеної суми нарахованих податкових зобов'язань в рядку 11,12 та 14. Вказує, що на виправлення вищезазначеної помилки в податковій декларації за 2017 рік, позивачем подана уточнююча податкова декларація. З огляду на допущену помилку в податковій декларації, ДФС вважала, що у платника єдиного податку наявний податковий борг. Проте, враховуючи вищенаведені обставини, у позивача за 4 квартал 2017р. податковий борг відсутній. Крім того, позивач посилається на висновки викладені в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а та Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року у справі № 821/884/18 та вказує, що документальна перевірка позивача контролюючим органом не проводилась, акт складений не був, тому вважає дії відповідача протиправними та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у поданому письмовому відзиві. Позиція відповідача полягає у тому, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до чинного законодавства, позивача виключено з реєстру платника єдиного податку, оскільки встановлено, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (і змінами та доповненнями). Зазначив, що сума податкової заборгованості у позивача по податку 18050400 "єдиний податок з фізичних осіб" станом на 01.12.2018 року становить - 449,15 гривень, що підтверджено інтегрованою карткою платника податку. Тому, керуючись п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, у випадку, визначеному п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України, наявна підстава для виключення з реєстру платника єдиного податку з 31.12.2018 року. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 03.06.2019 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві, просить у задоволенні позову відмовити.
Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою підприємцем 13.08.2014р., номер запису: 2 415 000 0000 065576, взятий на облік платників податків у ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області 14.08.2014р., та є платником єдиного податку згідно даних реєстру платників єдиного податку з 13.08.2014р. (а.с.12-13)
Рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 26.12.2018 №46416/113/10/13-01-52-13-21 виключено з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2 з 31.12.2018 року, оскільки встановлено, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (і змінами та доповненнями). (а.с.54)
Сума податкової заборгованості у фізичної особи-підприємця по податку 18050400 "єдиний податок з фізичних осіб" станом на 01.12.2018 року становить - 449,15 гривень, що підтверджено інтегрованою карткою платника податку. (а.с.53)
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Так, гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлені правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Відповідно до п. 291.2 і 291.3 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, платники єдиного податку.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За змістом положення п. 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
При цьому, абз. 1 і 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
За наслідками проведення правового аналізу наведених вище норм ПК України Верховний Суд при розгляді аналогічних та схожих адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).
В силу припису ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права , викладені у постановах Верховного Суду.
Як встановлено з тексту оскаржуваного рішення від 26.12.2018 року № 46416/113/10/13-01-52-13-21 та інших наявних матеріалів справи, таке рішення прийнято відповідачем не за наслідками проведення перевірки ФОП ОСОБА_2 , а на підставі даних інтегрованих карток платників податку.
Більше того, відповідно до наданих сторонами документальних доказів суд встановив, що ФОП ОСОБА_2 задекларував у поданих до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Львові податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи-підприємця податкові зобов'язання до сплати, а саме: за звітний період за 1 квартал 2017 - 7482,37 грн; за півріччя 2017 - 7436,83 грн; за три квартали 2017 - 8035,77; за 2017 рік - 34357,71 грн та уточнююча податкова декларація за 2017 рік - 10952,74 грн; за 1квартал 2018 -6541,85 грн; за півріччя 2018 - 10190,17 грн; за три квартали 2018 - 10997,28 грн; за 2018 рік - 13339,66 грн. (а.с.14-23)
Судом встановлено, що у період з 12.04.2017 по 14.02.2019 ФОП ОСОБА_2 перерахувало зі свого рахунку № НОМЕР_4 в АТ «Укрсиббанк»» до бюджету на рахунок ГУ ДКСУ у Львівській області № НОМЕР_6, та в подальшому на казначейський рахунок НОМЕР_7, отримувач - УК у Шевченківському районі м. Львова, код отримувача - 38007662, згідно платіжних доручень № 618114 від 12.04.2017 - 7482,38 грн; № 62730080 від 10.07.2017 - 7436,84 грн; № 27928833 від 10.10.2017 - 8035,78 грн; № 86025648 від 28.12.2017 - 10952,74 грн; №5 від 14.05.2018 - 6541,85 грн; №10 від 15.08.2018 - 10190,17 грн; №16 від 13.07.2018 - 10997,28 грн; №20 від 14.02.2019 - 13339,66 грн. (а.с. 24-31)
При цьому, відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи копій податкових декларацій, судом встановлено, що в податковій декларації за 2017 рік допущено помилку, а саме в рядку 08: «Загальна сума доходу за звітний (податковий) період (сума значень рядків 01+02+03 +04 +05 +06+07 )» було зазначено 687154,27 замість 678154,27 що відповідно призвело до неправильно визначеної суми нарахованих податкових зобов'язань в рядку 11,12 та 14. (а.с.17), тому на виправлення такої помилки в податковій декларації за 2017 рік, позивачем подана уточнююча податкова декларація. (а.с.18-19)
Таким чином, суд дійшов висновку, що у зв'язку з вищевказаною помилкою у позивача згідно інтегрованої картки платника податку, станом на 01.12.2018 року була наявна заборгованість на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, однак, як встановлено судом з матеріалів справи, така заборгованість у дійсності відсутня.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що відповідачем вказані норми не дотримані, відтак позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в загальній сумі 5763,00 грн. сплачені згідно квитанцій №74603 від 30.05.2019, №74614 від 30.05.2019, №43970 від 05.07.2019.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з реєстру платників єдиного податку 31.12.2018р.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку №46416/113/10/13-01-52-21 від 26.12.2018.
4. Зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 39462700) поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2019 та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 39462700) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір в сумі 5763,00 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 22.07.2019р.
Суддя Коморний О.І.