справа №1.380.2019.003146
з питань забезпечення адміністративного позову
19 липня 2019 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.;
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі № 1.380.2019.003146 за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенич Віри-Ярини Володимирівни, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевської Руслани Ярославіни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальника Управління охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_4 та головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова Павліва Юрія Орестовича про визнання незаконним і скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенич Віри-Ярини Володимирівни, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевської Руслани Ярославіни, в якій просить суд:
-визнати незаконним та скасувати Наказ начальника Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №204-к від 31.07.2017;
-визнати незаконним та скасувати Наказ начальника Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №119-к від 23.07.2018;
-визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Віри-Ярини Володимирівни від 18.08.2017 №14151070006020073;
-визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевської Руслани Ярославівни від 31.10.2018 №14151070007020073;
-зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Віру-Ярину Володимирівну скасувати запис від 18.08.2017 №14151070006020073;
-зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевську Руслану Ярославівну скасувати запис від 31.10.2018 №14151070007020073.
Ухвалою судді від 27.06.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.
10.07.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.24277) про забезпечення адміністративного позову.
Забезпечити адміністративний позов, представник позивача просить, шляхом постановлення ухвали, якою для забезпечення позову, відсторонити від посади начальника Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_4, на період розгляду даної адміністративної справи та постановлення в ній законного та справедливого рішення.
Ухвалою судді від 17.07.2019 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Заява про забезпечення позову мотивована наступним. Виносячи оскаржувані у позовній заяві накази, начальник Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_4 зумисно приховав той факт, що призначена ним особа, одночасно, здійснює підприємницьку діяльність, порушуючи вимоги, щодо не суміщення. В свою чергу, будучи посадовою особою, яка зобов'язана забезпечувати своєчасне подання бухгалтерської та статистичної звітності комунальних підприємств, які перебувають у підпорядкуванні управління, ОСОБА_4 таку звітність не подає, чим порушує Конституцію України та діюче Законодавство. Враховуючи вищевикладене, представник позивача вважає, що перебування ОСОБА_4 на посаді начальника Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради унеможливить виконання судового рішення, постановленого у даній справі.
Від представника третьої особи Головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова Павліва Юрія Орестовича, 19.07.2019 (вх.№25574) через канцелярію суду отримані заперечення проти заяв про забезпечення адміністративного позову. У запереченнях зокрема, зазначено, що в порядку забезпечення позову представник позивача просить суд відсторонити від посади начальника Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_4 , що суперечить предмету заявлених вимог. Зазначений у заяві вид забезпечення позову не передбачений чинним адміністративним процесуальним законом. У зв'язку з вищевикладеним, просить відмовити у задоволенні даної заяви. Також, у зв'язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні, просить розгляд питання про забезпечення проводити за відсутності представника.
У судовому засіданні, позивач та представники позивача заяву підтримали, просили вжити заходи забезпечення позову зазначені у заяві.
Інші сторони у судове засідання не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили. Були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду заяви. Клопотань про розгляд заяви за їх відсутності до суду не надходило.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, ґрунтовно дослідивши обставини справи, усі докази, матеріали заяви та заперечення, заслухавши пояснення учасників справи, суд керувався таким.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу приписів ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Перевіряючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд критично оцінює доводи заявника, щодо очевидної протиправності оскаржуваних наказів. Суд зазначає, що така обставина, на яку вказує заявник, як наявність процедурних порушень при прийнятті рішень входить до предмета доказування в даному публічно-правовому спорі, а тому може бути встановлена виключно під час судового розгляду справи по суті.
Розгляд заяви про забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Щодо способу забезпечення адміністративного позову зазначеного заявником, суд вважає за доцільно зазначити наступне. Відповідно до ч. 3, ст.54 Закону України «Про місцеве самоврядування» кадрові питання, що стосуються посадових осіб органів місцевого самоврядування вирішуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Зазначений спосіб забезпечення позову не є мотивованим способом захисту порушених прав позивача та не відновить порушених прав позивача.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що спосіб у який вживаються заходи забезпечення адміністративного позову не може бути причиною порушення чи звуження прав інших осіб.
Отже, забезпечивши зазначений адміністративний позов в такий спосіб суд вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.150 КАС України, що є неприпустимим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах Кресс проти Франції (Kress v. France), Ф.С.Б. проти Італії (F.C.B. v. Italy), Т. проти Італії (Т. v. Italy) та Кайя проти Австрії (Kaya v. Austria).
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.
Окрім того суд вважає за необхідне звернути увагу, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Чинне законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі, шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог.
Заявником не надано доказів в обґрунтування заяви та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника/позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про забезпечення адміністративного позову - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.07.2019.
Суддя В.М.Сакалош