справа №1.380.2019.003596
про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2019 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, в якій просить суд: скасувати рішення Волинської митниці ДФС від 11.04.2019 № UA205110/2019/000393/2 про коригування митної вартості товарів, а саме легкового автомобіля марки «Audi» модель «Q5» 2015 року випуску, бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00393.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позову немайнового характеру поданого фізичною особою слід сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем у межах цієї позовної заяви заявлено вимоги майнового (про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці ДФС від 11.04.2019 № UA205110/2019/000393/2) та немайнового характеру (про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA205110/2019/00393).
При цьому, ціна позову у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем. Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду в ухвалі від 21.01.2019 по справі № 826/5126/18 (К9901/983/19).
Зі змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товару з'ясовано, що розрахована декларантом митна вартість товару становить 178000,00 SEK (511247,68 грн). Проте відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 225342,01 SEK, що еквівалента 647222,36 грн (225342,01 х 2,872178 (курс валюти)). Різниця показників митної вартості, визначених митним органом та позивачем у гривневому еквіваленті на день коригування складала - 135974,68 грн (647222,36 - 511247,68). Саме вказана сума є ціною позову, з якої слід виходити при обчисленні суми судового збору за подання цієї позовної заяви.
Отже, за звернення до суду з такою вимогою майнового характеру, позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1359,75 грн, тобто 1 відсоток ціни позову.
Таким чином, за подання цього позову позивачу слід було сплатити судовий збір у сумі 2128,15 грн (768,40 + 1359,75).
До матеріалів позову позивачем долучено квитанцію № 18 від 11.07.2019 на суму 768,40 грн.
Вказане свідчить про несплату судового збору у повному обсязі.
Для усунення цього недоліку позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1359,75 грн (2128,15 - 768,40) за платіжними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача (ЄДРПОУ): 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; номер рахунку: 34315206084082; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: " 84" Окружні адміністративні суди.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір", а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст. 160 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови - залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 2128,15 грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сидор Н.Т.