Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
15 липня 2019 р. Справа №200/7352/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення №1896-Р-10 від 08.04.2019 року
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Краматорськ Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до якого просив суд виплатити недоотриману пенсію, яка залишились після смерті ОСОБА_2 у сумі 49279,91 грн., допомоги як «дитині війни» у сумі 1093,71 грн., а також суми недоотриманої пенсії, які залишились після смерті ОСОБА_3 у сумі 88385,73 грн., що належить їй на підставі заочного рішення Селидівського міського суду від 26.10.2017 року.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено наступне.
Із змісту адміністративного позову вбачається, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 26.10.2017 року за позивачем було визнано право на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 48,30 кв.м, житловою площею 29,60, пенсію та нараховану суму надбавки як «Діти війни», що знаходиться в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області та суму вкладів з відкритих рахунків у ТВБВ Ощадбанк.
09.01.2018 року за №342/р-22-01-01 позивач отримала відмову відповідача стосовно виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області у зв'язку з тим, що рішення в резолютивній частині не містить вимог щодо зобов'язання управління ПФУ у м.Краматорську Донецької області вчиняти будь-які дії, тому відсутня підстава для виплати недоотриманих пенсій за померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року, було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області про визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області протиправною щодо невиплати належних сум недоотриманої пенсії, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 у сумі 49279,91 грн. та допомоги як «дитині війни» у сумі 1093,71 грн., а також на пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , яка складає 88385,73 грн.
Постановою Верховного суду від 12.02.2019 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року та постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року були скасовані та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області від 09.01.2018 року №342/р-22-01-01 про відмову в виплаті належних ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії, які залишилися після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Листом від 11.03.2019 року № 114/Р-01-0108 управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області на виконання постанови Верховного суду від 12.02.2019 року скасувало рішення управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області від 09.01.2018 року №342/р-22-01-01 про відмову у виплаті належних ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії, а також пенсію, що залишилася після смерті.
У лютому 2019 року позивач звернулася до відповідача із запитом щодо причин невиконання рішення Верховного суду від 12.02.2019 року, на що листом від 11.03.2019 року їй було повідомлено про те, що рішення Селидівського міського суду в резолютивній частині не містить вимог щодо зобов'язання управління ПФУ в м. Краматорськ Донецької області вчиняти будь-які дії.
Відповіддю від 08.04.2019 року №1896-Р-10 головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за дорученням Краматорської місцевої прокуратури позивачу було повідомлено, що для виплати недоотриманих сум пенсії, що залишилися після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 їй необхідно особисто звернутися до управління та надати свідоцтво про право на спадщину, свідоцтва про смерть, паспорт та. ін. Додатково, відповідач посилався на ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого нараховані суми пенсії на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час , але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. При цьому розмір пенсії буде зменшено в залежності від дати звернення особи, яка має право на спадщину до вищезазначеного управління.
Позивач вважає, що управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ безпідставно не виконує рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26.10.2017 яким було визнано її право на спадщину у вигляді недоотриманої суми пенсії що залишилася після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та вважає що такі дії порушують норми матеріального та процесуального права.
Тобто, спір стосується оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин, оскільки державна реєстрація права власності є фактично офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття речового права на нерухоме майно, яке виникло на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності на нерухоме майно та підтверджено матеріалами справи.
Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Конституційний Суд України зазначив, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За змістом статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, а в разі відсутності членів сім'ї або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини - входить до складу спадщини.
Отже, у разі не звернення члена сім'ї, який має право на отримання суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Позивач протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, яким у відповідності до ст. 1220 ЦК України є день смерті особи, до відповідача за виплатою вказаної суми пенсії не зверталась (відповідні документи до позову не додані).
Сума не отриманої в зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсії та нарахованої надбавки як «Діти війни», що знаходиться в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області та суму вкладів з відкритих рахунків у ТВБВ Ощадбанк, увійшли до складу спадщини, право на яку має позивач, що вбачається з заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26.10.2017 року.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Слід зазначити, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить. Спір є приватноправовим навіть, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Предметом оспорювання у даному випадку є відносини, що пов'язані з набуттям та реалізацією позивачем майнових прав.
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що не є публічно-правовим спір за участю суб'єкта владних повноважень публічного права, з одного боку, та суб'єкта приватного права - фізичної особи, коли управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на створення, зміну або припинення її цивільних прав.
В даному випадку недоотримана спадкодавцем пенсія увійшли до спадкового майна, отже існує спір про право, хоча однією зі сторін у ньому виступає особа публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного законодавства. У спірних правовідносинах, пов'язаних із реалізацією права на спадщину, реалізується не публічний, а приватний інтерес.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що спір у даній справі є приватноправовий та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Так, згідно з ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ст. 23 Цивільно-процесуального кодексу України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що вона може звернутись з вказаними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду з урахуванням встановлених Цивільним процесуальним кодексом України правил територіальної підсудності.
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повний текст ухвали виготовлений 19 липня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.М. Кониченко