Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/10080/19
Провадження №1-кп/523/1048/19
22.07.2019 року м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 та обвинуваченого, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12019160490001233 від 03 квітня 2019 року із звинувачення
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, утримує дві неповнолітні дитини, не працевлаштованого, засудженого вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2016 року за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не сплачено), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
Близько 12 години 00 хвилин 02 квітня 2019 року ОСОБА_4 , будучи судими за ч.1 ст.185 КК України, діючи повторно, з корисливих мотивів та умислом на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через незачинене вікно на другому поверсі до житла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки викрав належні останньому: ноутбук «Самсунг», вартістю 7000 грн; комп'ютерну мишку «Стілсіріас», вартістю 1800 грн; колонки «Філіпс», вартістю 900 грн; грошові кошти в сумі 2100 грн та 50 євро, що на момент скоєння злочину еквівалентно 1527,58 грн за курсом Національного банку України, а всього майна та грошей на загальну суму 13327,58 грн, розпорядившись ними на власний розсуд.
Обвинувачений свою вину у вчиненому діянні визнав повністю та показав, що мав матеріальні труднощі, у зв'язку із чим вирішив викрасти майно свого сусіда, задля чого близько двох місяців назад заліз на дах прибудови та проник через незачинене вікно до житла ОСОБА_5 . Перебуваючи в житлі він забрав ноутбук, комп'ютерну мишку, колонки та грошові кошти. В подальшому ноутбук заклав до ломбарду, а кошти витратив на власні потреби. У вчиненому щиро кається, частину викраденого майна повернув власнику.
Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманого обвинуваченим, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів на доведення вини ОСОБА_4 у вміненому тому діянні.
Таким чином суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_4 дій, які полягали в тому, що він, будучи судимим за ч.1 ст.185 КК України, близько 12 години 00 хвилин 02 квітня 2019 року, діючи повторно, з корисливих мотивів та умислом на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через незачинене вікно на другому поверсі до житла ОСОБА_5 , звідки викрав належні останньому: ноутбук «Самсунг», вартістю 7000 грн; комп'ютерну мишку «Стілсіріас», вартістю 1800 грн; колонки «Філіпс», вартістю 900 грн; грошові кошти в сумі 2100 грн та 50 євро, що на момент скоєння злочину еквівалентно 1527,58 грн за курсом Національного банку України, а всього майна та грошей на загальну суму 13327,58 грн, розпорядившись ними на власний розсуд. Зазначені дії суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням у житло, вчинену повторно.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд визнає його щире каяття в якості обставини, що пом'якшує покарання, а також констатує про відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Суд також враховує отримані в судовому засіданні показання обвинуваченого про наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, а також про працевлаштування в якості охоронця.
Окрім того суд враховує не заявлення до нього потерпілим будь-яких позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, а також позиції прокурора, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання у виді позбавлення волі, із встановленням іспитового строку, у зв'язку із чим, до нього слід застосувати положення ст.ст.75,76 КК України.
Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, із скасуванням накладеного на них арешту.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 цього ж кодексу зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч.3 ст.72 цього ж кодексу вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2016 року, яким ОСОБА_4 призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн, - виконувати самостійно.
Після набрання вироком законної сили скасувати арешт на речові докази, долю яких вирішити наступним чином: ноутбук «Самсунг», комп'ютерну мишку «Стілсіріас», колонки «Філіпс» - повернути потерпілому ОСОБА_5 ; чоловічі кеди чорного кольору - конфіскувати та знищити.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий
ОСОБА_1