"18" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1237/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Горнович Л. О. розглянувши матеріали справи № 916/1237/19
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ливарний завод „Столичний" (код - 40107642, 04107, м. Київ, вул. Татарська, 21-А; для листування: 03680, м. Київ, вул. Виборзька, 94).
Відповідач: Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд.5; код - 40075815), в особі регіональної філії Одеська залізниця ПАТ „Укрзалізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; код - 40081200)
про стягнення 1069116,36 грн. - заборгованості, 5592,87 грн. - 3% та 33551,28 грн. - пені.
з підстав неналежного виконання договору
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Котовська Т.О. - довіреність;
СУТЬ СПОРУ: 02.05.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ливарний завод „Столичний" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця", в особі регіональної філії Одеська залізниця ПАТ „Укрзалізниця" (далі - Відповідач) про стягнення 1069116,36 грн. - заборгованості, 5592,87 грн. - 3% та 33551,28 грн. - пені.
06.05.2019 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
13.06.2019 року Відповідач надав суду відзив, яким просить суд задовольнити позов частково, а саме: основний борг у сумі - 1069116,36 грн., штрафні санкції у розмірі 31628,19 грн. в решті позову - відмовити.
22.10.2018 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір поставки №ОД/НХ-18-1029НЮ, змінений Додатковою угодою №1 від 21.12.2018 року, згідно якого Позивач передає у власність Відповідачу, а Відповідач оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікаціях (Додаток №2), що додаються до договору про закупівлю і є його невід'ємними частинами. (п 1.1. Договору).
Кількість та асортимент товару передбачався в Специфікаціях (Додаток №1, №2) (п.3.1. Договору).
Розрахунки за поставлений товар здійснюються Відповідачем протягом 30 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку та строки, У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН порушеннях граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягам 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п.7.2. Договору).
Позов ґрунтується на тому, що, Позивачем було поставлено Відповідачу товару на загальну суму 1 069 116,36 грн., проте, відповідач поставлений товар не оплатив.
Тому, посилаючись на умови Договору (п. 11.2. щодо нарахування пені) та вимоги ч.2 ст.625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з Відповідача 1069116,36 грн. боргу, 5592,87грн. сплати 3% та 33551,28 грн. - пені.
Відповідач у відзиві на позов визнав наявність боргу по Договору на суму 1069116,36 грн., проте, за розрахунками Відповідача сума пені складає - 27109,88 грн., а 3% річних - 4518,31 грн. Тому, Відповідач просить суд задовольнити позов частково: на суму основний боргу у сумі - 1069116,36 грн. та штрафних санкції у розмірі 31628,19 грн.
Суд, перевірив надані сторонами розрахунки, платіжні доручення та видаткові накладні та встановив наступне.
Предметом спору по цій справі є стягнення боргу, пені та 3% по договору поставки від 22.10.2018 року №ОД/НХ-18-1029НЮ, тому, суд не надає оцінку будь-яким іншим доказам, що надані сторонами справи, але які не стосуються виконання вказаного Договору.
Так, наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних:
№ 929 від 21.12.2018 року на суму 541 070,40грн.;
№ 937 від 27.12.2018 року на суму 178 215,96грн;
№ 48 від 08.01.2019 року на суму 349830 грн., підтверджують поставку товару по Договору на загальну суму 1 069 116,36 грн.
Вказану суму, і саме по вищезазначеним видатковим накладним, визначено позивачем в позовній заяві, як таку, що підлягає стягненню з відповідача в якості основної заборгованості.
Відповідачем надано копії платіжних доручень:
№ 1447305 від 17.12.2018 року на суму 59202 грн.
№ 1536675 від 23.01.2019 року на суму 446544,54 грн.
№ 1606634 від 18.02.2019 року на суму 383844,24 грн.
№ 1787918 від 26.04.2019 року на суму 270535,20 грн.
Отже, всього відповідачем сплачено на виконання вищевказаного договору поставки від 22.10.2018 року № ОД/НХ-18-1029НЮ (як вбачається з графи „Призначення платежу) загальну суму в розмірі 1 160 125,98 грн., яка є більшою, ніж розмір заборгованості по вищевказаним видатковим накладеним.
Суд враховує, що позивач направив позов по цій справі поштою 26.04.2019 року, тобто, в день подачі позову борг по договору вже був сплачений Відповідачем повністю.
За таких обставин, в задоволені позову в частині стягнення 1069116,36 грн. боргу слід відмовити, оскільки права Позивача в цій частині не були порушені.
Проте, Відповідачем буди порушені строки оплати, встановлені Договором.
Щодо розрахунку суми пені та 3% річних, які підлягають до стягнення з Відповідача, суд зазначає наступне.
П. 7.2. Договору встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються Відповідачем протягом 30 календарних днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який підлягає оплаті в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленних чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
П. 11.2. Договору встановлено відповідальність Замовника, у разі порушення строків оплати, в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Отже, строк оплати за видатковою накладною:
№929 від 21.12.2018 року - 14.02.2019 року,
№ 937 від 27.12.2018 року - 14.02.2019 року,
№ 48 від 08.01.2019 року - 28.02.2019 року.
Таким чином, по 14.02.2019 року включно Відповідач мав оплатити по накладним № 929 та № 937 - 719286,36 грн. Однак, по платіжними дорученням від 17.12.2018 року та 23.01.2019 року було сплачено тільки 505 746,54 грн. Тобто, термін прострочення оплати решти суми боргу в розмірі 213 539,82 грн. складав три дні: з 15.02.2019 року по 17.02.2019 року включно.
Тому, сума пені та 3% річних по накладним № 929 та № 937 дорівнює:
213 539,82 грн. * 18%/365 * 3 дні = 315,92 грн. - пені;
213 539,82 грн. * 3%/365 * 3 дні = 52,65 грн. - сплата 3% річних.
Далі, враховуючи оплату 18.02.2019 року на суму 383 844,24 грн., переплата становить 170 304,42 грн., а 29.02.2019 року відбулась поставка по накладній № 48 на суму 349 830,00 грн. Тому сума простроченого платежу, з урахуванням існуючої вищевказаної переплати, становить 179 525,58 грн., а період прострочення 57 днів (з 29.02.2019 року по 26.04.2019 року), оскільки остаточну суму боргу відповідачем було оплачено 26.04.2019 року (платіжне доручення №1787918 від 26.04.2019 року на суму 270 535,20 грн.).
Тому, сума пені та 3% річних по накладній № 48 становить:
179525,58 грн. * 18%/365 * 57 днів = 5046,39 грн. пеня,
179525,58 грн. * 3%/365 * 57 днів = 841,65 грн. - сплата 3% річних.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, сума пені, що підлягає стягненню з Відповідача за несвоєчасне виконання умов Договору від 22.10.2018 року №ОД/НХ-18-1029НЮ складає: 5362,31 грн. (315,92грн.+ 5046,39 грн.) , а сума сплати 3% річних - 894,30 грн.(52,65грн. + 841,65грн.).
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково, з покладанням на Відповідача судових витрат пропорційно задоволених вимог. В решті позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд.5; код - 40075815), в особі регіональної філії Одеська залізниця ПАТ „Укрзалізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; код - 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ливарний завод „Столичний" (код - 40107642, 04107, м. Київ, вул. Татарська, 21-А; для листування: 03680, м. Київ, вул. Виборзька, 94) 5362гривні 31 коп. пені, 894 гривні 30 коп. сплати 3% річних та 93 гривні 85 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.
Повне рішення складено 22 липня 2019 р.
Суддя О.А. Демешин