22 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/14604/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М. - (головуючого), Ткаченко Н.Г., Банаська О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019
та ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.01.2019
у справі №910/14604/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Національного банку України
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення заборгованості у розмірі 221279361,62 грн
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.01.2019 у справі №910/14604/18.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/14604/18 визначено колегію суддів у складі: Огороднік К.М.- головуючого (суддя-доповідач), Ткаченко Н.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.07.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з приписами частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, у листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 599 від 30.11.2007 р. у загальному розмірі 221279361,62 грн, з яких: 3656250,00 доларів США - заборгованість за кредитом, що у гривневому еквіваленті складає 103154135,91 грн; 1504991,50 доларів США - заборгованість за процентами, що у гривневому еквіваленті складає 42460471,17 грн; 14079833,02 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 1420770,19 грн - пеня за несвоєчасне повернення процентів; 27975500,00 грн - заборгованість за кредитом у гривні; 21385593,17 грн - заборгованість за процентами; 3818464,13 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 715583,52 грн - пеня за несвоєчасне повернення процентів; 326508,58 грн - 3% річних від суми простроченої заборгованості; 85987,16 грн - 3% річних від суми прострочених процентів; 5856514,78 грн - штраф.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2018 відкрито провадження у справі №910/14604/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, а також залучено до участі у справі Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2019 у справі №910/14604/18 призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі №910/14604/18 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.01.2019 - без змін.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Однак, ухвали про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі до переліку таких ухвал не входять, а тому, відповідно, і не підлягають касаційному оскарженню.
Наведені Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в касаційній скарзі доводи правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Посилання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 18/1544-10 є безпідставними. Вказану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду було передано у зв'язку з конфліктом приписів статей 255 і 331 Господарського процесуального кодексу України. За результатами розгляду в постанові від 19.06.2018 викладено висновок про те, що відсутність у переліку частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвали про відмову в зміні способу виконання рішення не позбавляє особу права, визначеного частиною сьомою статті 331 Господарського процесуального кодексу України, оскаржити в апеляційному порядку відповідну ухвалу суду першої інстанції. Водночас у справі, що розглядається, не встановлено відповідного конфлікту норм процесуального права.
У постанові від 10.12.2018 Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати у справі №910/9883/17 з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм, викладено правову позицію про те, що ухвала суду апеляційної інстанції про призначення експертизи не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини Levages Prestations Services v. France (№21920/93, §48, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Згідно частини 2 статті 294 ГПК України до відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
До вирішення питання про відкриття касаційного провадження, 12.07.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, оскільки ухвала суду першої інстанції про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі відсутня в переліку ухвал, визначеному в п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України, а отже не може бути оскаржена до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Крім того, позивач просить суд застосувати заходи процесуального примусу до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі ліквідатора Кадирова В.В. у вигляді штрафу згідно положень пункту 2 частини 1 статті 135 ГПК України, а саме: накласти на відповідача штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частин 1, 2 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною першою статті 135 ГПК України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що стягнення з відповідної особи штрафу, як заходу процесуального примусу, являється правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи зазначене, колегією суддів не вбачається в даному випадку підстав для застосування до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі ліквідатора Кадирова В.В. заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу, а тому, в задоволенні вищевказаної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" слід відмовити.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.01.2019 у справі №910/14604/18, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 17, 43, 135, 234, 235, 255, 287, 293, 304 ГПК України, Суд -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.01.2019 у справі №910/14604/18.
2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.01.2019 у справі №910/14604/18 направити скаржнику разом з доданими до скарги матеріалами у тому числі оригінал платіжного доручення від 30 травня 2019 року №1362873 (# 2073592101 ).
3. Копію касаційної скарги у справі №910/14604/18 залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Огороднік К. М.
Судді Ткаченко Н.Г.
Банасько О.О.