повернення позовної заяви
"22" липня 2019 р. м. Чернігів справа № 927/589/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Романенко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви №05/1-4483-19 від 15.07.2019
за позовом: Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави,
вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150;
в особі позивача 1: Кабінету Міністрів України,
вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008;
в особі позивача 2: Міністерства аграрної політики та продовольства України,
вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001;
в особі позивача 3: Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів»,
провулок Урожайний, 16, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600;
до відповідача 1: Головного управління ДФС у Чернігівській області,
вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000;
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроу»,
проспект Перемоги, 91, м. Київ, 03115;
до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілл Інвест»,
провулок Хрестовий, 6, м. Київ, 01010;
до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас Інвест Груп»,
площа Спортивна, буд. 1А, м. Київ, 01601;
до відповідача 5: Товарної біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа»,
провулок Виноградний, 4, офіс 2, м. Київ, 01021;
предмет спору: про визнання недійсними результатів цільового аукціону; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; витребування нерухомого майна; визнання недійсним договору іпотеки.
Заступником прокурора міста Києва подано позов в інтересах держави в особі позивачів 1, 2, 3 - Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України і Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» до відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 - Головного управління ДФС у Чернігівській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроу», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілл Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас Інвест Груп» та Товарної біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа», згідно якого просив:
- визнати недійсними результати цільового аукціону з реалізації майна платника податків Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (надалі - ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів»), оформлені протоколом №78/18 від 20.12.2018, а саме: будівель та споруд у кількості 33 найменувань загальною площею 25956,2 кв.м по вул. Східна, 13, м. Бахмач, Чернігівська область , яке перебуває у податковій заставі Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі - ГУ ДФС у Чернігівській області) та знаходиться на балансі філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», який організовано Товарною біржою «Міжрегіональна товарно- промислова біржа»;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №78/18-Д, укладений 20.12.2018 між ГУ ДФС у Чернігівській області, ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Агроу»;
- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілл Інвест» (надалі - ТОВ «Мілл Інвест») у державну власність в особі Кабінету Міністрів України нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Східна, 13 , а саме:
1) будівлю мехмайстерні «Ж-1» площею 191,2 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730781874203;
2) будівлю тепловозного депо «Тд-1» площею 61,7 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730782874203;
3) будівлю водонасосної станції «Р-1» площею 134,6 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730785174203;
4) будівлю охорони праці « 3-1» площею 24,4 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730788374203;
5) водонапірну башту «Вб» площею 27,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730789774203; 6) будівлю гаражу «И-1» площею 80,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730794674203;
7) будівлю сушарки камерної продольної «Ц-3» площею 1427,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730798474203;
8) матеріальний склад «МС-1» площею 198,4 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730801174203;
9) склад №5 та КЗС «С-1» площею 2807,3 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730804574203;
10) склад №6 «ЗС-1» площею 1229,5 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730816374203;
11) вбиральню цегляну, огорожу «У-1» площею 14,3 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730839974203;
12) склад отрутохімікатів «Пг» площею 22,5 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730683974203;
13) будівлю складу «Щ-1» площею 78,8 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730693274203;
14) будівлю ангару «Х-1» площею 459,9 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730702474203;
15) адмінбудівлю «А-1» площею 424,3 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730711274203;
16) будівлю пожежного депо «Й-1» площею 217 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730717874203;
17) будівлю прохідної «П-1» площею 11,3 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730723074203;
18) спецбудівлю «Пг» площею 115,1 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730730974203;
19) будівлю лабораторії «Я-1» площею 101,2 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730734874203;
20) будівлю літньої лабораторії «Є-1» площею 22,8 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730738074203;
21) склад №1 «В-1» площею 4231,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730747974203;
22) склад №2 «Б-1» площею 4116, 8 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730750874203;
23) склад №3 «Г-1» площею 4201, 1 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730854274203;
24) склад №4 «Д-1» площею 4222,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730882874203;
25) будівлю очисної башти «И-6» площею 242,3 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730888074203;
26) будівлю ємкостної башти «К-4» площею 266,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730915774203;
27) будівлю норійної башти «Ж-4» площею 88,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730921474203;
28) побутову будівлю «Ю-1» площею 62,7 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730925574203;
29) будівлю залізничного приймального бункеру «Н-1» площею 201,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730930174203;
30) будівлю для вигрузки зерна «М-1» площею 37 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730936474203;
31) будівлю свиноферми «Т-1» площею 337,1 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730941174203;
32) будівлю млина «Ф-1» площею 221,4 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730948174203;
33) будівлю погріба «Пг» площею 74,2 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730954474203 (надалі - спірне нерухоме майно);
- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 26.12.2018 між ТОВ «Мілл Інвест» та ТОВ «Верідас Інвест Груп», зареєстрований 26.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за номером № 4468.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» засновано на основі державної власності, створено за розпорядженням КМУ від 28.10.1999 №1174-р та входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є підзвітним йому (п.1.1. Статуту ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів»). Майно Державного підприємства та доходи від його використання є державною власністю і закріплені за підприємством на праві господарського відання (п.5.1. Статуту ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів»). Філія «Хлібна база №87» створена на підставі наказу Державного підприємства від 01.08.2008 №94, є його відокремленим підрозділом. Майно, надане філії, є державною власністю і закріплене за ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» на праві господарського відання (п.5.1. Положення про філію «Хлібна база №87»).
Згідно постанови КМУ №83 від 04.03.2015 ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, як підприємство, що забезпечує розміщення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву.
В силу Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
У відповідності до частини 9 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» нерухоме майно державної власності, що не підлягає приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарський організацій і щодо такого майна не можуть вчинятись дії, наслідком яких може бути їх відчуження.
20.12.2018, як зазначено в позовній заяві, спірне нерухоме майно (ідентифіковано вище), власником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, що перебуває в управлінні Міністерства аграрної політики та продовольства України, знаходиться на праві господарського відання у ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», неправомірно відчужено на користь суб'єктів господарювання недержавної форми власності, тобто фактично змінило правовий статус з державного на приватний.
Будівлі та споруди філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» у кількості 33 об'єкти нерухомості загальною площею 25956,2кв.м по вул. Східна, 13, м. Бахмач, Чернігівська область, за дорученням ГУ ДФС у Чернігівській області, як джерело погашення податкового боргу реалізовано Товарною біржою «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» на аукціоні, переможцем якого згідно з протоколом №78/18 від 20.12.2018 визнано ТОВ «Агроу». 20.12.2018, за результатами проведення вказаного аукціону між ГУ ДФС у Чернігівській області, ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Агроу» укладено договір купівлі-продажу №78/18-Д спірного нерухомого майна.
У подальшому, на підставі ряду договорів купівлі-продажу, спірні об'єкти нерухомості відчужені ТОВ «Агроу» на користь ТОВ «Мілл Інвест», яким, у свою чергу, дане майно передано на підставі відповідних правочинів в оренду та іпотеку ТОВ «Верітас Інвест Груп». На момент подачі позову до суду право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за відповідачем 3 - ТОВ «Мілл Інвест».
В силу вимог статті 145 Господарського кодексу України, статей 325, 326 Цивільного кодексу України, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», статті 87 Податкового кодексу України, спірне нерухоме майно, що перебувало у господарському віданні ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», не могло бути відчужено на користь суб'єкта права приватної власності, в обхід встановленої законом заборони, без попереднього виключення такого майна із законодавчо затвердженого переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та не могло бути використано як джерело погашення податкового боргу.
Наведені обставини стали підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави (власника майна) в особі - Кабінету Міністрів України (позивач 1), Міністерства аграрної політики та продовольства України (позивач 2), в управлінні якого знаходиться спірне нерухоме майно, та Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (позивач 3), за яким спірне майно закріплене на праві господарського відання.
Підставою для представництва інтересів держави прокурор визначив порушення інтересів держави, що полягають у незаконному вибутті з державної власності зазначеного вище майна та невжиття позивачами 1, 2 та 3 належних заходів для усунення виявлених порушень.
Як зазначено прокурором у позовній заяві, Кабінетом Міністрів України не було вжито належних заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на усунення виявлених порушень Закону, що призвели до вибуття з державної власності спірних об'єктів нерухомого майна.
Водночас, дії Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі №825/2374/17, яким надано дозвіл ГУ ДФС у Чернігівській області на погашення податкового кредиту в сумі 2581706,36грн за рахунок майна ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», за твердженням прокурора, не призведе до реального захисту порушених прав держави, як власника спірного нерухомого майна.
Наведене також стосується і дій ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», яким, за поясненнями прокурора наданими в позовній заяві, у квітні 2019 року подано до суду позов на захист його порушених прав (справа №927/318/19), в межах якого не було заявлено вимогу про витребування у власність держави в особі КМУ спірного нерухомого майна від добросовісного набувача в порядку статті 388 ЦК України та вимогу про визнання недійсним договору іпотеки, предметом якого є дане майно, укладеного 26.12.2018 між ТОВ «Мілл Інвест» та ТОВ «Верітас Інвест Груп», існування якого фактично позбавляє державу можливості реалізувати права власника, а саме володіння, користування та розпорядження належним майном, рахуючи існування обтяження.
Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
При цьому, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Положення п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального Закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави, за умови що захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (1) або у разі відсутності такого органу (2).
При цьому, згідно абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Отже, зазначена правова норма спеціального законодавчого акта, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, чітко врегульовує підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Зазначеним законом прямо заборонено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Чинне законодавство, у тому числі Господарський кодекс України, не встановлює такої організаційно-правової форми юридичної особи як «компанія».
Одночасно, загальновідомим є застосування такої назви до суб'єктів господарювання різних організаційно-правових форм. Таким чином, наведену правову норму слід застосовувати щодо усіх суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми, визначальним у даному випадку є саме належність відповідного суб'єкта до державної власності.
Виходячи зі змісту п.1.1. Статуту ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №319 від 23.06.2017, Державне підприємство «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є йому підзвітним. З 23.10.2013 введено в сферу управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Таким чином, ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» належить до суб'єктів господарювання державної форми власності.
Відтак, звертаючись до суду в інтересах держави в тому числі в особі позивача 3 - ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» прокурор порушив норми частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», якою встановлено пряму заборону на представництво прокурором в суді інтересів держави в особі державних компаній.
За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
При зверненні до суду з даним позовом прокурор, окрім Кабінету Міністрів України, що представляє інтереси держави як власника спірного майна, та Міністерства аграрної політики та продовольства України, в управлінні якого дане майно безпосередньо знаходиться, які відповідно набувають статусу позивачів 1 та 2 у даній справі, всупереч прямій забороні Закону (абз. 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), визначив як самостійного учасника справи з правовим статусом позивача 3 - Державне підприємство «Ніжинський комбінат хлібопродуктів».
Натомість, прокурором подано позов у тому числі в інтересах Державного підприємства, що є самостійним суб'єктом господарювання з повним обсягом цивільної процесуальної правоздатності, що відповідно до покладених на нього повноважень здійснює власну господарську діяльність. Наведене в силу вимог абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» виключає можливість здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави у визначеному прокурором складі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №906/853/17, за якою (п.33) порушення прокурором встановленої спеціальним законодавством прямої заборони та звернення до суду в інтересах державної компанії виключає необхідність з'ясування судами питання невиконання або неналежного виконання таким позивачем дій, спрямованих на захист власних прав та інтересів або інтересів держави.
Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.
Відповідно до п. 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Враховуючи, що прокурором при звернені до суду з даним позовом порушено норми частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», якою встановлено пряму заборону на представництво прокурором в суді інтересів держави в особі державних компаній, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.
Згідно частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись п. 4 частини 5 статті 174, статей 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі позивача 1 - Кабінету Міністрів України, позивача 2 - Міністерства аграрної політики та продовольства України, в особі позивача 3 - Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» до відповідача 1 - Головного управління ДФС у Чернігівській області, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроу», відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілл Інвест», відповідача 4 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас Інвест Груп» та відповідача 5 - Товарної біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» про визнання недійсними результатів цільового аукціону; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; витребування нерухомого майна; визнання недійсним договору іпотеки, - повернути прокурору.
Додаток на 282арк., у тому числі оригінал платіжного доручення №949 від 11.07.2019 про сплату до Державного бюджету судового збору в сумі 103359,00грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала складена та підписана 22.07.2019.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Документи по справі можуть бути направлені на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв'язку - факс 77-44-62, тел. 676-311.
Суддя А. В. Романенко