61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
02.05.2019 Справа №905/221/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
при секретарі судового засідання Біленко М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області
до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області
про: зобов'язання здійснити поставку горішку коксового у кількості 360,726 сухих тонн загальною вартістю 3203887,53грн та стягнення 160367,96грн неустойки
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
На підставі ч.2 ст.216 ГПК України
в судовому засіданні 23.04.2019
оголошувалась перерва до 02.05.2019.
Суд перебував у нарадчій кімнаті
02.05.2019 з 12:55год до 13:05год.
Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області, про зобов'язання здійснити поставку горішку коксового у кількості 360,726 сухих тонн загальною вартістю 3203887,53грн та стягнення 160367,96грн неустойки.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недопоставку відповідачем продукції коксохімічного виробництва за специфікацією №17 від 25.05.2018 до договору поставки №012/18-03/1800447 від 15.12.2017.
Протягом розгляду справи відповідач надав суду:
- відзив №09-10/43 від 25.02.2019 з додатками (вх.№4643/19 від 05.03.2019, а.с.91-167), в якому не погодився з розрахунком розміру неустойки, зауваживши, що у розрахунку має враховуватись зазначена у Специфікації ціна Товару, та просив суд зменшити суму неустойки на 80% від суми, що підлягає стягненню;
- заяву про закриття провадження у справі в частині зобов'язання здійснити поставку (з додатками, вх.№7926/19 від 18.04.2019, а.с.188-200), в якій зазначив, що станом на 02.04.2019 за спірною специфікацією поставлений горішок коксовий в обсязі 873,891т, що з врахуванням толерансу свідчить про повне виконання відповідачем зобов'язання, яке є предметом спору.
Протягом розгляду справи позивач надав суду:
- відповідь на відзив б/н б/д (вх.№5426/19 від 05.03.2019, а.с.174-178), в якій проти зменшення судом неустойки заперечив та зазначив, що відповідач як суб'єкт господарювання свідомо порушив вимоги ст.ст.193, 226 Господарського кодексу України в частині вжиття усіх заходів, необхідних для належного виконання своїх зобов'язань;
- клопотання б/н б/д про долучення судової практики (вх.№8186/19 від 23.04.2019, а.с.202-211);
- пояснення №2019.04.23/55-7578/4016 від 23.04.2019 (вх.№8438/19 від 26.04.2019, а.с.218-221), в яких підтвердив, що 12.04.2019 на його адресу надійшов горішок коксовий вагою 379,617 сухих тонн, що був прийнятий позивачем за Специфікацією №17.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.7, 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд
15.12.2017 між Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Постачальник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (Покупець, позивач) був укладений договір поставки №012/18-03/1800447 (далі - Договір, а.с.11-20), за п.1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю продукцію коксохімічного виробництва (Товар) відповідно до сортаменту, якості, строків, у обсязі, за цінами та на умовах, передбачених у специфікаціях до Договору, які є його невід'ємними частинами, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та оплатити його на умовах Договору. Витрати за перевезення Товару від пункту відправлення до пункту призначення (зал.тариф) відносяться на Постачальника, якщо інше не передбачено специфікаціями.
За умовами п.2.1 Договору Постачальник, зокрема, зобов'язався: здійснювати поточні поставки Товару, обумовленого в Специфікаціях до Договору, на умовах СРТ залізнична станція Нікополь Придніпровської залізниці (відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010), якщо інші умови поставки не обумовлені Специфікаціями до Договору; повідомляти Покупця про здійснені поставки Товару протягом одного робочого дня.
За п.2.2 Договору Покупець, зокрема, зобов'язався: прийняти Товар на умовах, визначених в Договорі, за актом приймання-передачі та один екземпляр акта передати Постачальнику; оплатити вартість Товару на умовах, визначених в Договорі.
Згідно з п.2.3 Договору під поточними поставками в ході виконання Договору розуміється поставка запланованого обсягу товару відповідно до підписаної Специфікації.
Відповідно до п.2.5 Договору узгодженим обсягом Товару є обсяг поставки, зазначений у діючій Специфікації до Договору, з моменту підписання цієї Специфікації.
За п.2.6 Договору допускається щомісячна поставка товару з відхиленням у кількості +/-5% від обсягів, обумовлених у Специфікаціях.
Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки Товару, з моменту передачі його в розпорядження транспортній організації (перевізнику) у місці передачі відповідно до пункту 2.1 Договору (п.2.7 Договору).
Сторони домовились, що ціна Товару за одиницю та за позиціями зазначається у Специфікаціях до Договору (п.3.1 Договору).
Відповідно до п.5.3 договору Покупець здійснює приймання Товару за кількістю на підставі залізничних накладних відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 зі змінами та доповненнями та СОУ МПП 75.160-323:2010.
Згідно з п.8.4 Договору в разі порушення строків або порушення обсягу поставки, обумовленого в узгодженій сторонами Специфікації, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі 5,0% від вартості недопоставленого у строк обсягу Товару, обумовленого у Специфікації.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 28.02.2019 та, відповідно, за грошовими розрахунками - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.9.5 Договору).
У Специфікації №17 від 25.05.2018 до Договору (далі - Специфікація №17, а.с.43) сторони погодили найменування Товару, його кількість, ціну реалізації, умови оплати та поставки: протягом травня 2018 року відповідач зобов'язався відповідно до орієнтовного графіку відвантаження товару (2-3 вагони на добу) в період з 25.05.2018 відвантажити позивачу товар - горішок коксовий 10-25мм, марка ОК 1, ОК 2, ОК 3, ТУУ 19.1-00190443-120:2012, у кількості 900т (+/-5%) сухої ваги загальною вартістю 7993598,40грн з ПДВ (7401,48грн за тонну сухої ваги без ПДВ, що складає еквівалент 283,50дол США за курсом НБУ станом на 25.05.2018). Специфікація №17 також містить умову про застосування під час визначення ціни Товару еквівалента 283,50дол США за курсом НБУ, що діятиме на дату оплати (п.4, абз.2 п.7).
Договір і Специфікація №17 підписані обома сторонами без зауважень і скріплені печатками сторін.
Фактично у травні 2018 року відповідач поставив позивачу 494,274т сухої ваги горішку коксового, що Постачальником у відзиві не заперечується і підтверджується залізничними накладними:
- №49899461 від 25.05.2018 (виставлений рахунок за поставку 161,981 сухих тонн Товару),
- №49932171 від 27.05.2018 (виставлений рахунок за поставку 114,331 сухих тонн Товару),
- №50008309 від 31.05.2018 (виставлений рахунок за поставку 217,962 сухих тонн Товару) (а.с.46-57).
Зобов'язання з поставки товару за Договором (п.8 Специфікації №17) мало бути виконане не пізніше 31.05.2018.
1. Щодо вимоги про зобов'язання здійснити поставку горішку коксового у кількості 360,726 сухих тонн загальною вартістю 3203887,53грн.
У заяві про закриття провадження у справі в частині зобов'язання здійснити поставку (вх.№7926/19 від 18.04.2019, а.с.188-200) відповідач зазначає, що станом на 02.04.2019 за спірною специфікацією поставлений горішок коксовий в обсязі 873,891т, що з врахуванням толерансу 45т (900 х 5%) свідчить про повне виконання відповідачем зобов'язання, яке є предметом спору. На підставі викладеного відповідач просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У поясненнях (вх.№8438/19 від 26.04.2019, а.с.218-221) позивач підтвердив, що 12.04.2019 на його адресу за залізничною накладною №49116254 надійшов горішок коксовий 10-25мм загальною вагою 417т (379,617 сухих тонн), який був прийнятий позивачем за Специфікацією №17 до Договору поставки №012/18-03/1800447 від 15.12.2017.
Таким чином, обидві сторони підтверджують і матеріали справи свідчать (а.с.188-197, 218-219), що відповідач після звернення позивача до суду з позовом у даній справі повністю виконав свій обов'язок з поставки Товару за Специфікацією №17.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Встановивши, що між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо предмету спору в частині вимоги про зобов'язання здійснити поставку горішку коксового у кількості 360,726 сухих тонн загальною вартістю 3203887,53грн, суд дійшов висновку, що провадження у справі №905/221/19 в цій частині підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 ГПК України).
2. Щодо вимоги про стягнення 160367,96грн неустойки.
За розрахунком позивача, з яким погоджується суд, загальний обсяг недопоставки за Специфікацією №17 з урахуванням визначеного за п.2.6 Договору 5% толерансу складає 360,726т сухої ваги горішку коксового.
В п.4 Специфікації №17 сторони погодили, що базова ціна на умовах поставки СРТ складає еквівалент 283,50дол США/тонну сухої ваги без урахування ПДВ у національній валюті України за курсом НБУ, який діятиме на дату оплати. Ціна, вказана у Специфікації, розрахована за курсом НБУ станом на 25.05.2018 - 26,107517грн/дол та складає 7401,48грн за тонну сухої ваги без ПДВ.
Оскільки відомості про дату оплати допоставленого за Специфікацією №17 Товару у матеріалах справи відсутні, суд під час розрахунку суми неустойки виходить з ціни Товару, визначеної у Специфікації №17 станом на 25.05.2018 (7401,48грн за тонну сухої ваги без ПДВ).
Суд також зауважує, що у розглянутих раніше тим самим складом суду справах №905/206/19 та №905/242/19 позивач для розрахунку неустойки використовував саме ціну Товару, визначену у Специфікаціях станом на дату їх укладення, а не станом на останній день встановленого Специфікацією строку виконання зобов'язання, як у даній справі. При цьому підстави використання у розрахунку неустойки курсу НБУ станом на 31.05.2018 позивачем належним чином не обґрунтовані, що фактично є вибором більшого валютного курсу на власний розсуд.
Отже, за розрахунком суду сума неустойки за невиконання договірного обсягу поставки у травні 2018 року (Специфікація №17) становить 160194,376грн (7401,48грн х 360,726т + 20% ПДВ = 3203887,53грн (вартість недопоставленого у строк обсягу Товару; суд наголошує, що така сама вартість визначена позивачем у вимозі зобов'язати поставити Товар); 3203887,53грн х 5% = 160194,38грн).
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі наявних у справі документів (а.с.46-57, 190-197) судом встановлено, що відповідач свого обов'язку з поставки обумовленого Специфікацією №17 обсягу Товару в передбачений цією Специфікацією строк не виконав, чим порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу (далі - ГК) України щодо обов'язковості виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та у строк, встановлений у зобов'язанні.
За приписами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На момент розгляду даної справи факт недопоставки товару у травні 2018 року відповідачем в порядку норм ст.ст.13, 74 ГПК України не заперечується.
З огляду на викладене позовна вимога про стягнення неустойки є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню частково - в сумі 160194,38грн.
У відзиві №09-10/43 від 25.02.2019 Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» просило суд у випадку задоволення вимог про стягнення неустойки зменшити її розмір на 80%.
Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому мають бути взяті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч.4 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки є правом суду, при використанні якого мають враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач посилається на погіршення свого фінансово-економічного стану, наявність заборгованості підприємств-контрагентів, проведення бойових дій на території Донецької області та участь комбінату у відновленні інфраструктури регіону, що негативно вплинуло на господарську діяльність відповідача.
На час укладення Договору, на підставі якого заявлений позов, Антитерористична операція тривала (Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»). Тому проведення бойових дій на території Донецької області, що негативно вплинуло на господарську діяльність відповідача, за переконанням суду не є винятковою обставиною щодо правовідносин сторін саме за Договором №012/18-03/1800447 15.12.2017.
За висновками суду надані відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість обставин та появу об'єктивних перешкод для належного виконання зобов'язань, які відповідач не міг передбачити під час взяття на себе зобов'язань за Договором та Специфікацією №17. Докази швидкого усунення Постачальником допущеного порушення тощо, які свідчили б про неспіврозмірність суми неустойки з допущеним порушенням, у матеріалах справи відсутні. Докази наявності станом на 31.05.2018 заборгованості позивача перед відповідачем за поставлений Товар в сумі понад 8млн грн відповідачем суду не надані.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення неустойки не підлягає задоволенню.
Судовий збір в сумі 2402,87грн покладається на відповідача відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України (пропорційно розміру задоволеної майнової вимоги); судовий збір в сумі 1921,00грн покладається на відповідача відповідно до приписів ч.9 ст.129 ГПК України, згідно з якою незалежно від результатів вирішення спору суд має право повністю покласти судові витрати на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Керуючись ст.ст.7, 13, 14, 73, 74, 86, 129, 202, 210, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі №905/221/19 за позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області, до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області, в частині вимоги про зобов'язання здійснити поставку горішку коксового у кількості 360,726 сухих тонн загальною вартістю 3203887,53грн.
Вимогу про стягнення 160367,96грн неустойки задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1; ідентифікаційний код 00191158) на користь Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська обл., м.Нікополь. вул.Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) 160194,38грн неустойки, 4323,87грн судового збору.
В задоволенні решти позовної вимоги відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів підп.17.5 п.17 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 02.05.2019 складені та підписані вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 13.05.2019.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 3 прим.:
1 - до справи, 2 - сторонам