Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Справа № 500/927/19
17 липня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
позивача: ОСОБА_1 ;
представника позивача: Молень І.Й.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 липня 2018 року ОСОБА_1 , звернувся до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком з врахуванням довідки про заробітну плату за 60 календарних місяців страхового стажу до 1 липня 2000 року.
Проте листом №4135/05 від 14 грудня 2018 року Зборівський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомило, що прийняло рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком з врахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці № 90 від 01 вересня 2019 року, оскільки відомості відображені у даній довідці не підтверджено первинними документами у зв'язку із їх відсутністю.
Ухвалою судді від 16.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/927/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16.05.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 33-34), в якому вказав, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Позивачу призначено пенсію за віком з 17.07.2018 року при страховому стажі 27 років 10 місяців 19 днів згідно поданої заяви №527 від 17.07.2018 року без врахування заробітку.
Для призначення пенсії ОСОБА_1 додатково надав довідку про заробітну плату № 90 від 01.09.2018 року за період роботи з 01.01.1991 р по 31.12.1995 р на підприємстві Львівський автобусний завод, видану ВАТ «Пасавтопром».
Проте, згідно акту позапланової перевірки № 5217/1 від 02.11.2018 року, проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, відомості відображені в довідці № 90 від 01.09.2018 року первинними документами не підтверджено у зв'язку з їх відсутністю, відтак відповідно до абз.1 п.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстав для розрахунку пенсії із заробітку, зазначеного в довідці № 90 від 01.09.201 8 року немає.
Згідно до довідки складеної секретаря судового засідання, судове засідання 16.05.2019відкладено на 28.05.2019 (а.с. 38).
16.05.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 41-44), в якому вказав, що після звернення позивачем із заявою про призначення пенсії від 17.07.2018, на вимогу відповідача ним було надано оригінал повторно виданої ВАТ "Пасавтопром" (ВАТ "Львівський автобусний завод") довідки про заробітну плату №90 від 01.09.2018, форма та зміст якої відповідаю встановленому у додатку 1 до Порядку №22-1.
В зазначеній довідці є посилання на первинні документи, якими підтверджується розмір нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати.
Відтак, позивач вважає, що ним виконано всі передбачені профільним законом та відповідними підзаконними актами для особи дії і надав всі необхідні для такого призначення (перерахунку) документи.
Відповідно до протоколів судових засідань від 28.05.2019, 05.06.2019, 18.06.2019 розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в їх задоволенні.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.
17 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком з врахуванням довідки про заробітну плату за 60 календарних місяців страхового стажу до 1 липня 2000 року.
Разом із заявою позивачем, зокрема, було подано довідку про заробіток для обчислення пенсії №573 від 13 серпня 2007 року за період роботи з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, видану ВАТ «Пасавтопром» (колишнім ВАТ «Львівський автобусний завод») на підставі особових рахунків за 1991-1995 роки. В якій вказано суму заробітку позивача.
Козівським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Тернопільської області було повідомлено позивача, що вказану довідку не можливо врахувати при обчисленні пенсії, так як вона є занадто старою, і йому за бажанням необхідно подати нову довідку про заробіток.
Позивач звернувся до керівництва колишнього ВАТ «Львівський автобусний завод» (тепер - ВАТ «Пасавтопром») - ліквідатора, арбітражного керуючого Козія В.Ю. з проханням видати нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії.
01 вересня 2018 року ліквідатором, арбітражним керуючим ВАТ «Пасавтопром» Козієм В.Ю. видано ОСОБА_2 Л ОСОБА_3 нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 90 за період роботи з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, яку в подальшому позивачем було надано відповідачу.
Відповідач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом №23856/09-51/1 від 01.10.2018 для проведення зустрічної перевірки достовірності виданої вищевказаної довідки.
Згідно висновків акту позапланової перевірки відомостей, відображених у довідці про заробітну плату, виданій для призначення пенсій згідно з законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 02.11.2018 №5217/1 (а.с. 18-19) відомості відображені в довідці №90 від 01.09.2018 за період з 01.01.1991 по 31.12.1995, первинними документами не підтверджено у зв'язку із їх відсутністю, що встановлено з пояснень арбітражного керуючого, ліквідатора ВАТ "Пасавтопром" (ВАТ "Львівський автобусний завод").
Листом №4135/05 від 14 грудня 2018 року відповідач повідомив позивача, що Зборівським відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком з врахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці № 90 від 01 вересня 2019 року, оскільки з урахуванням висновків вищевказаного акта, позивач відповідно до абз.1 п.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підстав для розрахунку пенсії із заробітку не має.
Не погодившись із вищевказаним рішенням та діями Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області позивач звернувся до суду із відповідним позовом для захисту свого порушеного права.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1).
Згідно п.п.3 п.2.1 вказаного Порядку, за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Отже, особові рахунки визнані тими первинними документами, на підставі яких може бути видана довідка про заробітну плату для призначення пенсії.
Як зазначалося вище, позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком з врахуванням довідки про заробітну плату за 60 календарних місяців страхового стажу до 1 липня 2000 року надавалася відповідачу довідка про заробіток для обчислення пенсії №573 від 13 серпня 2007 року за період роботи з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, видана ВАТ «Пасавтопром» (колишнім ВАТ «Львівський автобусний завод») на підставі особових рахунків за 1991-1995 роки (а.с. 21) та в подальшому нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 90 видану ліквідатором, арбітражним керуючим ВАТ «Пасавтопром» Козієм ОСОБА_4 (а.с. 22).
Як вбачається із довідки про заробіток для обчислення пенсії №573 від 13 серпня 2007 року, вона видана на підставі особових рахунків за 1991-1995 роки, скріплена печаткою підприємства та підписана керівником і в.о. головного бухгалтера, відтак в суду відсутні підстави для сумніву у достовірності даних, що у ній наведені.
Також, як вбачається із пояснень арбітражного керуючого, ліквідатора ВАТ "Пасавтопром" (ВАТ "Львівський автобусний завод"), довідку №90 від 01.09.2018 видано на основі довідки №573 від 13 серпня 2007 року, оскільки оригінали відомостей про розмір нарахованої та отриманої заробітної плати ОСОБА_1 у ліквідатора відсутні, у зв'язку із тим, що вони втрачені за нез'ясованих обставин.
Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи та період роботи, є трудова книжка.
Як слідує із записів трудової книжки позивача (а.с. 14-15), ОСОБА_1 наказом від 14 лютого 1973 року Державного підприємства «Львівський автобусний завод» прийнятий на роботу на посаду майстра пресово-кузовного цеху.
Відповідно до наказу № 94 від 28 лютого 1975 року ДП «Львівський автобусний завод» позивача переведено майстром в кузовний цех.
Наказом №37 - ОК від 14 квітня 1982 року ДП «Львівський автобусний завод» позивача переведено на посаду старшим майстром у тому ж цеху.
Згідно з наказом №57-ВК від 23 травня 1994 року ДП «Львівський автобусний завод» позивача переведено на посаду заступника начальника цього ж цеху.
Відповідно до Наказу №1122а від 06 серпня 1994 року Мінмашпрому України Державне підприємство «Львівський автобусний завод» реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство «Львівський автобусний завод».
Наказом №76 - ВК від 25 червня 1996 року ВАТ «Львівський автобусний завод» позивача переведено на посаду начальника дільниці кузово-складального корпусу №2.
Відповідно до наказу №50-ВК від 30 березня 1999 року позивача переведено на посаду майстра дільниці виготовлення основи кузова кузовного виробництва.
Наказом №89-ВК від 24 липня 2001 року позивача звільнено по п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та скороченням штату працівників.
Тобто, період, за який надана довідка про заробітну плату №573 від 13 серпня 2007 року та № 90 видану ліквідатором, арбітражним керуючим ВАТ «Пасавтопром» Козієм ОСОБА_4 , якою фактично продубльовано першу довідку, підтверджується записами в трудовій книжці.
Також, при вирішенні даного спору, суд приймає до уваги відповідь Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області на адвокатський запит від 25.06.2019 №15966/05-76, з якого слідує, що ВАТ "Львівський автобусний завод" з 16.05.2006 перейменовано на ВАТ "Пасавтопром", страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховано та сплачено в повному обсязі за період з 01.04.1991 по 28.02.2007.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України тернопільської області щодо відмови у розрахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітку за період роботи з 01 вересня 1991 року по 31 грудня 1995 року у Державному підприємстві "Львівський автобусний завод" та Відкритому акціонерному товаристві "Львівський автобусний завод".
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (47600, смт Козова, вул. Грушевського, 26, код ЄДРПОУ 403771463) задовольнити.
Визнати протиправними рішення Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у розрахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітку за період роботи з 01 вересня 1991 року по 31 грудня 1995 року у Державному підприємстві "Львівський автобусний завод" та Відкритому акціонерному товаристві "Львівський автобусний завод".
Зобов'язати Козівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітку за період роботи з 01 вересня 1991 року по 31 грудня 1995 року в Державному підприємстві "Львівський автобусний завод" та Відкритому акціонерному товаристві “Львівський автобусний завод”.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 19 липня 2019 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.