Рішення від 19.07.2019 по справі 200/6704/19-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 р. Справа№200/6704/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., при секретарі судового засідання Синовят Н.С.,

від представників сторін:

від позивача не з'явився,

від відповідача не з'явився,

від третьої особи не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Колективного підприємства “Центр-Сервіс” (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 25, код ЄДРПОУ 24324776)

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32, код ЄДРПОУ 34898944)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО” (код ЄДРПОУ 41511856, адреса: 87000, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Котляревського, буд. 1).

про скасування арешту,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Колективного підприємства “Центр-Сервіс” до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому позивач просить:

- скасувати арешт нерухомого майна Колективного підприємства “Центр-Сервіс” яке знаходиться за адресою Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова-55, накладеного постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 10 квітня 2013 року ВП № 36025281, номер запису 623378 від 11 квітня 2013 року.

Ухвалою суду від 24 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи на 30 травня 2019 року.

Судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО” (код ЄДРПОУ 41511856, адреса: 87000, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Котляревського, буд. 1). В подальшому розгляд справи відкладено на 03 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 03 липня 2019 року провадження у справі зупинено для надання сторонам часу для примирення до 18 липня 2019 року.

18 липня 2019 року представником позивача заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналу або належним чином завіреної копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №36025281 від 10.04.2013 року. У зв'язку з чим, у судовому засіданні судом оголошено перерву до 19 липня 2019 року.

19 липня 2019 року представники сторін до суду не з'явились. Представник позивача надав суду клопотання та просив суд розглянути справу за його відсутності. Разом з тим, від відповідача до суду надійшли витребувані судом документи.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на норми Закону України “Про виконавче провадження” зазначає, що за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявне обтяження за номером запису 623378 (спеціальний розділ), дата реєстрації 11.04.2013 року. Підставою обтяження зазначена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №36025281 від 10.04.2013 року, видана відповідачем. Вказує, що у відповіді на запит відповідач повідомив, що за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі документи про стягнення боргу з КП «Центр- Сервіс» за виконавчим провадженням № 36025281 на примусовому виконанні не перебуває. Вважає, що виконавче провадження в межах якого відповідачем накладено арешт на майно є завершеним, а тому наявні підстави для зняття арешту. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. В обґрунтування власної позиції відповідач зазначає, що згідно даних спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні відділу перебував виконавчий напис № 694, виданий приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 10.02.2012р., щодо звернення стягнення на комплекс, що складає цілу частку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Колективному підприємству «Центр-Сервіс». За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в сумі 9 823 856,17 гри. (виконавче провадження № 36025281).

Зазначає, що 18 червня 2014 року державним виконавцем на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час винесення відповідної постанови) було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. Вказує на те, що всі архівні виконавчі провадження, журнали вихідної кореспонденції та інші документи за виконавчим провадженням № 36025281 залишені на території тимчасово непідконтрольної території у м. Донецьку.

Посилаючись на приписи ч. 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час винесення постанови) зазначає, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії. необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Оскільки виконавче провадження № 36025281 не завершено, підстави для зняття арешту відсутні, а від так просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, просив суд розглядати справу за його відсутності. Надав суду відзив, в якому зазначив, що ТОВ «ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО» 26 липня 2018 року набуло прав кредитора за кредитним договором №6 від 24 травня 2006 року, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Колесо-Центр», а також за іпотечним договором №6/1 від 24.05.2006 року, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та КП «ЦЕНТР-СЕРВІС». Зазначає, що саме в межах іпотечного договору №6/1 від 24.05.2006 року мало місце вчинення виконавчого напису від 10.02.2012 року №694 приватним нотаріусом Морозовим Є.В. Вказує, що на теперішній час існує виконавче провадження №52392903, в межах якого накладено арешт майна КП «ЦЕНТР-СЕРВІС», а тому існування виконавчого провадження № 36025281 із дублюючим арештом, на думку третьої особи, не є обґрунтованим і доцільним, оскільки ускладнює реалізацію прав не тільки боржника, а і кредитора.

Вважає, що вимоги позивача про скасування арешту, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з номером запису 623378 (спеціальний розділ) та датою реєстрації 11.04.2013 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №36025281 від 10 04 2013 року, виданої відповідачем відповідає інтересам нового кредитора - ТОВ «ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО», та не впливає на обсяг забезпечення в межах виконавчого провадження №52392903 від 29.09.2016 року. Враховуючи вищевикладене, вважає, що позовні вимоги КП «ЦЕНТР- СЕРВІС» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Відділ ДВС) перебував виконавчий напис № 694, виданий приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 10.02.2012р., щодо звернення стягнення на комплекс, що складає цілу частку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Колективному підприємству «Центр-Сервіс». За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в сумі 9 823 856,17 гри. (виконавче провадження № 36025281).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, арешт нерухомого майна, яке належить Колективному підприємству "Центр-сервіс" та розташовано за адресою Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Нахімова, будинок 55 накладений Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Державним реєстратором Тюріним Євгеном Євгеновичем на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на обтяження його відчуження за виконавчим провадженням № 36025281 від 10.04.2013р. здійснено запис 623378 (а.с. 8-11).

11 квітня 2019 року позивачем на адресу Відділу ДВС направлено запит щодо отримання інформації за виконавчим провадженням № 36025281 та отримання постанови про арешт майна боржника від 10 квітня 2013 року (а.с. 12).

19 квітня 2019 року Відділом ДВС на адресу позивача спрямовано лист за № 7952, відповідно до якого відповідач вказує на неможливість надання копій документів за виконавчим провадженням № 36025281 (а.с. 13).

Зі змісту вказаного листа вбачається, що згідно даних спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження 18.06.2014р. державним виконавцем на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час винесення відповідної постанови) було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, а тому надати копії документів за виконавчим провадженням № 36025281 відповідач не має можливості, оскільки всі архівні виконавчі провадження, журнали вихідної кореспонденції та інші документи залишені на території проведення Операції об'єднаних сил (м. Донецьк) (а.с. 13).

Під час судового засідання встановлено, що за виконавчим провадженням № 36025281, за яким позивач намагається зняти арешт, стягувачем є Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що приватним нотаріусом Морозовим В.І. Київського міського нотаріального округу на підставі договору іпотеки № 1433 від 24 травня 2006 року та рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до реєстру внесено запис про заборону на нерухоме майно. В якості обтяжувача зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю “ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО”, код ЄДРПОУ 41511856.

З пояснень представника позивача стало відомо, що ТОВ "ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО" є правонаступником ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк".

26 липня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАВО» укладено договір про відступлення права вимоги № 1408/61.1 (а.с. 65-70).

Відповідно до змісту п.п. 1.1.2 п. 1.1 зазначеного договору ПАТ "Перший Український міжнародний банк" (первісний кредитор) відступає, а ТОВ «Фінансова компанія «БРАВО» (Новий кредитор) приймає право вимоги за іпотечним договором № 6/1 від 24 травня 2006 року, укладеним між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та Колективним підприємством «ЦЕНТР-СЕРВІС» з договорами про внесення змін до нього № 1 від 26.09.2008р. та № б/н від 24.04.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до договору від 26 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАВО» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО” укладено договір про відступлення права вимоги № 1408/61.1 (а.с. 71-76).

Відповідно до змісту п.п. 1.1.2 п. 1.1 зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «БРАВО» (первісний кредитор) відступає, а ТОВ “ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО” (Новий кредитор) приймає право вимоги за іпотечним договором № 6/1 від 24 травня 2006 року, укладеним між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та Колективним підприємством «ЦЕНТР-СЕРВІС» з договорами про внесення змін до нього № 1 від 26.09.2008р. та № б/н від 24.04.2009р.

Судом також встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває повторно пред'явлений виконавчий напис № 694, вчинений приватним нотаріусом Морозовим Свгенієм Вікторовичем 10 лютого 2012 року, щодо звернення стягнення на майновий комплекс, що складає цілу частку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Колективному підприємству «Центр-Сервіс», та за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в сумі 9 823 856,17 грн. (АСВП № 52392903) (а.с. 52-54).

07 жовтня 2016 року державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час винесення відповідної постанови), винесено постанову про арешт майна боржника, яку було скеровано сторонам виконавчого провадження. Відомості щодо обтяження було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 17106885) (а.с. 8).

Відповідачем надані суду належним чином засвідчені копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 січня 2013 року ВП № 36025281, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 квітня 2013 року ВП № 36025281, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 10 квітня 2013 року ВП № 36025281 та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18 червня 2014 року ВП № 36025281.

Зі змісту спірної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 квітня 2013 року ВП № 36025281 вбачається, що державним виконавцем накладено арешт на «Комплекс, що складає цілу частку, розташований у АДРЕСА_1 , загальною площею 980,8 кв. м. (основний будинок - кафе з прибудовою - магазином А-1, А'-1, 956,4 кв. м.; основний будинок -топочна, Г-1, 24,4 кв.м.) та належить КП «Центр-Сервіс».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірним питанням в цій справі є скасування постанови Відділу ДВС від 11 квітня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження № 36025281.

Відповідно до приписів статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Принцип мирного володіння майном закріплений у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з нормами статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) застосовується українськими судами як джерело права.

ЄСПЛ виходить із того, що положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно “суспільний інтерес” (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404). Водночас, на день виникнення спірних правовідносин (2006-2013 роки) діяв Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 606).

Статтею 1 Закону № 606 та Закону № 1404 визначено, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вже зазначалось судом, 18 червня 2014 року державним виконавцем на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час винесення відповідної постанови) було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. Разом з тим, всі архівні виконавчі провадження, журнали вихідної кореспонденції та інші документи за виконавчим провадженням № 36025281 залишені на території тимчасово непідконтрольної української владі у м. Донецьку.

Відповідно до приписів п. 4 частини 1 статті 47 Закону № 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Приписами статті 49 Закону № 606 визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.

Згідно з приписами статті 50 Закону № 606 у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Водночас, статтею 60 Закону № 606 визначено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Аналогічні приписи містить стаття 59 Закону № 1404, зокрема, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

При цьому частиною 5 передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як вже зазначалось судом вище, на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває повторно пред'явлений виконавчий напис № 694, вчинений приватним нотаріусом Морозовим Свгенієм Вікторовичем 10 лютого 2012 року, щодо звернення стягнення на майновий комплекс, що складає цілу частку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Колективному підприємству «Центр-Сервіс», та за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в сумі 9 823 856,17 грн. (АСВП № 52392903) (а.с. 52-54).

07 жовтня 2016 року державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час винесення відповідної постанови), винесено постанову про арешт майна боржника, яку було скеровано сторонам виконавчого провадження. Відомості щодо обтяження було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 17106885) (а.с. 8).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО» 26 липня 2018 року набуло прав кредитора за кредитним договором №6 від 24 травня 2006 року, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Колесо-Центр», а також за іпотечним договором №6/1 від 24.05.2006 року, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та КП «ЦЕНТР-СЕРВІС».

Судом встановлено, що саме в межах іпотечного договору №6/1 від 24.05.2006 року мало місце вчинення виконавчого напису від 10.02.2012 року №694 приватним нотаріусом Морозовим Є.В.

Як вказує ТОВ «ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО» у відзиві на позовну заяву, на теперішній час існує виконавче провадження №52392903, в межах якого накладено арешт на майно КП «ЦЕНТР-СЕРВІС», а тому існування виконавчого провадження № 36025281 із дублюючим арештом, на думку третьої особи, не є обґрунтованим і доцільним, оскільки ускладнює реалізацію прав не тільки боржника, а і кредитора. Вважає, що вимоги позивача про скасування арешту, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з номером запису 623378 (спеціальний розділ) та датою реєстрації 11.04.2013 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №36025281 від 10 04 2013 року, виданої відповідачем відповідає інтересам нового кредитора - ТОВ «ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО», та не впливає на обсяг забезпечення в межах виконавчого провадження №52392903 від 29.09.2016 року (а.с. 94-95).

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 26 жовтня 2016 року за № 17106885 реєстратором: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на підставі постанови про арешт майна боржника ВП № 52392903 від 07 жовтня 2016 року на об'єкт обтяження - нерухоме майно, яке належить КП «Центр-Сервіс» та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 55 накладено арешт (а.с. 9).

Відповідно до приписів статті 60 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-XIV та статті 59 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд також зазначає, що у разі наявності кількох відкритих виконавчих проваджень щодо одного боржника, які здійснюються одночасно кількома виконавцями, кожен виконавець має право накладати арешт на майно (кошти) боржника та реєструвати відповідні обтяження. Однак фактичну можливість звернути стягнення на майно та кошти боржника матиме лише той виконавець, який перший наклав арешт і зареєстрував обтяження.

Так, в межах розгляду цієї справи відповідачем накладено арешт на майно, яке належить позивачу на підставі спірної постанови про арешт майна та заборону на його відчуження від 10 квітня 2013 року винесену в рамках виконавчого провадження № 36025281, за яким державним виконавцем 18 червня 2014 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час винесення відповідної постанови) було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. При цьому арешт майна не знято.

Водночас, станом на день розгляду справи відносно Колективного підприємства “Центр-Сервіс” відкрито інше виконавче провадження від 29 вересня 2016 року № 52392903, в рамках якого постановою від 07 жовтня 2016 року державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час винесення відповідної постанови), винесено постанову про арешт майна боржника.

Таким чином, державний виконавець у новому виконавчому провадженні (52392903) не зможе звернути стягнення на виявлене майно боржника, оскільки попередньо на нього було накладено арешт іншим виконавцем.

З урахуванням викладеного, дослідивши всі надані сторонами докази, суд дійшов висновку про те, що оскільки, станом на день розгляду справи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявні декілька записів щодо обтяження на майно позивача відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №36025281 від 10 квітня 2013 року та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №52392903 від 07 жовтня 2016 року, то позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з цим, згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ст. 245 КАС України, а також висновків суду у даній справі, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов частково шляхом скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про арешт майна та заборони на його відчуження від 10 квітня 2013 року винесену в рамках виконавчого провадження № 36025281 та зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зняти арешт з майна, що належить КП «Центр-Сервіс» та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 55 за номером запису про обтяження 623378 від 11 квітня 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Центр-Сервіс» є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 139 КАС України у разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Колективного підприємства “Центр-Сервіс” (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 25, код ЄДРПОУ 24324776) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32, код ЄДРПОУ 34898944) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “ГОЛДЕН ЕПЛ ЛОТО” (код ЄДРПОУ 41511856, адреса: 87000, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Котляревського, буд. 1) про скасування арешту майна Колективного підприємства “Центр-Сервіс” за адресою Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 55 за номером запису про обтяження 623378 від 11 квітня 2013 року відповідно до постанови про арешт майна та заборону на його відчуження від 10 квітня 2013 року виконавче провадження № 36025281 - задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про арешт майна та заборону на його відчуження від 10 квітня 2013 року виконавче провадження № 36025281.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зняти арешт з майна, що належить Колективному підприємству «Центр-Сервіс» (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 25, код ЄДРПОУ 24324776) та знаходиться за адресою Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 55, за номером запису про обтяження 623378 від 11 квітня 2013 року.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32, код ЄДРПОУ 34898944) на користь Колективного підприємства “Центр-Сервіс” (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 25, код ЄДРПОУ 24324776) витрати по сплаті судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Повний текст судового рішення проголошено у судовому засіданні та підписано 19 липня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова