Справа № 308/8154/19
18 липня 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170000845 від 12 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України, погодженого прокурором про арешт майна, -
Слідчий СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із клопотанням у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170000845 від 12 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України, погодженого прокурором про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що 11 липня 2019 року до чергової частини Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від працівника поліції сектору реагування патрульної поліції Ужгородського РВП УВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , про те, що 11 липня 2019 року близько 15 год. 15 хвилин в с. Велика Добронь Ужгородського району під час виконання своїх службових обов'язків по здійсненню нагляду за дорожнім рухом, було зупинено транспортний засіб мотоцикл KIHPOAD 250 номерний знак НОМЕР_1 за порушення водієм ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим, ОСОБА_5 запропонував працівнику сектору реагування патрульної поліції Ужгородського РВП УВП ГУНП в Закарпатській області неправомірну вигоду в розмірі 150 гривень за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності
Відомості про скоєння даного кримінального правопорушення передбаченого ст. 369 ч. 1 КК України 12 липня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170000845.
Слідчий зазначає,що в ході проведення огляду місця події 11 липня 2019 року було виявлено та вилучено купюру номіналом в 100 гривень УИ 9250015 поміщено до спец пакету експертна служба МВС України №2950749, купюру номіналом в 50 гривень СН 9700152 поміщено до пакету експертна служба МВС України №2950750 які пропонував гр. ОСОБА_5 як неправомірну вигоду.
Відповідно до вимог ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
На підставі викладеного, з метою збереження речових доказів, а також враховуючи, що вищевказана купюра, має значення для встановлення вагомих обставин у кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази, керуючись ст. ст. 131-132, 170-171 КПК України, слідчий просить: накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме: купюру номіналом в 100 гривень УИ 9250015, яку поміщено до спец пакету експертна служба МВС України №2950749; купюру номіналом в 50 гривень, яку поміщено до пакету експертна служба МВС України №2950750, які пропонував гр. ОСОБА_5 як неправомірну вигоду.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, підтримує подане клопотання.
Власник майна, щодо якого подано клопотанні про накладення арешту в судове засіданні не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду не подавав про причини неявки не повідомляв
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна
З матеріалів клопотання встановлено, що Ужгородським РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170000845 від 12 липня 2019 року за ст. 369 ч. 1 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події, від 11 липня 2019 року, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № за №12019070170000845 від 12 липня 2019 року за ст. 369 ч. 1 КК України, в результаті проведення огляду місця події від 11.07.2019 року було виявлено та вилучено: купюру номіналом в 100 гривень УИ 9250015, яку поміщено до спец пакету експертна служба МВС України №2950749; купюру номіналом в 50 гривень, яку поміщено до пакету експертна служба МВС України №2950750. Вказані речі згідно постанови слідчого, було визнано речовими доказами у данному кримінальному провадженні.
Слідчим доведено, що вилучені в ході огляду місця події речі, а саме грошові кошти, мають значення речових доказів у кримінальному проваджені №12019070170000845 та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170000845 від 12 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України, погодженого прокурором про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме: купюру номіналом в 100 гривень УИ 9250015, яку поміщено до спец пакету експертна служба МВС України №2950749; купюру номіналом в 50 гривень, яку поміщено до пакету експертна служба МВС України №2950750.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1