Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 289/856/19
Провадження № 3/280/511/19
Іменем України
19 липня 2019 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М.М., за участю захисників Янголь О.В., Поливоди В.Д., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту з питань запобігання політичній корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої АДРЕСА_1 зареєстрованої АДРЕСА_2 , місце роботи не вказано, РНОКПП НОМЕР_1
за ст.212-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №50-25/510 від 13.05.2019 відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що за результатами аналізу Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданого політичною партією «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» /далі - Партія/ за 4 квартал 2018 року встановлено, що партією 22.10.2018 отримано внесок від ОСОБА_1 у сумі 148985 грн.; на підтвердження вказаної інформації надано банківську виписку з ПАТ «Мегабанк», згідно якої внесок подано з призначенням платежу «внесок на користь політичної партії». Листом від 27.02.2019 №4348/5/99-99-17-02-16 ДФС України повідомила, що за даними інформаційної системи органів ДФС України за ОСОБА_1 станом на дату надання добровільного внеску 22.10.2018 обліковувався податковий борг у розмірі 11,31 грн. П.8 ст.15 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що не допускається здійснення внесків фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг. З метою державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій Національне агентство направило лист від 07.03.2019 №50-18/17662/19 до Партії щодо надання інформації стосовно зазначеного внеску. Партія листом від 01.04.2019 №07/22914/19 повідомила, що 18.03.2019 здійснено повернення внеску ОСОБА_1 , що підтверджується копією платіжного доручення №1131 від 15.03.2019. внесок ОСОБА_2 повернуто та надано копію платіжного доручення про повернення внеску. Отже, ОСОБА_1 порушила порядок надання фінансової (матеріальної) підтримки політичної партії, а саме п.8 ч.1 ст.15 Закону України «Про політичні партії в Україні», відповідно до якого не допускається здійснення внесків фізичними та юридичними особами , які мають непогашений податковий борг, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.212-15 КУпАП.
У судовому засіданні захисники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заперечували проти протоколу про адміністративне правопорушення, зазначали, що ОСОБА_1 не було відомо про наявність податкового боргу у сумі 11,31 грн. станом на день здійснення відповідного внеску 22.10.2018. Органами ДФС у визначений Законом спосіб не було повідомлено про наявність боргу. Згідно положень Податкового Кодексу України платник податків несе відповідальність за узгоджене податкове зобов'язання. Момент узгодження пов'язаний з ознайомленням платника податків з існуванням боргу, про що контролюючим органом надсилається відповідне податкове повідомлення - рішення, обов'язково з відміткою про вручення останнього адресату. Вказаний порядок дотримано органами ДФС не було, а отже у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-15 КУпАП, просять закрити провадження у справі у відповідності до положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Крім того, зазначили, що як тільки ОСОБА_1 дізналась про наявність податкового боргу у сумі 11,31 грн., відразу ж погасила його.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, зокрема, звіт політичної партії про майно,доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру від 11.02.2019, банківська виписка від 22.10.2019, акт про проведення аналізу Звіту політичної партії від 03.04.2019, лист ДФС №4348/5/99-99-17-02-16 від 27.02.2019, лист НАЗК від 07.03.2019 №50-18/17662/19, висновки про результати аналізу звіту №1097 від 05.04.2019, платіжне доручення №1131 від 15.03.2019, рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.08.2016 №9 «Про визначення уповноважених осіб Національного агентства з питань запобігання корупції», копії листів Національного агентства від 11.04.2019 №50-18/27927/19, від 19.04.2019 №50-18/30645/19 та від 14.05.2019 №50-18/39762/19, суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ст.212-15 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму.
З досліджених матеріалів справи вбачається існування за ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 11,31 грн. станом на 22.10.2018, тобто на день здійснення внеску на підтримку політичної партії.
Разом з тим, судом було направлено запит до Малинського управління ГУДФС у Житомирській області (вих.№289/856/19/3866/2019 від 08.07.2019) з метою з'ясування узгодження із платником податків ОСОБА_1 податкового боргу у встановленому законом порядку станом на 22.10.2018 та взагалі існування вказаного боргу.
Згідно листа за підписом начальника Малинського управління ГУДФС у Житомирській області №11716/5/06-30-53-17 від 18.07.2019, станом на 18.07.2019 за ОСОБА_1 відсутня заборгованість із сплати податків. Заборгованість у сумі 11,31 грн. по платежу «земельний податок з фізичних осіб» повністю погашена 23.04.2019.
У відповідності до положень п.8 ч.1 ст.15 Закону України «Про політичні партії в Україні» не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг. Згідно п.14.1.175 ст.14 ПКУ, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Подані до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних на підтвердження того, що: а) мала місце процедура узгодження грошового зобов'язання, б) платнику було встановлено строк для погашення такого зобов'язання, відтак він знав і повинен був знати про його існування, а також, з огляду на відповідь ЖУ ГУДФС у Житомирській області, взагалі існування такого боргу.
Ст.129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Так, ЄСПЛ в своєму рішенні від 10.02.1995 по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин. П.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
При цьому ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06.12.1988 зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.
Таким чином, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
На думку суду законність складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників Департаменту з питань запобігання політичній корупції щодо збирання інших доказів у справі, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього документів, як допустимих та достовірних доказів у справі.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.212-15 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-15 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не доведена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.62, 129 Конституції України, ст.ст.7, 9, 254, 279, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.212-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М.Рибнікова