21.03.2019
Справа № 522/15484/18
Провадження № 1-кп/522/1113/19
21 березня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018160000000758 від 20.08.2018 року, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_3 , -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про визнання доказів очевидно недопустимими, мотивуючи тим, що 23.01.2018 року Апеляційним судом Миколаївської області було винесено ухвалу по справі № 353т, якою суд задовольнив клопотання слідчого та надав дозвіл на проведення відносно ОСОБА_3 негласних слідчих (розшукових) дій, а саме:
- аудіо-, відео контроль розмов або інших звуків, рухів та дій особи, пов'язаних з її діяльністю або місцем перебування;
- обстеження публічно недоступного місця службового кабінету ОСОБА_3 розташованого у приміщенні ГУДМС в Одеській області за адресою м. Одеса, на розі вулиць Троїцька, 49/51 та Преображенська, 64 шляхом таємного проникнення, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою встановлення технічних засобів аудіо- відео контролю особи.
На підставі вказаної ухвали суду було проведено негласні слідчі дії відносно ОСОБА_3 за результатами яких складено протоколи, документи та здійснено слідчі дії.
Проте, ОСОБА_3 не є суддею, працівником суду та працівником правоохоронного органу. На доведення цієї обставини стороною захисту при виконанні вимог ст.. 290 КПК України було надано запит органу досудового розслідування, та отримано, відповідь на Начальника Головного управління ДМС України в Одеський області від 10.05.2018 ОСОБА_7 згідно до якого Державна міграційна служба України та її територіальні органи не є правоохоронним органом. Також органу досудового розслідування було надано науково правовий висновок фахівця від 27.08.2018 року, згідно до якого Державну міграційну службу України та її територіальні органи не можливо віднести до правоохоронних органів виходячи із ряду положень, що містить в собі вказаний висновок.
Враховуючи наведене, слідчий або прокурор мали право звернутися з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді Одеського апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснювалося досудове розслідування. Разом з тим, дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій були надані ухвалами слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області.
Таким чином, вказані у клопотанні негласні слідчі (розшукові) дії, а саме візуальне спостереження за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його поведінкою або тих з ким він контактує у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, аудіо-, відео контроль розмов або інших звуків, рухів та дій особи, пов'язаних з її діяльністю або місцем перебування та обстеження публічно недоступного місця службового кабінету ОСОБА_3 розташованого у приміщенні ГУДМС в Одеській області за адресою м, Одеса, на розі вулиць Троїцька 49/51 та Преображенська 64 шляхом таємного проникнення, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою встановлення технічних засобів аудіо- відео контролю особи були проведені без попереднього дозволу суду виданого належним судом.
Посилаючись на зазначене, заявник просила визнати очевидно недопустимими доказами:
Протокол про результати аудіо-, відео- контролю особи № 2077/39/114-2018 від 12.04.2018.
Карту пам'яті Micro SD 306т та карту пам'яті Micro SD 305т.
Протокол про результати аудіо-, відео- контролю особи № 2076/39/114-2018 від 12.04.2018.
Карту пам'яті Micro SD 291т та карту пам'яті Micro SD 268т.
Протокол про результати аудіо-, відео- контролю особи № 2080/39/114-2018 від 12.04.2018.
Карту пам'яті Micro SD 310т та карту пам'яті Micro SD 311т.
Протокол про результати аудіо-, відео- контролю особи № 2079/39/114-2018 від 12.04.2018.
Карту пам'яті Micro SD 312т.
Доручення оперативному підрозділу від 02.02.2018 року № (16) 17/1/1-735т слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_8 щодо проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_3 на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду м. Миколаєва, які вказані в дорученні. Постанову про залучення особи ( ОСОБА_9 ) до проведення негласних слідчих розшукових дій від 14.03.2018 року.
Постанову про проведення контролю за вчиненням злочину 15/1507т від 14.03.2018 року.
Постанову про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів 15/1508т від 14.03.2018 року.
Постанову про використання несправжніх (імітаційних) засобів 15/1509т від 14.03.2018 року.
Доручення прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області ОСОБА_10 щодо проведення негласних слідчих розшукових дій від 14.03.2018 № 15/1510т.
Протоколи розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації за результатами негласних слідчих розшукових дій по кримінальному провадженню № 42017160000000478 від 10.04.2017:
Протокол про результати контролю за вчиненням злочину № 1497т/39/114- 2018 від 19.03.2018.
Протокол огляду, ідентифікації, помітки грошових коштів № 1462т/3 9/114- 2018 від 16.03.2018.
Протокол огляду виготовлених (імітаційних) грошових коштів що використовуються під час проведення слідчих дій № 1461т/39/114-2018 від 16.03.2018.
Захисник ОСОБА_5 просила визнати дані докази очевидно недопустимими посилаючись на порушення положень ст. 87 КПК України.
Обвинувачений та інші захисники в судовому засіданні повністю підтримали подане клопотання, наполягаючи на його задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність підстав для цього.
Розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, заслухавши сторони, суд, приходить до висновку:
У відповідності до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.
Відповідно до ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання цих доказів.
Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь які докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Статтею 89 КПК України закріплено, що у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду, суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
При цьому, у кримінальному провадженні № 42018160000000758 від 20.08.2018 року, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наразі триває судовий розгляд, ще не допитані свідки та не досліджені письмові докази.
Таким чином, подане клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 є передчасним, оскільки наразі не досліджені всі письмові докази, не допитані свідкиобвинувачення та захисту, не допитаний обвинувачений, а вказані в клопотанні докази підлягають дослідженню та оцінці у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами по справі, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчуватиметься судовий розгляд.
За таких обставин, на переконання суду, клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими подане передчасно, відтак, наразі, підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 85, 86, 87, 89, 350, 372 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: