Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа № 825/421/17
провадження № К/9901/29684/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польової пошти НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини - польової пошти НОМЕР_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Кучми А. Ю., суддів: Аліменка В. О., Безименної Н. В.
І. Суть спору
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини - польової пошти НОМЕР_1 , в якому просив:
1.1. визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини - польової пошти НОМЕР_1 від 15 грудня 2016 року про накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани;
1.2. зобов'язання Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 нарахувати всі належні позивачу премії, надбавки та винагороди, яких він був позбавлений за грудень 2016 року;
1.3. зобов'язання Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 внести відповідні зміни у наказ від 05 січня 2017 року № 7, що стосується позивача.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що він проходить військову службу у військовому званні майора на посаді начальника служби ракетно-артилерійського озброєння Військової частини - польової пошти НОМЕР_1 .
2.1. Однак, за результатами проведеного службового розслідування на підставі наказу командира Військової частини - польової пошти НОМЕР_1 від 25 листопада 2016 року № 287 призначено проведення службового розслідування, відповідачем видано наказ від 06 червня 2016 року № 364-од, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за порушення вимог статей 16, 82 - 84, 93 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ).
2.2. Підстава прийняття оскаржуваного наказу зумовлена скоєнням дисциплінарного проступку, який полягає, на думку відповідача, у несвоєчасному забезпеченні здавання в ремонт озброєння, бойової та іншої техніки.
2.3. Позивач наголошує, що під час проведення службового розслідування неповно досліджено наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, умови та причини, що сприяли правопорушенню та ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення.
2.4. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем приписів статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), умовами якої визначено, що розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, що не було виконано. Також протиправність, на думку позивача, полягає у тому, що командир військової частини позбавив його можливості надати свої пояснення, чим позбавив його права на захист та спростування наявності у його діях порушень посадових обов'язків, що прямо суперечить статті 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
2.5. Вважаючи наказ про накладення дисциплінарного стягнення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про його скасування.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 , військовослужбовець Збройних Сил України проходить військову службу за контрактом у військовому званні майора на посаді начальника служби ракетно-артилерійського озброєння Військової частини - польової пошти НОМЕР_1 .
4. На підставі рапорту позивача від 25 листопада 2016 року наказом командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 25 листопада 2016 року № 287 призначено проведення службового розслідування щодо з'ясування обставин несвоєчасної передачі озброєння на бази та арсенали.
5. Наказом командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 01 грудня 2016 року за № 293 продовжено термін проведення службового розслідування на 10 діб.
6. За результатами службового розслідування складено акт, в якому вказано про порушення позивачем положення статей 16, 82 - 84, 93 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що полягло у несвоєчасному забезпеченні здавання в ремонт озброєння, бойової та іншої техніки. Разом з цим, відповідно раніше виданих наказів командира частини позивачем несвоєчасно відпрацьовано необхідні документи та не погоджено їх в ЦРАО Військова частина НОМЕР_2 , що призвело до перекладання своєї відповідальності по відпрацюванню документів та їх погодження на командирів підрозділів.
7. На підставі акта службового розслідування відповідачем видано наказ від 15 грудня 2016 року № 1541, згідно з пунктом 1 якого, начальнику служби РАО майору ОСОБА_1 за самоусунення від виконання службових обов'язків оголошено сувору догану.
8. Наказом командира Військової частини - польової пошти НОМЕР_1 від 05 січня 2017 року № 7 майору ОСОБА_1 встановлено зменшений розмір премії з урахуванням дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року в позові відмовлено.
10. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.
10.1. Скасовано наказ командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 15 грудня 2016 року про накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.
10.2. В решті позову - відмовлено.
11. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ від 15 грудня 2016 року № 1541 видано на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України, а тому позбавлення майора ОСОБА_1 премії за грудень 2016 року також є правомірними діями з боку відповідача, вчиненими на підставі пункту 31.5 наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260.
12. Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, прийшов до висновку про недоведеність неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, а відтак застосування до останнього дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є безпідставним. При цьому, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати всі належні позивачу премії, надбавки та винагороди, яких він був позбавлений за грудень 2016 року, а також зобов'язання відповідача внести відповідні зміни у наказ від 05 січня 2017 року № 7, що стосується позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні цих вимог, оскільки наказ від 05 січня 2017 року № 7 позивачем не оскаржується.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції - залишити в силі.
14. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судом апеляційної інстанції пояснень, відібраних у свідків в межах службового розслідування, які підтверджують факт неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
16. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Законом України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.
21. Відповідно до пункту 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
22. Пунктом 82 Статуту внутрішньої служби ЗСУ обумовлено, що начальник служби полку в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення полку цією службою; за підготовку підрозділів полку відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення полку озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності; за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, підпорядкованих підрозділів і служби; за додержання правил охорони довкілля підпорядкованими підрозділами на об'єктах служби, їх пожежну безпеку і санітарний стан; за стан навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.
23. Приписами пункту 93 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що начальник служби ракетно-артилерійського озброєння полку підпорядковується заступникові командира полку з озброєння і є прямим начальником особового складу служби ракетно-артилерійського озброєння полку.
На доповнення вимог, викладених у статтях 82-84, начальник служби ракетно-артилерійського озброєння полку відповідає за збереження озброєння, боєприпасів і військово-технічного майна на складах полку і зобов'язаний:
щорічно планувати роботу з експлуатації ракетно-артилерійського озброєння та розробляти заходи щодо підтримання його у боєздатному стані;
організовувати регламентні роботи та роботи з ремонту ракетно-артилерійського озброєння, огляд боєприпасів полку і забезпечувати їх виконання спеціальним інструментом та обладнанням;
систематично перевіряти в підрозділах полку підготовку озброєння та боєприпасів для стрільби і у разі потреби подавати командирам відповідну допомогу, вести облік втрат та випадків відмови ракет і боєприпасів на стрільбах, організовувати після стрільб приймання від підрозділів стріляних гільз, несправних боєприпасів, разом з начальником інженерної служби полку - підрив ракет, снарядів, мін і гранат, що не розірвалися;
не допускати утримання в підрозділах полку нетабельних озброєння, боєприпасів і військово-технічного майна, виявляти причини аварій і поломок озброєння, вживати заходів до запобігання їм;
забезпечувати правильне зберігання озброєння, боєприпасів і військово-технічного майна на артилерійському складі полку, здійснювати контроль за їх наявністю і зберіганням у підрозділах полку, не менше ніж двічі на рік перевіряти їх технічний стан; проводити перевірку стрілецької зброї, зокрема пономерну перевірку зброї поточного постачання, результати перевірки оформляти актом;
складати план-завдання взводу, який здійснює ремонт озброєння військової частини, на ремонт і технічне обслуговування ракетно-артилерійського озброєння;
забезпечувати виконання вимог безпеки під час ремонту озброєння і боєприпасів;
доповідати щомісяця заступникові командира полку з озброєння про виконання планів ремонту і технічного обслуговування ракетно-артилерійського озброєння полку і про ліміт витрати боєприпасів;
брати участь в атестації особового складу, що забезпечує ведення обліку і зберігання озброєння і боєприпасів.
24. За змістом пункту 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
25. За правилами пунктів 83- 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
25.1. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
25.2. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
25.3. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
VI. Позиція Верховного Суду
26. Отже, прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини.
27. Аналіз наведених правових норм дає також підстави для висновку, що під час вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
28. З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало несвоєчасне забезпечення здавання в ремонт озброєння, бойової та іншої техніки, а також несвоєчасне відпрацювання необхідних документів, які, в свою чергу, непогодженні в ЦРАО Військова частина НОМЕР_2 .
29. Слід зазначити, що наведені висновки базуються виключно на поясненнях прапорщика ОСОБА_2 , старших лейтенантів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , капітанів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , майора ОСОБА_8 .
30. При цьому, до акту проведеного службового розслідування додано довідку від 01 грудня 2016 року про відмову від надання пояснень майором ОСОБА_1 , однак відсутні будь-які докази, що в період з 01 по 15 грудня 2016 року, тобто до моменту складання акту, позивачу пропонувалося надати пояснення або в нього витребовувалися пояснення по конкретних питаннях служби.
31. Таким чином слід констатувати, що в ході проведення службового розслідування відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, оскільки не доведено вину в скоєнні позивачем проступків.
32. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
33. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки суду і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
34. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VII. Судові витрати
35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Військової частини - польової пошти НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич