Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №344/15266/16-а
адміністративне провадження №К/9901/29780/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 344/15266/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2017 року (суддя Пастернак І.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (судді Улицький В.З., Довга О.І., Запотічний І.І.),
І. Суть спору
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську (далі - Управління патрульної поліції) про скасування постанови серії АР №142793 від 26 жовтня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КпАП, закриття провадження у справі.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не вчиняв правопорушення, звинувачення відповідача безпідставні і необґрунтовані.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Відповідно до постанови Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції лейтенанта поліції Конечної Г.Л. у справі про адміністративне правопорушення серії АР №142793 від 26 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Опель Віваро, д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Симона Петлюри, 11 в м. Івано-Франківську, користувався засобами зв'язку, тримаючи їх у руках, а саме: розмовляв по мобільному телефону, чим порушив вимоги п. 2.9.Д Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
4. На цій підставі його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області постановою від 15 травня 2017 року позов задовольнив частково.
6. Скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №142793 від 26 жовтня 2016 року, винесену інспектором роти № 1 батальйону УПП в м.Івано-Франківську лейтенантом поліції Конечною Г.Л. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КпАП.
7. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
8. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 вересня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що жодних пояснень чи спростувань доводів позивача щодо фактичних даних, на основі яких винесено оскаржувану постанову відповідач суду не надав, зокрема не надав відеофайлу з нагрудної камери інспектора, тому факту вчинення позивачем зазначеного правопорушення не встановлено.
10. Колегія суддів апеляційного суду погодилася з такими висновками суду першої інстанції.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
12. Зазначив про те, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на помилковій правовій оцінці обставин справи. Ствердив, що факт вчинення правопорушення встановлено; спірну постанову винесено правомірно і з дотриманням процедури, визначеної КпАП.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
14. Відповідно до статті 251 КпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
15. Згідно з частинами другою-четвертою статті 258 КпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
16. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
17. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
18. Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КпАП, відповідно до якої органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (<…>частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, <…>).
19. Згідно з частиною другою статті 222 КпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
VI. Позиція Верховного Суду
20. Переглянувши оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги та своїх повноважень (відповідно до статей 341, 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) колегія суддів вважає, що обсязі встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин ці судові рішення ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права і ухвалені з дотриманням норм процесуального права.
21. Доводи, якими відповідач обґрунтовує касаційну скаргу, по суті полягають у незгоді з правовою оцінкою обставин справи, яку надали суди. Інших аргументів, які б спростовували встановлені обставини і висновки судів, відповідач не зазначив.
22. З огляду на межі касаційного перегляду та повноваження суду касаційної інстанції на цій стадії, колегія суддів не може самостійно давати правової оцінки доказам та встановлювати на цій підставі фактичні обставини справи.
23. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
24. У цій справі судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
2. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич